Чотири думки після матчу «Динамо» - «Десна»

Динамо Київ 12 Вересня, 11:17 3340
Чотири думки після матчу «Динамо» - «Десна»
«Динамо» і «Десна» розійшлися миром (0:0) у центральній грі 2 туру чемпіонату України.

Проблеми з темпом – «появи» у відрізках не вистачило

Цього разу ігрова аритмія спрацювала не найкращим чином. Динамо, як і в матчі з Олімпіком, фактично вмикалося лише у певні відрізки ігрового часу, намагаючись правильно розподілити сили й ресурси і на нинішній поєдинок, і на прийдешній. Старалися домінувати на старті, але віддали супернику кілька моментів і надовго знітилися. Коли вже Десна розслабилася, її мали на цьому ловити. Особливо потужно вдалося провести фінальні 5-7 хвилин першого тайму. Можливо, стартуй ця серія стандартів секунд на 300 раніше, встигли б дотиснути. З іншого боку Луческу сам відзначив, як Чернігів уміло гасив гру тривалими паузами та дрібними фолами.

По перерві на полі було тільки Динамо, але киян підбили їхньою ж зброєю із Суперкубка. Тож кому-кому, а команді Луческу на автобуси чи непризначені пенальті за потрапляння в руки скаржитися не варто. Хоча, якщо порівняти статистику матчів команди Михайличенка проти Десни, то в нинішніх киян ударів ледь не вдвічі більше. Проблема не тільки з реалізацією, а й прицілом – лише 6 м'ячів летіли у ворота плюс 3 влучання в стійки. А це вже краще, ніж було, але ненабагато. І знову ж не було системного тиску на гостьові ворота. Не вдавалося підтримати стабільно високий темп. Суперники помилялися, але встигали страхувати один одного.

Травма Тимчика... стабілізувала оборону – унікальний дебют

Ілля Забарний нарешті вийшов на офіційний матч. Славетний тиждень видався в дебютанта – зі старту увірвався до основи молодіжної збірної України, добротно провівши скандинавський вояж. Тепер же став першим гравцем 2002 року народження, хто зіграв офіційний матч за головну команду Динамо. Тимчик дещо поплив після Іспанії. Сьогодні по його зоні відповідальності пройшли 2 небезпечні атаки Десни, після чого ще й привіз третю, невдало вибивши м'яча. Добра, що Будківський і Калітвінцев пробачили. Забарний теж одного разу розгубився під пресингом. Його втрата на фланзі обернулася ударом, але не з 10 метрів, як було до його появи, а з-за меж штрафного.

Там і накривати встигали, і Бущан не дрімав, тому загалом Ілля відіграв надійно. Коли треба, може сфолити на жовту, але прорив суперника зупинить. Пожеж стало менше. Звісно, будь-яка втрата бойової одиниці зараз у киян дуже болюча, а якщо побоювання підтвердяться, 23-річний правий фулбек збірної України ризикує пропустити парочку місяців. Однак поєднання Тимчика і Кендзьори праворуч в обороні викликало більшу тривогу. Крім того, гравець збірної Польщі куди корисніший в атаці, ніж центрі захисту. Питання тільки в тому, чи вистачить йому із Забарним швидкості, адже динамічний лівий фланг АЗ – чи не головна зброя найближчого суперника в ЛЧ

Буяльський – головний стрілок, у Циганкова і Вербіча не йде

Не злічити, скільки ударів взяв на себе атакувальний півзахисник Динамо. Буяльський моментами нагадує Тейшейру чи Мхітаряна. Ніби просто десятка, але й цілком собі відтягнутий форвард. Принаймні на вістрі атак Віталій опинявся значно частіше за того ж Супрягу чи будь-якого іншого партнера. І це не тому, що він якось на силу ковдру на себе тягнув. Просто завжди опинявся там, де загроза. Чуття, якого не вистачає багатьом нападникам. Сила і точність ударів сьогодні – це вже інше питання. Буває, що залітає все з 3 ударів, а буває, що реалізації нема тижнями.

Циганков авансу гравця основи не виправдав. Виглядає важкувато. Дуже навіть імовірно, що він один з тих, про кого Луческу сказав: «Багато футболістів грали мало у збірних, тільки тренувалися там. Причому тренувалися мало». Багато браку при спробах загострення, недостатньо різкості. Вербіч також змушений набирати форму у важливих матчах. Обидва вчорашні лідери зараз – ризикована ставка. Плюс джерела в клубі рапортують, що Віктор нібито веде «тихі» перемовини про трансфер деінде. Це також зазвичай впливає на гравця, сидить у голові. Якщо на АЗ в основу повернеться Жерсон, зовсім не здивуюся. Після двох матчів за Люксембург, до слова, Родрігесу дуже бракувало свіжості навіть як гравцю заміни.

З АЗ може... бути легше

Один з великих плюсів від Луческу в тому, що при фантастичних кадрових проблемах в обороні надійність редутів значно зросла. Без Попова, Шабанова, Бурди чи обіцяних у цю лінію новачків кияни дозволяють менше, ніж у попередньому сезоні. Сьогодні в основі вийшли 2 центрбеки, яких ми звикли бачити виключно на флангах. Миколенко і Кендзьора грають на краях у збірній, грали так і в Динамо. Були в їхній кар'єрі пригоди і в ролі центрбеків, але порівняно дуже рідкісні. У Томаша, схоже, з Луческу вже більше назбиралося, ніж за всі попередні роки в усіх командах. Миколенко на дорослому рівні грав у центрі тільки двічі у 2018-му, і це насправді доволі симпатична опція. Віталій – різкий агресивний гравець, якому вистачає швидкості та прочитання епізодів.

Очевидно, що без надійного захисту Києву не пройти АЗ. Вікторія показала, як це робити, лише трохи не дотерпіла. Нідерландці не сидітимуть так глибоко і безвилазно, як Десна. Відповідно атака Динамо має дихати вільніше, варіантів побільшає. При цьому ударів може бути навіть менше, враховуючи надійну систему оборони Алкмаара, але якісних моментів – більше. Адже, як мінімум, мало би поменшати страждань у плані простору. Інтенсивність пресингу та нав'язуваних єдиноборств статистично більша в Десни.