Після поразки Барселони від Баварії з рахунком 2:8 у футбольній спільноті почали розмірковувати над можливістю відходу Мессі з каталонського «більше, ніж клубу». Про це говорять не лише вболівальники, інсайдери та журналісти різного рівня авторитетності – про відхід Лео почали робити заяви відомі футболісти та скаути топ-клубів. Сам аргентинець мовчить, однак своїм трансфером з Барселони він шантажує клуб ще з 2014 року, а останні чутки щодо відмови у пролонгації контракту публікувалися всього місяць тому. Дивно, чому Мессі вже зараз не підписується на інстаграм-акаунти топ-клубів, як у 2015 році з Челсі.
Втім, саме зараз «блаугранас» максимально наблизились до втрати своєї ікони. Барселона стрімко втрачає конкурентоспроможність, далі – або перебудова, або стагнація. Обидва варіанти не влаштовують Мессі, адже його кар’єра близиться до завершення – він і так забагато втратив в останні п’ять років. Ліонель вже не стане чемпіоном світу, а останню ЛЧ геній футболу вигравав ще у 2015-му – словом, Мессі потрібно вигравати трофеї прямо зараз. Режим Бартомеу робив для цього все, але навіть мільярд євро на трансфери не вирішив проблем. Йти у відставку Жозеп не збирається, вибори та реформи затягнуться на роки, а вибудова нової топ-команди займе ще більше часу.
Таким чином, склалися ідеальні умови для того, щоб Мессі зібрав прес-конференцію і заявив про відхід з Барселони – благо, в його контракті є пункт, згідно з яким по завершенні сезону Лео може піти з клубу без компенсацій. Хто ж зможе підібрати аргентинця? Наразі в Європі є лише чотири клуби, готових піти на цей крок. Два з них – ПСЖ та Манчестер Сіті.
Мессі в ПСЖ – чому це реально?
1. Зона комфорту.
Мессі – специфічна зірка. Він є абсолютним генієм у креативній роботі та реалізації моментів, однак через цю геніальність його неможливо змусити відпрацьовувати в обороні, пресингувати й виконувати чорнову роботу без м’яча. Неможливо ставити умови футболісту, який гарантовано приносить 50 голів, б’є усі рекорди за тиждень і приносить клубу колосальні гроші. Будь-який тренер і будь-який функціонер матиме меншу вагу, ніж Мессі. У всіх суперечках Лео буде «священною коровою».
Прихід такого футболіста вносить дисбаланс і змушує системних тренерів переробляти звичні схеми та ігрові моделі, вигадуючи велосипед і зраджуючи власним принципам. На цьому «погорів» Мауріціо Саррі в Ювентусі – Роналду грав виключно на чистих м’ячах, інтенсивність пресингу туринців постійно падала, а кількість очікуваних пропущених голів зростала. Саррі так і не зміг підлаштуватися, а після першої ж невдачі Кріштіану ж його і «злив», поставивши ультиматум керівництву. Принаймні, таку теорію висуває журналіст Лука Момблано, який першим заявив про перехід Кріша в Ювентус.
До чого це все? Та до того, що Мессі потрібно переходити в умовний «ФК Голлівуд», де все зроблено для зірок і де будь-яка їхня примха виконується без усіляких «але». У 2020 році цьому статусу відповідає лише один клуб – ПСЖ. Неймара на тренування тут возили гелікоптерами, а авторитетні тренери зі складним характером (такі, як Тухель) засовують свій гонор подалі й вигадують чудернацькі схеми, аби випустити усіх зірок. Інакше неможливо – буде бунт, в якому крайнім виявиться тренер.
Тиск на Ліонеля буде зовсім не тим, що в Іспанії. У Барселоні за ним шпигують ЗМІ з усіх країн, які потім же роблять з аргентинця цапа-відбувайла. Програли матч? Винен Мессі. Вигнали тренера? Це наказ Мессі. Призначили нового тренера? Його вимагав Мессі. Купили чи не купили футболіста? Очевидно, тут не обійшлося без Мессі. У Парижі ж Ліонель опиниться в оточенні майже рівних собі футболістів (той же Неймар, Мбаппе чи Верратті), тож списати усі невдачі та суперечки на одного аргентинця не вийде.
Крім того, місцевій пресі куди цікавішими будуть екстравагантні зачіски та покер-турніри Неймара, заяви дружини Ікарді чи чергові війни Ді Марії з фанатами МЮ та Реала. Мессі в їхньому оточенні стане для спільноти ангелом та зразком поведінки.
2. Знайомі партнери та високі перспективи на ЛЧ
Ще один плюс для Мессі – наявність знайомих виконавців у Парижі. З Неймаром «блоха» феєрив у Барселоні, а Ді Марія, Паредес та Ікарді відомі йому по збірній Аргентини (щоправда, саме Лео забанив Мауро в «альбіселесте»). Також є солідна кількість футболістів з досвідом гри у Ла Лізі – Сарабія, Еррера, Навас, Ріко – а Бернат ще й з Гвардіолою працював. Словом, жодних проблем у ігровому та лінгвістичному аспектах Мессі в ПСЖ не зустрів би.
Прихід Мессі означав би готовність ПСЖ реально боротися за перемогу в Лізі чемпіонів. Вже зараз парижани у півфіналі, а з Лео їхній склад став би найбільш зірковим у Європі, якщо не в історії футболу взагалі. У Франції ж аргентинець міг би грати так, як любить – ходячи по полю, без пресингу та чорнової роботи, але з неодмінним розривом тамтешніх захисників.
3. Мессі потрібен Катару
Зрештою, Мессі важливий для катарських власників ПСЖ як інструмент геополітики. Катар перебуває у серйозному конфлікті з арабським світом на чолі з Саудівською Аравією та ОАЕ – опоненти накладають санкції, розповсюджують інформацію про фінансові труднощі шейхів і намагаються заплямувати підготовку країни до ЧС-2022.
Катарські шейхи відповідають політикою м’якої сили, організовуючи у своїй країні етапи Формули-1, гран-прі MotoGP, міжнародні футбольні і не тільки турніри, а також купуючи ПСЖ і запускаючи телеканал beIN у Франції. Вони ж придбали Неймара всього через два місяці після оголошення країнами арабського світу економічної та територіальної блокади Катару.
Можливо, це лише теорія, але політика м’якої сили так і працює. Після підписання Неймара європейські інвестори та спортивні чиновники зрозуміли, що у шейхів все окей, і продовжили їхню підтримку. Підписання Мессі в ПСЖ стало б черговим підтвердженням сили Катару й сприяло б тиші у ліберальних ЗМІ, які люблять поцікавитись станом громадянських прав у країні.
Мессі в ПСЖ – чому не перейде?
1. У ПСЖ немає грошей
Існують сумніви у фінансовій спроможності ПСЖ підписати Мессі прямо зараз. Так, катарські шейхи багаті, однак ціни на нафту зараз падають, а світова економіка перебуває в одній з найсильніших криз – і парижан це також стосується. Спортивний директор клубу Леонардо нещодавно підтвердив інформацію L'Equipe, що втрати ПСЖ від пандемії оцінювались у понад € 200 млн, а також заявив про неможливість провести топ-трансфер.
“Я не вірю, що цього літа будуть здійснюватися переходи за суму близько € 100 млн, адже ніхто не зможе дозволити собі витрачати такі гроші, навіть ПСЖ. У нас дуже серйозні фінансові втрати. Нам потрібно бути більш креативними та шукати рішення, які будуть не дуже дорогі. Незалежно від тих, хто йде, з деякими змінами наша команда може залишатися конкурентоспроможною”, – цитує Леонардо Football Italia.
Це не порожні балачки. Леонардо в червні повідомив про рішення “з економічної точки зору і щодо майбутнього покоління” попрощатись з Кавані, Тьягу Сілвою, Меньє, Курзава та Шупо-Мотінгом. Перші двоє отримували по € 18 млн – Мессі ж вимагатиме в декілька разів більше. У Барселоні він заробляє не менше € 30 млн без урахування бонусів, а дати менше € 57 млн ПСЖ не може – згідно інформації The Athletic, тільки клуб із такою пропозицією по зарплатні може активізувати пункт про достроковий відхід Ліонеля з Барси.
2. Сумнівно з точки зору ФФП
Ще одне питання полягає у фінансовому фейр-плей. Наприкінці 2018 року дослідження Football Leaks визначило, що клубу потрібно десь знайти € 50 млн до червня 2019-го і ще € 170 млн до літа 2020-го. ПСЖ вийшов з-під удару через юристів та вплив на чиновників УЄФА, який потім зазнав юридичного розгрому від Манчестер Сіті, однак було б занадто нахабно на тлі фінансової кризи та судів через ФФП підписати Мессі.
Вірогідність переходу – нижче середньої
Попри це, варто відзначити дуже серйозні інсайди щодо відходу Мессі. Так, увечері 16 серпня мережу сколихнув твіттер журналіста Esporte Interativo Марсело Бехлера – згідно з його інформацією, нападник вже повідомив керівництву Барселони про своє рішення покинути клуб і не має наміру чекати 2021 року, коли закінчиться термін чинної угоди.
Джерело Бехлера повідомляє, що Мессі ніколи не бачили настільки рішучим в бажанні піти. Причина – відсутність серйозного спортивного проекту, готового перемагати.
Марсело Бехлер – достатньо авторитетний бразильський медійник з Барселони, який першим повідомив про перехід Неймара в ПСЖ. Він також підтверджував трансфер Коутінью з Ліверпуля і мотивував вимоги Інтера щодо € 110 млн за Лаутаро Мартінеса дешевим продажем Ікарді. Промахи в його інсайдах теж були: рік тому Бехлер пророкував придбання Реалом хавбека Доні ван де Беека з Аякса, а також заявляв, що Барса домовилась з Неймаром щодо його повернення на Камп Ноу.
Керівництво Барселони вже виступило із запереченням інформації Бехлера, однак схожий інсайд за день до Марсело виклало видання COPE. Крім того, в липні 2020-го аналогічні тези наводила Cadena SER, а в лютому – GdS та все та ж COPE. Про кризу Барси та необхідність змін після Баварії говорив і друг Мессі – Піке. Сам Лео мовчить, однак цілком вірогідно, що саме він і посилає сигнали журналістам. Звідки б вони дізналися такі подробиці від закритого інтроверта, який рідко робить гучні заяви у пресі?
Все це може виглядає натяком на інший клуб. Про ПСЖ ніхто не веде мови, а у французів не вистачає грошей на високу зарплатню Мессі – так, для Лео шейхи можуть покрутити вентилем та знайти нові мільйони, але тут потрібна політична воля. Втім, важко віднайти сенс для такого трансферу: інвесторам зараз не до прав людини та особливостей будівництва стадіонів у Катарі, а ПСЖ разом з beIN і без аргентинця становлять серйозну «м'яку силу». Саме тому перехід Мессі в Париж здається малоймовірним.
Манчестер Сіті – чому це реально
Манчестер Сіті провалив чемпіонат Англії та вчетверте поспіль не пройшов бодай у півфінал Ліги чемпіонів, хоча на трансфери за останні п’ять років «містяни» виклали понад мільярд євро. Тут би вигнати Пепа Гвардіолу під три чорти, однак вільних коучів такого ж класу на ринку небагато, і під них потрібно проводити нову трансферну кампанію. Втім, можна піти іншим шляхом – за некритичні для шейхів ОАЕ гроші воз’єднати Пепа з Мессі. Тим паче, що клубу в будь-якому випадку потрібен новий центрфорвард.
1. Гвардіола + Мессі = любов
Для обох час спільної роботи в Барселоні був найкращим у кар’єрі. Пеп і досі залишається єдиним тренером, якого Лео не поставив нижче себе і якого завжди слухався, а Гвардіола, своєю чергою, ніколи не робив власні принципи вищими за комфорт аргентинця – однак цей комфорт приносив команді користь. Показовою є історія Дані Алвеса про передачі від крайнього захисника вінгеру з продовженням на Мессі – вони не просувають м’яч, але Алвес все одно їх виконував.
Це дратувало Гвардіолу. Але у мене була відповідь: «Вибачте, тренере, але якщо Мессі дві хвилини не торкається м'яча, він вимикається з гри, а нам потрібен Мессі, який готовий в будь-яку хвилину вирішити результат – він повинен завжди бути в грі. Тому я роблю ці передачі. Гвардіола визнав, що я правий».
Гвардіола сильно довіряє футболістам, навіть пропонуючи їм сформувати склад на важливий матч Ліги чемпіонів, однак при цьому в його командах завжди панувала залізна дисципліна – чого лише коштує історія витравлення Ібрагімовіча з Барселони чи ігнорування Яя Туре через нахабні заяви Дмитра Селюка (агента івуарійця). Словом, існує велика ймовірність, що Мессі не вилізе на шию головного тренера і не почне командувати. У нього з Пепом може вийти здоровий дует двох геніїв.
2. Мессі знайомий з футболом Гвардіоли
В ігровому плані Мессі може вписатися в систему Пепа, адже його Juego de Posición – це модернізована тіки-така, яку Мессі пам’ятає по Барселоні. Нова система здається складною й сильніше орієнтована на інтенсивний контрпресинг, однак в атакувальній складовій вона може бути симпатичною для Ліонеля. Йому не потрібно сильно ламати голову в тактичних побудовах – важливо просто дивитися, де розташовуються партнери (або ж вони стануть орієнтуватися на Лео), займати потрібну зону, отримувати м’яч, обігруватись у трикутниках і творити. В останній третині поля Гвардіола покладається на імпровізацію та якісну перевагу у ситуаціях 1-в-1, 2-в-2, тощо.
Це важливо, адже Мессі в Барселоні спускався в глибину й тягав м'яч на 50 метрів в атаку не від хорошого життя – «блаугранас», порівняно з часами Хаві та Іньєсти, жахливо розкривають зони через комбінації, тож Мессі доводиться проявляти індивідуальний клас. У Манчестер Сіті він би об'єднався з розумними футболістами, які вміють грамотно розташовуватись та атакувати простір через велику кількість дрібних передач та ривків, характерних для пікової Барси.
Також система Juego de Posición прихильно ставиться до ідеї пресинг-пасток, коли один з футболістів збирає на собі увагу кількох захисників. Мессі завжди б збирав на собі не менше двох, або ж переграватиме всіх по-одному. Для розкриття зон через різноманітні маніпуляції з лініями аргентинець у хорошій команді підходить ідеально.
3. Мессі може прижитися в Англії
Часто Мессі закидають страх перед жорстким ігровим стилем АПЛ, однак приклад того ж Стерлінга та Мане показує, що технічні флангові нападники тут розкриваються максимально яскраво. При цьому Ліонеля дуже важко збити з ніг – у Іспанії він у кожному матчі стає лідером за кількістю проведених і виграних єдиноборств. Їхній лік йде на 20-30 епізодів. Якщо ж його збити, то Лео може забити зі штрафного – наразі він найкращий футболіст планети за їхнім виконанням.
З ігровим темпом також проблем бути не може: Мессі – доволі швидкий футболіст при роботі з м'ячем і при ривках на коротку дистанцію. Для футболіста його амплуа цього достатньо в атаці, але далі виникають нюанси щодо позиційної роботи та пресингу.
Крім того, йому буде не так важко адаптуватися до країни та команди в побутовому плані. В Манчестер Сіті досить багато іспаномовних людей – Родрі, Ляпорт, Агуеро, Отаменді, Браво, Гарсія, Пеп, спортдир Чікі Бегірістайн, тощо. Звісно, робочою мовою буде англійська, але на першому етапі Мессі буде потрібна іспанська. Крім того, всі ці люди прекрасно знайомі з іспанським футболом, тож в ігровому плані Лео повинен швидко знайти спільну мову з партнерами.
4. Манчестер Сіті може придбати Мессі
Фінансова ситуація Манчестер Сіті виглядає доволі переконливо. «Містяни» прямо зараз пропонують Наполі € 63 млн за Кулібалі, а у попередні тижні манкуніанці придбали Натана Аке за € 45 млн та Феррана Торреса за € 23 млн. Зарплатнею новачків також не ображають (дають 10 млн Кулібалі), а паралельно клуб торгувався за Алькантару – Ліверпуль домовився з Тьягу, але Баварії за нього доведеться викласти не менше € 30 млн.
Британський таблоїд Mirror стверджує, що «містяни» готові заплатити за Мессі будь-які гроші – в разі підписання Лео вільним агентом доведеться викинути до € 300 млн, але за володаря шести Золотих м'ячів це нормальна ціна. Втім, варто пам'ятати, що Mirror – ненадійне джерело, як і всі таблоїди.
Мессі в Манчестер Сіті – в чому проблема
1. Гвардіола може не спрацюватись з Лео
Не факт, що сьогоднішній Гвардіола горить бажанням працювати з сьогоднішнім Мессі. По-перше, у лютому 2020-го виходив цікавий інсайд від авторитетного журналу The Athletic – в ньому говорилося про відданість Пепа Барсі та Каталонії та переконаність у тому, що Лео повинен завершити кар'єру в рідному клубі.
По-друге, дві глиби тепер можуть і не спрацюватись. У Барселоні тренер мав справу з молодим Ліонелем, оточеним такими легендами, як Хаві, Іньєста, Пуйоль і Вальдес – тімбілдінг Пепа спирався саме на них, а Мессі не був унікальним. Схожа картина спостерігалася і в Баварії – Хуммельс, Мюллер, Швайнштайгер, Лєвандовскі, Лам та Нойєр складали ядро сенаторів, відповідаючи за атмосферу та дисципліну. В Манчестер Сіті настільки вираженої групи лідерів зараз немає – Давід Сілва пішов, Фернандіньо та Вокер не відповідають статусу зрілого Лео, а Агуеро тягне лише на роль «дружка» а-ля Суарес.
Гвардіола опиниться перед можливістю отримати елітну групу футболістів (Мессі, КДБ, Агуеро), на яку нематиме реальних важелів впливу. Так, Пеп завжди вмів співпрацювати із суперзірками, але з тим же Ібрагімовічем чи Туре спільної мови не знайшли – їх вигнали моментально. З Мессі також не завжди була ідилія – у Барселоні аргентинець одразу ж йшов із тренування, якщо Пеп на нього кричав.
Це – дуже ризикована ситуація. Клубу вона не вигідна, адже Ліонеля братимуть під перемогу в ЛЧ. Одне непорозуміння – і контроль над командою буде втрачено разом із шансами на тріумф.
2. Мессі не впишеться в тактику
Футбол Гвардіоли хоч і знайомий для Мессі, однак не той, що раніше. Так, в останній третині багато імпровізації, дрібних передач, обіграшів і роботи по звільнених зонах, але бігати без м’яча потрібно дуже багато. Система пресингу та контрпресингу Манчестер Сіті критично залежна від загальнокомандного руху проти футболістів суперника та їхніх ліній передач – це довів той же матч проти Ліона, коли фулбеки «містян» часто вимикалися з процесу, розбиваючи команду на дві відокремлені групи гравців. Французи легко виходили з-під тиску.
Мессі ж ніколи не виконував роботу в пресингу систематично. Він не вміє її виконувати, навіть коли є бажання, але почасти він і бажання не демонструє. Це дорого обходиться команді у мікроепізодах.
Ще одна проблема – негнучкість Мессі. Гвардіола і в Баварії, і в Манчестер Сіті полюбив вигадувати нові позиції для своїх підопічних – так, правий захисник Кімміх став першокласним центрхавом, Зінченко та Делф з атакувальних півзахисників перетворилися у фулбеків (причому Олександр поєднує це амплуа з роботою в центрі), а Канселу з правого флангу оборони перейшов на лівий. Це робить команди Пепа гнучкими, дозволяючи змінювати по п’ять-шість ігрових моделей за матч, однак Ліонель твердо стоїть на бажанні грати справа в атаці, причому з неодмінним відходом в глибину. Так, авторитет Пепа міг би змусити його працювати так, як просять, але може бути й інакше – знову ж таки, говоримо про значні ризики за шалені гроші.
Існує інший приклад такого ж впертого футболіста – Лероя Сане. Він прив’язався до лівого флангу й працював однією лівою, в той час як Пеп любить непередбачуваність інвертованих вінгерів. Німець не демонстрував різноманітності, та ще й потребував особливого футболіста під собою (таким став Зінченко). Коли в Манчестер Сіті з'явився Менді, необхідність у ще одному бігунку відпала – Сане сів у запас, а згодом поїхав у Баварію.
З Мессі таке не пройде. Якщо Мессі не прислухається до порад і прохань Гвардіоли (а це цілком можливо), його доведеться терпіти.
Мессі можна підлаштувати в систему без особливих вимог до нього, однак тоді Ліонель повинен погодитись на відсутність у основі в третині, а то й у половині матчів. Це не страшно для того ж Агуеро чи Бернарду Сілви – вони розуміють, що є поєдинки, де краще зіграють інші, однак Лео ніколи цього не дозволить. Та і який сенс викладати € 300 млн за футболіста, якого можна використовувати лише за певних умов?
3. Манчестер Сіті – не по духу Мессі
В клубі багато іспаномовних футболістів та тренер з досвідом виступів у Ла Лізі, однак серйозних переваг для Мессі це не становить. Натомість, для Ліонеля буде в новинку корпоративна етика Манчестер Сіті – у Пепа важкі тренування, на яких всіх змушують працювати на повну. Звісно, в Барсі також тренування непрості, але в Англії до аргентинця не робитимуть жодних поблажок. Чи потрібно це Мессі? Не факт.
Для керівництва клубу це також ризикована історія. Якщо Ліонель почне сачкувати, реальних важелів впливу на нього не буде, що потягне за собою конфлікти й недопрацювання всієї команди. Якщо ж аргентинець буде працювати як слід, але не витримуватиме, то трансфер виявиться провальним – Мессі буде тільки зайвий раз втомлюватись та ламатись. Таке собі задоволення за € 300 млн.
Вірогідність переходу – середня
Поки що про інтерес Манчестер Сіті до Мессі писало видання іспанське видання Esporte Interativo, британський таблоїд Mirror та журналіст Fox Sports Крістіан Мартін, однак конкретики у їхній інформації небагато. Натомість авторитетний журнал The Athletic, у якого хороші зв'язки з керівництвом «містян», писав про готовність клубу чекати й грати в довгу, однак далеко не факт, що Гвардіола захоче приходу Мессі.
Якщо оцінювати бодай вірогідність, то трансфер виглядає дуже ризиковано й неоднозначно. Так, у Манчестер Сіті є гроші і є тренер з позитивним досвідом роботи з Мессі, однак Пеп – системний коуч, а прихід Ліонеля призведе до шаленого дисбалансу в ігровій моделі Сіті з неочевидними шансами на виправлення ситуації. З іншого боку, манкуніанці отримають гарантовані 30 голів за сезон та шалені вигоди від маркетингу.
Але трансфер вийде дуже дорогим. Якщо підписувати Мессі вільним агентом, то потрібно буде перебити пропозицію Інтера – GdS писала про чотирирічний контракт на € 65 млн зарплатні за рік. Таким чином, «містянам» доведеться викласти від 260 до 300 млн євро за Ліонеля. З іншого боку, за безкоштовного Мессі це не такі вже й великі гроші. Якщо ж каталонський клуб наважиться продати Мессі, то до цієї суми потрібно буде додати ще € 150-200 млн – приблизно стільки коштує один рік аргентинця в Барсі.
Чомусь не дуже віриться, що керівництво Манчестер Сіті піде на такі витрати. Це банально не в стилі манкуніанців – так, вони витрачали по € 300 млн за одне трансферне вікно, але на відносно молодих футболістів, яких або інтегрують в систему, або продадуть. «Містяни» не проводять епатажних трансферів заради статусу та футболок, як Ювентус, Барселона чи МЮ. Словом, можливості придбати Мессі у Манчестер Сіті є, але наявність бажання виглядає сумнівною.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
