«У збірну України викликають за старі заслуги»: Лунін для «Реала» – без унікального шансу, або Болючий урок Шевченка

Футбол України 8 Вересня, 17:24 2460
«У збірну України викликають за старі заслуги»: Лунін для «Реала» – без унікального шансу, або Болючий урок Шевченка
«Футбол 24» обговорює матч 2-го туру Ліги націй Іспанія – Україна (4:0) із Андрієм Полуніним, півзахисником нашої збірної 90-х.

– Після фіаско в Іспанії хвалити нашу збірну, на жаль, не випадає. За що б ви покритикували?

– Мені вже о 23:30 телефонували з цим питанням… Якщо називати речі своїми іменами – прямо та відкрито – це буде трішки «не те пальто». Кривцов – гравець збірної, але подивіться на рівень. Привозить пенальті, Рамос з-під нього забиває другий, скидає головою при четвертому…

Якщо пригадувати нещодавній матч з Інтером, з-під нього також забивали. Маємо те, що маємо. Але не хочеться жорстко критикувати збірну. Всі розуміють, проти кого довелося грати.

– Чи не забагато помилок у виконанні Пятова, Кривцова, Матвієнка, якщо брати до уваги важливі матчі останнього місяця? З чим ви це пов’язуєте?

– Ліга націй – це не товариські матчі. Але й не відбіркові ігри чемпіонату Європи чи світу. Луніну потрібно врешті давати шанс, хіба ні? Якщо він тут не отримує шансів, то й у Реалі їх не матиме. Пятову – 36 років. Невже не настала пора, щоб шукати йому заміну? Щоб потім не вкидати Луніна одразу в піч…

Можливо, його варто було випускати саме в такій грі. Вся Іспанія дивилася б на гру нашого молодого кіпера. Але ми про це можемо говорити тільки в теорії.

Надто критикувати трійцю із Шахтаря теж не варто – грали проти топ-команди. Так, траплялися помилки. Інші гравці на цих позиціях відіграли б не набагато краще. Як то кажуть: виграє команда і програє – також команда. Атакувальна лінія проявила себе не краще – практично нічого не створили попереду. Лише на 41-ій хвилині ми вийшли з-під пресингу, коли Михайліченко пробив по воротах. Іспанія пресингувала просто фантастично і дуже організовано.

– Особлива увага прикута до 17-річного Фаті, який вколотив у ворота Пятова розкішний м’яч і увійшов в історію Фурії Рохи. Чому наші так не вміють, не можуть?

– А тому що у нас ніхто не дає шансів. Хіба у Шахтарі чи Динамо ризикують довіритися молодим і перспективним? Ні. Такого немає. І не буде. В Україні ця тенденція якраз дуже чітко проглядається.

Яким би видатним не був талант, йому потрібно давати шанси. В Іспанії це розуміють. У 16 років Фаті вийшов за Барселону у Лізі чемпіонів, тепер зіграв за збірну Іспанії – робить різницю, забиває прекрасні голи.

Ми ж відрізняємося своєю ментальністю. Ми заточені на результат. А тренерський штаб Іспанії не боїться працювати на перспективу у таких матчах. У них відбувається зміна поколінь. Луїс Енріке проглядає молодь, яка на підході.

– Енріке не приховує, що у його розширеному списку – 50-60 хороших виконавців…

– У нас, можливо, така ж кількість. Питання лише в довірі. Окей, Тимчику і Михайліченку дали шанс. Але, перепрошую, їм не 17 років. У збірних Іспанії чи Італії 23-річні – це вже зрілі футболісти. Лише у нас в 23 роки – «молодий і перспективний». За європейськими мірками до 23-х ти вже повинен відіграти мінімум по 100 матчів за свій клуб.

– У жовтні матимемо «спарку» зі збірною Німеччини, яка вийде на поле супермотивованою. Побоюєтеся цієї «машини»?

– Потрібно готуватися до цих матчів максимально серйозно. Німеччина у двох турах поспіль загубила очки, посідає наразі тільки третю сходинку, тому жовтневі ігри будуть «лобовими». Нам важливо не програти, як мінімум, а може навіть і перемогти. Все залежатиме від тактики і складу, який обере штаб Шевченка.

Проблема в тому, що кілька лідерів збірної, які виступають за кордоном, не вважаються зараз основними виконавцями у своїх клубах. Насамперед – Зінченко і Ярмоленко. На щастя, грає Маліновський, плюс-мінус.

Коноплянка – це рішення тренера. Людина – гравець ротації у Шахтарі, при всій повазі до Жені. Упродовж кількох останніх років він вже не є основним у своїх клубах. Речі потрібно називати своїми іменами. І придивлятися уважніше до молоді – у Динамо, Шахтарі, Зорі тощо.

Недарма говорять про деяких футболістів, які добре виступають у чемпіонаті України, але їх не викликали в збірну. Вважаю, що варто давати шанс таким гравцям, як Філіппов. Він – ударна сила команди, яка посіла четверте місце і гратиме в єврокубках. Якщо цього недостатньо для виклику, то звідки таким футболістам черпати мотивацію? Просто працювати – і все? Іноді складається враження, що у нашу збірну викликають або за старі заслуги, або за прив’язаність до конкретних клубів.

Вчорашня гра корисна, бо чудово дала зрозуміти наші реальні можливості. Ми ще не в європейському топі, хоча після перемоги над Швейцарією багато хто міг так подумати. Україна – хороша, тактично підкована команда. Але потрібно прогресувати і шукати нові варіанти підсилення.