А давайте начистоту - що ми чули про Жерсона, коли він переходив в київське «Динамо»?
На думку спадає тільки матч Люксембург - Україна, в якому він спершу знищив правий фланг нашої оборони, а потім вразив власні ворота, чим врятував Андрія Шевченка від ганьби.
Але ми - то таке, а ось в «Динамо» могли б і розізнати про новачка якнайбільше перед його підписанням. Історія Жерсона Родрігеса, хоч і проходила в маленьких клубах, але була досить помітною. Шлейф він після себе залишав солідний. Однак за трансфери в Києві відповідали одночасно і Красніков, і Михайличенко, і Хацкевич втручався, ще й Шаблій пачками звозив своїх. А де колективна відповідальність - там безвідповідальність, Лобановський був абсолютно правий.
Так Жерсон і з’явився в Україні, чим сильно здивував пресу в Бенілюксі. УПЛ там котирують досить високо. Чого не можна сказати про Родрігеса.
***
Строго кажучи, Жерсон навіть не люксембуржець. Він народився в передмісті Лісабона Прагалі, де стоїть знаменита статуя Христа-Короля, в сім'ї мігрантів з Кабо-Верде.
Батька Родрігес ніколи не знав, матір спочатку теж - та майже відразу після його народження поїхала в Люксембург на заробітки. Забрати Жерсона у неї вийшло тільки через кілька років. І варто було йому приїхати, як місцеві моментально помітили в хлопцеві задатки атлета.
Куди там Люксембург - Жерсона вихопила школа «Метца», розташованого в годині їзди від крихітної держави. Там він склав пару форвардів з Максвелем Корне. Хлопці здружилися і показували хороші результати. Але проблеми з дисципліною, прогули і низка дрібних правопорушень підвели Жерсона під монастир - через три роки його відрахували.
Безвідповідальна юність дорого обійшлася Родрігесу - сьогодні він навіть не залізний гравець основи «Динамо», тоді як Корне грає в старті півфіналіста Ліги чемпіонів.
Повернувшись додому, Жерсон потрапив в соціально-освітній центр для важких підлітків. Там вчили вже не грати в футбол, а просто виживати. Родрігес вибрав професію тесляра, паралельно займаючись в залі - йому подобався бодібілдинг. Футбол же перетворився для нього в хобі - так, грав по вихідних в люксембурзькій другій лізі. Можете уявити собі рівень турніру.
Втім, талант не пропав і там. За три роки Жерсон пройшов шлях від дворового футболу до «Фоли Еш», однієї з кращих команд Люксембургу. Паралельно його заграли за національну збірну. Тоді-то на нього і звернув увагу «Телстар».
***
Технічний директор клубу з Північної Голландії Піт Бутер потім розповідав, що Родрігеса йому нарадили колеги з Франції.
Люксембург якраз повинен був грати матч проти Нідерландів на «Де Кюйпі», і Бутер разом з тренером Майком Снуєм поїхали особисто подивитися новачка. Обидва були вражені - той грав без перебільшення сильно. Бентежила лише одна деталь.
«Він часто міняв клуби в Люксембурзі. Незважаючи на його якості і місце в збірній, Жерсона завжди відпускали легко. Але ж в клубах працюють не ідіоти. Щось було не так».
Однак «Телстар» з голландського другого дивізіону не той клуб, який претендує на ідеальних новачків, тому Бутер змирився. Зрештою, у Жерсона був очевидний талант. У клубі сподівалися, що вони допоможуть один одному піти на підвищення. Як виявилося, даремно.
Майк Снуй недавно згадував одну анекдотичну історію. Якось під кінець тренування він попросив гравців зробити по десять прискорень. Жерсон виконувати вказівку не поспішав: «Ні, тренер, сьогодні без бігу». У Снуя відвисла щелепа: «Ми закінчуємо заняття десятьма спринтами. На старт!» На це футболіст зазначив, що він і так досить швидкий, і пішов у роздягальню.
Найсмішніше те, що це була правда - навіть тренуючись упівсили Жерсон був і швидшим, і сильнішим за більшість одноклубників. Тільки що з того толку, коли на полі він грав так, як йому хотілося, не виконував вказівок, та ще й сильно залежав від настрою. Якось раз Родрігесу вдався диво-гол з центру поля, але вже невдовзі він заробив ідіотське вилучення за удар гравця, який лежав. Як це пояснити?
Маріо Моріані, колишній президент «Фоли Еш», не сумнівається - у гравця проблеми з головою, через які він не може як слід реалізуватися.
«Знаєте, Жерсон прекрасний гравець, в цьому немає сумнівів. Він був надто сильний для «Телстара». Але також він трохи божевільний. Жерсон доброзичливий і класний хлопець, але іноді втрачає землю під ногами. Якби він тренувався нормально і показував старанне ставлення, то грав би в Бундеслізі. І ніколи б не потрапив в цей «Телстар». У нього величезний потенціал - він бігає зі швидкістю світла, дуже сильний фізично, технічний, вміє забивати голи. У нього є все. Але він дуже дивний хлопець, так завжди було».
***
Бутер, заливаючись сміхом, розповідає, як одного разу під час тренування в «Телстарі» Родрігес зупинився і пішов до трибуни, де самотньо сидів десятирічний хлопчисько. Жерсон вкрав з роздягальні першу-ліпшу футболку, підписав її і вручив вболівальнику.
«Ось таким він був, дивним. У деяких матчах він грав тільки коли до нього потрапляв м'яч, оскільки не бажав вступати в єдиноборства. Ніхто з наших не хотів грати з ним в одній команді в двосторонках, адже з Жерсоном ти завжди програвав».
А потім відбувся матч Люксембургу проти Франції, і Родрігес, який провалюється в другій лізі Нідерландів, видає бенефіс, б’є в штангу і потрапляє на перші шпальти газет.
Наступного уїк-енду на скромний стадіончик «Телстара» з’їхалися натовпи журналістів, щоб подивитися на героя. Той, як справжня суперзірка, роздав десяток інтерв'ю, і навіть пообіцяв битву в наступній грі зі Швецією. Тій самій, де Люксембург програє 0:8. А ще через три дні повідомив Сную, що у нього новий агент - той же, що і у Александра Ляказетта. Тренер був шокований.
«Тепер у Жерсона точно не менше трьох агентів. Я сподіваюся, він повернеться з небес на землю, оскільки він корисний гравець. Він може заробити для клубу багато грошей, йому під силу колись грати в Ередівізі».
***
Однак з Ередівізі не зрослося. Через пару місяців «Телстар» продав Жерсона в тираспольський «Шериф», відбивши вкладені гроші, і закрив цю сторінку.
Ну а люксембуржець заколесив по світу - спершу Придністров’я, потім Японія, Україна, Туреччина, знову Україна. Затриматися хоч десь у нього не виходить, і справа зовсім не в ігрових характеристиках.
У «Шерифі» Жерсон виділявся настільки, що Олександр Спиридон в одному з інтерв'ю прямо говорив, типу, хлопець надто сильний для Молдови. Але у колишнього тренера тираспольців Горана Сабліча на цей рахунок інша думка. За чутками, він сильно здивувався, що в Києві не запитали його про «подвиги» люксембуржця перед оформленням угоди. Розповісти екс-захиснику «Динамо» було що - місцева преса не раз ловила Жерсона на любові до нічного життя.
Але в Києві довірилися агентам, і потім сильно дивувалися, коли Родрігес спершу влаштував бійку з Буяльським на тренуванні, а потім потужним ударом ледь не оглушив тренерську лавку. Це не кажучи вже про легендарні нічні загули.
В результаті баламута вирішено було здати в оренду, але і там історія, звичайно, повторилася - Жерсон грав здорово, забивав голи, а потім напав з кулаками на 34-річного капітана власної команди.
***
Сьогодні багато говорять про фактор Луческу в контексті Шапаренка, Забарного, Бущана, і це правильно. Хлопці прогресують швидше, ніж на те можна було розраховувати.
Однак ренесанс Жерсона під керівництвом 75-річного румунського наставника може дати Києву навіть більше. Скандалісти, які не зовсім при своєму розумі, часто не позбавлені іскри геніальності. Те, як Жерсон перекинув П'ятова на мокрому газоні «Олімпійського» в матчі за Суперкубок, - звичайному гравцеві таке навіть в голову не прийде.
Маріо Балотеллі - хрестоматійний приклад, але взагалі це поширений типаж у футболі. Взяти тих же Кассано, Муту або Адріано. У кожного з поганих хлопців мільярди тарганів в голові, які завадили їм розкрити всі грані таланту. Але на коротких відрізках, потрапляючи в правильні руки, вони здатні на чудеса.
Жерсон Родрігес не потрапив би в «Динамо», якби Суркіс знав, кого купує. Але прямо зараз у Луческу не залишилося вибору, і він робить ставку, ймовірно, на самого навіженого бомбардира в своїй тренерській біографії. Звичайно, це все на тоненького, але поки фокус працює - і це принесло «Динамо» вже дві великі перемоги на старті сезону. Якщо так піде і далі, то і клуб, і гравець на деякий час вийдуть на новий рівень. Може навіть проведуть на ньому сезон-другий.
Ну а якщо ні - що ж, Жерсону не звикати розчаровувати людей. Та й «Динамо» вже стільки разів помилялося з легіонерами, що ще один прокол навряд чи хоч когось здивує.
Роман Синчук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
