…Олег Гусєв виводить нас в Одну! Четверту! Фіна-а-алу!!!»
Цей надривний, істеричний та історичний спіч Вацка у прямому ефірі ми будемо пам’ятати завжди. 26 червня 2006 року збірна України після «сухого» основного часу та овертайму переграла Швейцарію у серії пенальті – 3:0. Наша команда опинилася серед вісімки найкращих збірних Кубка світу – неймовірне досягнення абсолютного дебютанта.
З того моменту минуло понад 14 років. Про життя тодішніх героїв України ми знаємо практично усе – до найдрібніших деталей. А от як склалися долі тих, чиї надії розбилися об феноменальну гру Шовковського?
Збірна Швейцарії-2006 – під мікроскопом.
№1. Паскаль Цубербюлер
Тоді: 35-річний основний голкіпер своєї збірної і клубу Базель. Парирував перший удар у серії пенальті – від Андрія Шевченка. Після ЧС переїхав у англійську Прем'єр-лігу, ставши гравцем Вест Бромвіча. Згодом виступав за Ксамакс і полірував лавку у Фулхемі. Кар'єру закінчив у 2011-му.
Зараз: Йому 49 років. Попрацював тренером воротарів у національній збірній Філіппін, а також у Дербі Каунті. Кажуть, що тепер передає свій досвід кіперам заштатного швейцарського клубу Волен. Світиться на телебаченні у ролі експерта.
№23. Філіп Деген
Тоді: 23-річний шалено перспективний правий латераль дортмундської Борусії. Проти України зіграв увесь матч. У серії пенальті участі не взяв.
Зараз: Йому 37 років. Після Борусії були невдалі вояжі у Ліверпуль та Штутгарт. Кар'єру закінчив 4 роки тому у рідному Базелі – замучили травми. Тепер відпочиває від футболу.
№2. Йоан Джуру
Тоді: 19-річний центральний оборонець лондонського Арсенала. Уродженець Кот-д'Івуару, якого натуралізували швейцарці. Проти України зіграв стартові 34 хвилини, після чого був замінений.
Зараз: Йому 33 роки. Належав Арсеналу до 2014-го, після чого здійснив вояж трьома чемпіонатами – Гамбург, Антальяспор, СПАЛ. Від початку 2020-го – гравець швейцарського клубу Сьйон.
№20. Патрік Мюллер
Тоді: 29-річний центральний захисник із Базеля. Проти нас провів усі 120 хвилин. Після Мундіалю став гравцем Ліона, за який вже виступав упродовж 2000-04 років.
Зараз: Йому 43 роки. Кар'єру закінчив понад 10 років тому. Останнім клубом Мюллера виявився Монако. Виховує сина та доньку. Має австрійське громадянство.
№3. Людовік Маньїн
Тоді: 27-річний лівий захисник Штутгарта. Проти України відбігав «від дзвінка до дзвінка». А за підсумками пост-мундіального сезону став сенсаційним чемпіоном Бундесліги у складі «швабів».
Зараз: Йому 41 рік. З 2013-го робить тренерську кар'єру у клубі Цюріх. Пройшов увесь шлях від юнацьких колективів до першої команди, яку очолює з 2018-го. У швейцарській Суперлізі результат поки що посередній: четверте та двічі сьомі підсумкові місця.
№16. Транквільо Барнетта
Тоді: 21-річний правий півзахисник Байєра. У серії пенальті виконував другий удар – пробив потужно, але у поперечину.
Зараз: Йому 35 років, він перебуває без клубу. Минулоріч бігав у складі швейцарського Санкт-Галлена.
№6. Йоган Фогель
Тоді: 29-річний опорний півзахисник Мілана, за крок від переходу у Бетіс. На Україну вийшов із капітанською пов'язкою.
Зараз: Йому 43 роки. З ігровою кар’єрою попрощався у 2012-му, зігравши за Грассхоппер. Виховує чотирьох дітей. Інтелектуал і поліглот – володіє німецькою, англійською, іспанською, французькою, італійською та нідерландською мовами.
Зараз: Йому 43 роки. Кар'єру закінчив понад 10 років тому. Останнім клубом Мюллера виявився Монако. Виховує сина та доньку. Має австрійське громадянство.
№7. Рікардо Кабаньяс
Тоді: 27-річний центральний півзахисник швейцарського Грассхоппера. За походженням – галісієць. Виконував третій пенальті, пробивши у правий від себе кут – Шовковський парирував. Після ЧС Кабаньяс поповнив склад німецького Кельна.
Зараз: Йому 41 рік. Виховує двох дітей.
№8. Рафаель Вікі
Тоді: 29-річний лівий півзахисник Гамбурга. Проти України зіграв повний матч. Через два роки після німецького Мундіалю передчасно завершив кар'єру – хронічні травми.
Зараз: Йому 43 роки. Він – головний тренер Чикаго Файр. За спиною Вікі – вже 10-річний стаж наставника. Починав із юнацьких команд Туна, Серветта і Базеля. У сезоні 2017/18 навіть порулив першою командою швейцарського гранда.
№22. Хакан Якін
Тоді: 29-річний атакувальний півзахисник Янг Бойз. Проти України вийшов у стартовому складі, але зійшов з поля на 64-ій хвилині.
Зараз: Йому 43 роки. Працює помічником рідного брата – Мурата Якіна, який зараз очолює Шафхаузен, клуб другого дивізіону Швейцарії.
№9. Александер Фрай
Тоді: 26-річний нападник Ренна. Проти України відіграв 117 хвилин, зійшовши з поля за якусь мить до серії післяматчевих пенальті. Через три дні після вильоту Швейцарії з Мундіалю підписав контракт із дортмундською Борусією. Трансфер оцінили у 5 млн євро.
Зараз: Йому 41 рік. Очолює молодіжну команду Базеля.
№13. Стефан Гріхтінг
Тоді: 27-річний центральний захисник Осера. У гру проти України увійшов на 34-ій хвилині, замінивши Йоана Джуру.
Зараз: Йому 41 рік. Особливої футбольної активності не проявляє. Періодично виступає експертом у спортивних ЗМІ.
№11. Марко Штреллер
Тоді: 25-річний нападник Штутгарта. На 64-ій хвилині матчу з Україною підсилив атаку, замінивши Хакана Якіна. У серії післяматчевих пенальті першим зі швейцарців підійшов до «позначки» – Шовковський взяв його удар намертво.
Зараз: Йому 39 років. З 2015-го – на адміністративних посадах у Базелі. У 2017-19 роках – спортивний директор клубу.
№18. Мауро Лустрінеллі
Тоді: 30-річний нападник Туна, який роком раніше сенсаційно вибив київське Динамо з Ліги чемпіонів. Проти України вийшов на 117-ій хвилині. Нічим особливим запам'ятатися не встиг.
Зараз: Йому 44 роки. З 2012-го опановує тренерське ремесло. Тривалий час працював у рідному Туні. Станом на сьогодні – наставник молодіжної збірної Швейцарії. Має диплом бакалавра у сфері ділового адміністрування.
Кобі Кун
Тоді: 62-річний головний тренер збірної Швейцарії. Легенда Цюріха 1960-70-х, як гравець (півзахисник). Із рідним клубом здобув 6 чемпіонських титулів, а також 5 Кубків Швейцарії.
Зараз: Помер 26 листопада 2019-го, на 77-му році життя.
Олег Бабій
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
