Десять років тому цей Гент би двічі розгромили, минулого літа могли й програти
Ці бельгійці – дуже слабкі. Банальні, передбачувані в атаці та ще й не дуже надійні при обороні. Зустрінь їх на своєму шляху Вукоєвіч, Гусєв, Мілевський, Шевченко, Гармаш і Ярмоленко, то підсумковий результат був би зовсім інший. Як мінімум як тоді, у 2010-му, тобто матч-відповідь перетворився б на формальність. Нині динамівці ще не здатні домінувати більше, ніж по 20-30 хвилин у кожному з таймів. Бояться свого успіху, тягар результату примітивізує гру, робить її більше схожою на страхувальний фонд.
Від того й віддали супернику контроль перед перервою, а той неочікувано видав хоч трохи агресії попереду, яку на куражі та помилках Забарного, Бущана і Супряги вдалося трансформувати в проміжну нічию. Дивно все ще читати розчаровані коментарі експертів, мовляв, бракує видовища, це не рівень київського клубу. Вибачте, але епоха трилерів, камбеків, шалених сюжетів залишилася в минулому. Десь там на київських 3:3 з Брюгге у 2019-му. Дуже велике задоволення всі отримали?
Сьогодні настав момент здорового цинізму. Естетів просять вийти або попереджають, що цей арт-хаусний футбол не для всіх. На виході ви отримуєте результат. Хтось скаже, що випадковий, на фарті, суддівстві. Але цифри захистять Луческу: 8:2 за точними ударами, майже вдвічі більше точних передач, успішність яких становить 90% проти 80% у «буйволів». У суперника одне влучання гольове на стандарті, друге після дальньої спроби. У Динамо менше втрат (різниця – на 8), більше виграних єдиноборств унизу (3), перехоплень (2) та відбирань (9). Київ передбачувано програв повітря (12 на 7 виграних дуелей), але уникнув катастрофи.
Супряга, Караваєв і Де Пена – герої моменту, провал флангів Динамо в одній цифрі
Вони зіграли не найкращі свої матчі, але принесли золоті голи. Можливо, вартістю у пару десятків мільйонів євро. Супряга перед тим, як «просто підставити ногу» перед порожнім кутом воріт, здійснив класний ривочок на відчутті. Одна мить – Владислав у полі зору суперника. Ще кілька секунд, і він вже у вільному плаванні. Здається, ніби й похвалити нема особливо за що – форвард повинен так грати. Та чи багато ви таких «простих» голів бачили в інших нападників Динамо в останні роки?
А далі Владислав програв боротьбу в повітрі. То був, мабуть, єдиний ідеальний момент Гента за весь матч. Навіть в рівних складах команда виглядала дуже скупо, сонно, без віддачі – що казати, коли Київ на 8,5 км перебігав суперника! За решту ж часу Супряга лише 13 разів зустрічався з м'ячем, а втратив його 5 разів. Якщо в Гента найгірше пасував Кляйндінст (48% точності), то в Динамо це Супряга (57%). А трохи далі йдуть Жерсон (67%) і Де Пена (71%).
Кияни виконали аж 1 фланговий пас з 18, який знайшов партнера. Навіть у господарів пройшло 2 з 11. Іноді складалося враження, що Де Пена, Караваєв і Жерсон прострілювали, щоб від них просто відчепилися. Утім, був у цій грі й великий позитив з краю. Екс-гравець Зорі провалився в Брюгге, а рік потому в тій же Бельгії грав моментами просто божественно. Караваєв – лідер матчу за дриблінгом (3 з 3), та відсотком виграних єдиноборств (5 з 5).
Лише Миколенко та Циганков також виграли всю свою боротьбу (по 3). Другий після Сидорчука (30) за пасами у фінальну третину. До слова, капітан провів черговий топовий матч у центрі поля попри невдячну роль того, хто рідко збирає оплески екзальтованої публіки. Стільки ж (18) у Циганкова, який, щоправда, зіграв удвічі менше. З іншого боку в Караваєва 13 втрат, більше тільки в Буяльського і Де Пени (по 15).
Безус був одним з найкращих серед гірших до вилучення, українці Гента – на слабкому рівні команди
Очевидно, ця команда, як і окремі її виконавці, може грати краще. Той же Пластун поступився партнеру по центру оборони і в єдиноборствах, і в загостреннях. Яремчук запам'ятався хіба тим, що після швидкої і вимушеної заміни партнери почали грати краще. За Динамо все ще дуже страшно – що з киянами буде у груповому турнірі Ліги чемпіонів? Та є і добра новина. Гент настільки слабкий, що в цьому криється фактично головна загроза для Луческу. Ось наприклад, сьогодні. Гра давалася настільки легко, що миттєва розслабленість дозволила супернику повернутися до гри.
Якби Безус не перегорів, щось могло вийти і по перерві. А так бельгійці зробили ще кілька вилазок і сховалися в будиночок. План насправді був не такий вже і поганий. Якби все завершилося 1:1 в меншості, то для Гента цей результат став би синонімом перемоги. За всієї поваги до активностей Сидорчука, Циганкова і Буяльського, виходило в киян також не дуже багато. Коли команда Луческу відрізками володіла м'ячем понад 70%, ставало дуже боляче навіть тим, кого попереджали – ця трансляція не для слабких нервів. І дуже схоже на те, що Гент спробує знову сісти в глибокий блок, тільки у повних складах значно краще контратакувати.
А далі вже головоломка для тренерського штабу Динамо. Як уникнути проблем при тотальному володінні, яке конвертується у невисоку якість моментів, але характеризується втратами і доволі кепською перебудовою гри в захисну фазу. Адже козирі Гента залишаються прості та банальні: флангова гра, численні подачі, габаритні гравці (сьогодні було 4 ростом за 1,90 м). І що почнеться, коли вони вирішать масово бомбардувати штрафний майданчик навісами? Забарний нині в повітрі знову виглядав сумно, як і Бущан на виході. А може, ми всі, Луческу не виняток, просто переоцінюємо «буйволів»? Зовсім не виключено, що з ними можна грати всі 90 хвилин з позиції сили, а не давати намацати свою гру. Але знову ж, результат тисне не лише на гравців...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
