Швейцарія – найслабший суперник збірної України в цій Лізі націй. Під час жеребкування з другого та четвертого кошиків нам у квартет підкинули монстрів – Іспанію та Німеччину відповідно. А от з першим кошиком Андрію Шевченку пощастило, адже звідти могли випасти потужніші Англія, Нідерланди чи Португалія.
Збірна Швейцарії
«Наті», «червоні хрести»
Головний тренер – Владімір Петковіч
Капітан – Граніт Джака
Рейтинг ФІФА – 12 місце
11 виходів на чемпіонат світу
5 виходів на чемпіонат Європи
Швейцарці потрапили у перший кошик завдяки успіхам у попередньому розіграші Ліги націй. Виграли групу з Бельгією та Ісландією, розгромивши кожного з опонентів на власному полі, та стали найрезультативнішою командою елітного дивізіону. У фінальній частині турніру посіли четверте місце, але не зганьбилися (Португалії програли на останніх хвилинах, а Англії – в серії пенальті).
Швейцарія зірок з неба ніколи не хапала. Головне досягнення – три чвертьфінали чемпіонатів світу в далеких 1934, 1938 і 1954 роках. У новітній історії «наті» можуть похвалитися хіба що стабільною участю на ЧС і ЧЄ та вильотами у перших раундах плей-офф. Щоправда, вилітають вони завжди в запеклій боротьбі. ЧС-2018: мінімальна поразка Швеції. Євро-2016: програна серія пенальті Польщі. ЧС-2014: не вистояли в овертаймі проти Аргентини.
Історія взаємин: фантастика 2006-го та відскок
А ще можна пригадати ЧС-2006. Треба пригадати! Швейцарія допомогла написати українську казку. Наша збірна вийшла у чвертьфінал Мундіалю, здолавши «червоно-білих» у серії 11-метрових після нулів у основний і доданий час.
Матч між Україною та Швейцарією в Кельні називають найнуднішим в історії світових першостей, однак ті емоції досі залишаються в головах українських вболівальників. Непробивний Шовковський у воротах, паненка Мілевського і переможний удар Гусєва – все перед очима. Андрій Шевченко не забив «наті» ні з гри, ні з пенальті, але навряд чи зберіг негативні спогади на фоні історичного командного успіху.
У збірній України відтоді залишився лише Андрій Пятов. Нинішній перший номер «синьо-жовтих» став одним з героїв другої (і останньої) зустрічі зі Швейцарією. У листопаді 2010-го Україна в рамках підготовки до домашнього Євро провела спаринг проти «наті». Відіграли ми погано, суперник краще виглядав і більше створив, але вдалося звести матч до нічиєї – 2:2. Що пам'ятаємо? Курйозний гол Алієва-Ярмоленка, фірмова краса Коноплянки і сейви Пятова, якому допомагав каркас воріт.
Тренер, не менш успішний за Шевченка
У швейцарців неабияка стабільність на тренерському містку – з 2001-го збірну очолювали три фахівці. На зміну легендарним Кьобі Куну та Оттмару Хітцфельду прийшов Владімір Петковіч. У етнічного хорвата 57% перемог зі Швейцарією. Хороший результат. Для порівняння – Андрій Шевченко має аналогічний вінрейт на чолі збірної України.
Петковіч народився в Сараєво та виїхав звідти ще до війни. У Швейцарію Владімір приїхав продовжувати ігрову кар'єру, але зовсім не був готовий нової країни. «Я прилетів у аеропорт Цюриха та не зміг знайти людину, яка мала мене зустріти. На той час я говорив лише югославською та російською мовами. Не розумів, що написано на вказівниках аеропорту, не міг нічого запитати у довідці», – пригадує Петковіч.
На початку 90-х йому було важко прожити на зарплату посереднього футболіста, тому Владімір шукав підробіток. Працював у клінінговій компанії, допомагав безхатькам. Далі вже була тренерська кар'єра: Беллінцзона, Лугано, Янг Бойз, Сьйон, Лаціо та збірна Швейцарії з 2014-го. За роботу з «наті» Петковіч отримує переважно позитивні відгуки.
Албанські орли та вихідці з Африки
Швейцарія стала хабом для мігрантів і біженців. Збірна також перетворилася на інтернаціонал. Раніше були Бехрамі, Дердійок, Інлер, зараз вже кожен другий футболіст збірної не «уршвайцер». Джака та Айєті – Албанія, Сеферовіч – Боснія, Мвого – Камерун, Аканжі та Сом мають нігерійське походження, Варгас – домініканське, Мбабу – конголезьке, Соу – сенегальське.
Країна з чотирма державними мовами та досить широкою етнічною різноманітністю мала б легко приймати до себе нових людей інших національностей, але скандали на цьому підґрунті виникають регулярно. Зокрема у збірній.
Колишній капітан Штефан Ліхтштайнер декілька років тому обмовився, що в команді дуже багато балканців і мало «істинних швейцарців». Це спричинило скандал. Нинішній капітан Граніт Джака зізнається: «Мене ніколи не сприймали швейцарцем. Тільки й чув мантру про проклятих албанців». Навіть головний тренер відчуває тиск, бо досі неідеально говорить німецькою.
Втім, зараз у Петковіча нормальна атмосфера в команді. Немає явного поділу між гравцями за національною ознакою, який був раніше. Цьому посприяв і Ліхтштайнер, який всіма силами намагався перекрити свої необережні слова. Штефан на ЧС-2018 підтримав скандальне святкування Джаки та Шакірі після голів сербам, показавши албанського орла.
Критичне ставлення деяких швейцарців до Джаки та Шакірі можна зрозуміти. Етнічні албанці (косовари) більше асоціюють себе з батьківщиною батьків, ніж з країною, яка дала їм дорогу у світ. Хавбек Ліверпуля взагалі грає в бутсах з албанським і косоварським прапорами. Але й мотиви самих футболістів легко пояснити. Сім'я Шакірі емігрувала з території нинішнього Косова та жила в бідності, допомагаючи іншим членам родини, які залишилися там. Батько Джаки потрапив за ґрати за мітинг проти югославської влади.
Великі кадрові втрати перед виїздом до України
На матчі з Україною не буде ні Ліхтштайнера, ні Шакірі. Перший мріяв поїхати зі збірною на Євро-2020, але після перенесення турніру завершив кар'єру. Джердан же не прибув на збір через травму (що, знову?!) – на тренуванні Ліверпуля послизнувся та пошкодив стегно. А взагалі він за останній рік зіграв у всіх турнірах тільки 250 хвилин.
Проблеми зі здоров'ям виникли і в інших зірок. Ремо Фройлер, Седрік Іттен, Фабіан Шер травмовані, Адмір Мехмеді та Деніс Закарія продовжують відновлення, Ерай Кюмарт і Едімілсон Фернандес інфіковані коронавірусом. Тренерський штаб втратив майже половину основного складу, який минулої осені кваліфікувався на Євро-2020 з першого місця в групі.
Кістяк збірної Швейцарії традиційно складають представники німецької Бундесліги. В останній заявці таких 10 – від зірок Гладбаха (Янн Зоммер, Ніко Ельведі, Брель Емболо) до крайків Вольфсбурга (Кевін Мбабу, Ренато Штеффен), з якими нещодавно зустрічався Шахтар. З внутрішньої першості Петковіч запросив лише 5 виконавців. Пара з чемпіонського Янг Бойз, один з Базеля та двоє юних дебютантів з Цюриха (18-річний Бечір Омерагіч і 19-річний Саймон Сом).
Капітан і лідер «наті» – Граніт Джака, який став важливим елементом системи Артети в Арсеналі. Навколо нього будуватиметься вся гра збірної. Владімір Петковіч заявляє, що не хоче пробувати щось кардинально нове і планує планомірно слідувати своєму курсу. Однак швейцарські журналісти анонсують експерименти, спричинені кадровими втратами.
До Львова їде молода команда (середній вік – 25,5). Залишається чимало відкритих позицій в основному складі. Хто стане партнером Джаки в центрі поля? Кому довірити місце на флангах оборони? Куди поставити в атаці Емболо? Можливо, Петковіч змушений буде відійти від схеми з трьома центрбеками, яка приносила результат минулого року, та довіриться надійному дуету Аканжі-Ельведі.
У збірній Швейцарії індивідуально сильніші виконавці, ніж у збірній України. Однак переповнений лазарет «наті» схиляє шальки терезів на нашу сторону. Команда Андрія Шевченка демонструвала помітний прогрес, а попередній рік завершувала заслуженою перемогою над Португалією. Якщо тренерський штаб за тиждень підготовки відновить напрацьовані ігрові зв'язки, можемо розраховувати на успіх проти швейцарців. Букмекери називають Україну незначним фаворитом зустрічі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
