Жерсон нарешті знайшов свого тренера, який знає португальську?
Гравець, відомий більше своїми скандалами і любов'ю до нічного життя, ніж успіхами в Динамо, повернувся феєрично. Дриблінг по ділу, удари своєчасні, перетягування ковдри на себе в міру, дві ключові передачі в результативних атаках. Взяття воріт від Циганкова – фактично гол імені цього новачка. Усе те, чим позитивно виділявся Жерсон у турецькій оренді, ми побачили і сьогодні.
Однак не покидає відчуття, що це досі гравець, який нагадує порохову бочку. Такий собі Гармаш, тільки легіонер. Коли вибухне, ніколи не знаєш. Хоча з такими непростими гравцями Луческу працював. А зарядженість Родрігеса на креатив і фізична потужність можуть переконати тренера закрити очі на деякі інші моменти. Тим паче, що може спілкуватися з цим вінгером португальською.
Буяльський топ, Де Пена близько, але з великими питаннями
Віталій знову відіграв як лідер. Забив перший гол, ніби справжній форвард. Організував Супрязі момент, в якому той вже не промахнувся. Видно, що йому комфортно грати «десятку» ближче до чужого штрафного, а не в глибині. Віддав гольовий пас із зони лівого інсайда, коли Жерсон змістився у центр. Міг і своєрідний дубль оформити, якби не затупив Де Пена. Приємно дивитися на розумного українського плеймейкера, заслуги якого регулярно замовчувалися і применшувалися в попередні сезони. Світла у всіх сенсах голова. Дуже гостро відіграв ліворуч і Де Пена, але Карлоса підвів значно слабший другий тайм і гра в обороні. Хоча десь так на хет-трик асистів награв, привіт Супрязі.
Луческу і його сувора школа для українців
Єдиний гол Олімпіка – це класика помилок з минулого. Караваєв і Де Пена дозволяють дуже легко навіси зі своєї зони. Кого криють Сидорчук і Шапаренко, велика і містична загадка. Повз Цітаішвілі пробігає Політило, а Гіо тільки й встигає, що комусь рукою махнути. Сирота зарано вискочив у повітря. У підсумку в зоні бойових дій, а це воротарський Бущана, 3 гравці Олімпіка та 2 динамівці! У Кендзьори очі розбігаються, кого з двох опонентів накривати, і він уже не встигає добігти. Провал, як він є і був. Насамперед в опорній зоні.
Сидорчук, скажімо, міг би простежити забігання хавбека, а не дивитися лише на м'яч, а-ля Матвієнко проти Інтера. Хоча і захисники могли б краще взаємодіяти. Схожий епізод повторився під кінець першого тайму. Обрізка Шапаренка, відставання Сидорчука, провал лівого флангу, Сирота чомусь ховає руки за спиною, хоча це ж не штрафний, і втрачає цінний час, запізнілий ривок Кендзьори. Пощастило, що Шахаб пробачив.
Нерви здаватимуть в Луческу ще не раз. Особливо, коли команда наприкінці у своєму стилі закине роботу і почне знову провалюватися в обороні. Мабуть, найбільше діставалося від Мірчі Тимчику та Цітаішвілі. Правий фланг Динамо не влаштовував румуна, і Гіо він замінив. Не сказати, що геть провалився юний чемпіон світу, але може він значно гостріше. Та й при обороні зіграв пасивно. Тимчик же постійно обрізався. Довелося у перерві вислухати тези з виховної роботи. Тренер говорив суворо, але схоже, трохи допомогло. Сашко навіть почав останню гольову атаку.
Класні заміни Динамо, з'явилися ефективні розіграші стандартів
Перші два голи – цікаві домашні заготовки. О диво, кияни забивають швидкі голи після оригінально розіграних стандартів? Це вже щось новеньке. Як наслідок кількох небанальних рішень – позиція спочатку Караваєва, а потім Де Пени для гольової подачі стає максимально зручною, з часом і простором подивитися, знайти партнера. Ніби ті ж самі навіси, що стали фірмовим знаком часів Михайличенка, але якось продуманіше, більш системно. У паніці гравець Олімпіка навіть у свої ворота забив – такого від суперника донеччани не дуже чекали.
Інший позитивний момент – заміни. Циганков забив, Жерсон доклався до обох голів після перерви. Лєднєв виразно підсилив гру, і не вина Богдана, що партнери марнували класні паси. Взагалі Динамо грало більш ніж на 50% резервним складом, але перемогло солідно. Попов, Бурда, Шабанов, Миколенко, Вербіч, Шепелєв, Циганков тільки на останні хвилин 20 – мінімум 5 з них були лідерами в минулому сезоні. Так, були уривки провалів, але київська команда поверталася у гру і додавала. Почали грати не з 45-ї хвилин, а зі старту. При позитивному результаті шукали нові моменти для голів, а не ходили пішки.
Супрягу чекає непростий шлях Адріано?
Владислава було відверто шкода. Марнував момент за моментом, а забив у порожні ворота і то якось ну дуже невпевнено. У його грі простежується аналогія з Луїсом Адріано. У Шахтарі Луческу бразильський форвард губив дуже багато супершансів забити, аж поки не став справжнім хижаком штрафного майданчика. Великий позитив Супряги в тому, що він знаходить свої моменти на розстрільній дистанції від воріт. Класно відкривається і забігає в ривки. Діє, як у молодіжці Петракова, а не Динамо Хацкевича.
Теж свого роду новачок (як і Жерсон) відзначився, продовживши свою гольову серію в УПЛ до 5 матчів (7 голів) Робити те ж саме нині навряд чи можуть Русин чи Соль. А втрачені моменти – буває з кожним. Головне довіра тренера. Якщо Луческу возитиметься із Супрягою, як з Адріано, Динамо може заробити і в частині результату, і в перспективі на трансфері форварда, за яким уже страждає пів Серії А.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
