В Артема Кравця – новий кар’єрний виклик. Після нетривалого перебування у київському Динамо нападник повернувся до Туреччини, де виступав за Кайсеріспор, і підписав контракт з іншим місцевим клубом – Коньяспором.
За нову команду українець дебютував ефектним і переможним дублем Бешикташу, а також встиг спростувати чутки щодо конфлікту із Луческу, розхваливши призначення румунського спеціаліста у Динамо. Та все ж тем для розмови залишилось чимало.
«Стамбульські гранди проявляли непрямий інтерес»
– У неділю ви провели другий матч за Коньяспор, розписавши виїзну нічию із Денізліспором. Це для вашої команди прийнятний результат чи невдача?
– Дійсно, цей матч був не таким вдалим за результатом, як попередній. Але в плані гри я б не назвав його невдалим. Ми створили достатньо моментів, щоб забити, але десь не пощастило, десь підвела реалізація, не вистачило холоднокровності. При цьому не дозволили команді суперника створити небезпеку біля наших воріт. Нульова нічия на виїзді – це також непогано. Кожне набране очко – важливе. Потихеньку рухаємося вперед.
– У вас є відчуття, що ви повернулися в Туреччину, наче додому?
– Можу сказати єдине: у Туреччині я провів достатньо часу, тож мені не потрібна адаптація. Багатьох хлопців знав заочно. Плюс – у нашій команді достатньо багато балканців. Я швидко знайшов із ними спільну мову. А успішний дебют допоміг якомога скоріше влитися у новий колектив. Все добре, немає жодних проблем із адаптацією – це однозначно.
– Як узагалі виник варіант із Коньяспором?
– Ще наприкінці минулого сезону мій агент повідомив, що є великий інтерес від цієї команди. «Вони дуже хочуть тебе бачити, але подивимося, як складатиметься ситуація у Кайсері». Після закінчення сезону їхній інтерес тільки посилювався. Ми навіть вели певний конструктивний діалог. Потім на горизонті з’явилося Динамо – і всі переговори були згорнуті. У Коньяспорі з розумінням поставилися до мого вибору.
Але у Динамо склалася ось така ситуація. Ми знову вийшли з ними на зв'язок, вони підтвердили, що досі зацікавлені у моїх послугах. Далі – справа кількох днів, і ось я тут.
– Ваша дружина зізналася, що крім Коньяспора вами цікавилися ще шість турецьких клубів. Чи були серед них стамбульські гранди?
– Стамбульські гранди проявляли непрямий інтерес. Конкретних дій з їхнього боку не було. В принципі, якщо ти проводиш досить непоганий сезон, регулярно граєш, то завжди є інтерес від багатьох клубів. Анна згадала клуби, від яких було конкретне зацікавлення. Деякі пропозиції не влаштували мене у фінансовому плані, деякі – у плані амбіцій клубу. Але добре, що було з чого обирати.
«Турецьке телебачення я не дивлюся»
– Ви дебютували розкішним дублем у ворота Бешикташа. Емоції, мабуть, ще свіжі…
– Пережив, звісно, дуже позитивні емоції. Успішно зіграв – та ще й проти такої сильної команди. Але це тільки початок. Важливо не скидати оберти. Кожен матч не схожий на попередній. Так обіграли Бешикташ, але з Денізлі все склалося по-іншому. Поки що лише позитивні емоції від команди і від клубу.
– Цей дубль повернув вам віру у власні сили, чи ви її і не втрачали?
– Я не втрачав віру у свої сили. Попередні півроку склалися для мене доволі непогано з урахуванням того, що я повертався після травми, і з урахуванням всіх проблем, які були в клубі. У мене ніколи не виникало труднощів із вірою у власні сили (Усміхається).
– У тому матчі ви перетнулися із Домагоєм Відою, який діяв проти Коньяспора не найкращим чином. Чи встигли поспілкуватися? Як у нього справи?
– Коли граю проти Бешикташа, ми завжди спілкуємося. Не скажу, що підтримуємо стосунки за межами поля, але на полі діалог є завжди. У Домагоя все добре. Так, у кожного футболіста трапляються невдалі ігри. У нього в той день не склалося, але він для мене залишається одним із найкращих захисників у турецькій лізі – це 100 відсотків.
– Якими побутовими умовами вас забезпечив Коньяспор?
– У Туреччині практично всі клуби надають житло і автомобіль. Під це виділяються гроші, дають машину, укладають договір на оренду квартири. Я вже підшукав собі помешкання, але наразі ми не закінчили всі нюанси щодо оренди. А от машину клуб надав у перший же день мого перебування в команді.
Із квартирним питанням не кваплюся, бо це важливий аспект – у мене сім'я, діти. Повернуся в розташування клубу після вихідних, і там більш конкретно займуся цим питанням.
– З містом вже встигли ознайомитися?
– Чесно кажучи, у місті я ще особливо не бував. З'їздив буквально у кілька місць, де переглядав квартири. Перед тим, як прибути сюди, я розпитував про це місто. Всі відгукувалися про Конью, як про хороше місто. За населенням дуже велике – 2 мільйони мешканців.
Тож я ще не встиг ознайомитися. Побував тільки у кількох закладах, де ми обідали або вечеряли з представниками клубу. Наразі не можу поділитися особистими враженнями від міста.
– Чи відчувається у Туреччині тема війни за Нагірний Карабах? Не секрет, що турки підтримали у цьому конфлікті Азербайджан. На вулицях, на білбордах, на телебаченні є такий порядок денний?
– Місцеве телебачення я не дивлюся, тому що нічого не розумію (Усміхається). В атмосфері міста точно нічого такого немає. Зрештою, Туреччина – це така країна, вони завжди з кимось у якомусь конфлікті. Але щоб це прямо-таки відчувалося – не скажу. Навколо – спокійне життя, все як і зазвичай. Грають у футбол. Я нічого такого не відчуваю.
«Знаю тренерський підхід Реброва – Динамо буде нелегко»
– Я не помилюся, якщо скажу, що ви ставите собі за мету повернутися у збірну України і зіграти на Євро-2020?
– Так, звичайно. Я це озвучував. У мене є така ціль, у мене є така мрія. Думаю, це реально: якщо постійно грати в основі клубу, демонструвати хороший рівень футболу, то це буде оцінено тренерським штабом. Все у руках кожного футболіста. Однозначно.
– Перед матчами проти Франції, Німеччини та Іспанії наша збірна потерпає від кадрових проблем, Шахтар узагалі відчепили від заявки . Поклавши руку на серце, зізнайтеся, чи очікували ви на виклик від Андрія Миколайовича вже зараз?
– (Усміхається) Я не буду вдаватися у подробиці. Якщо знадоблюся тренерському штабу, то я готовий допомогти – зараз або на наступних зборах. Щодо цього не сильно думаю і заморочуюся. Буде виклик – приїду і допоможу збірній.
– Поїхавши з Києва, ви не приховуєте, що продовжуєте стежити за виступами Динамо. Як оціните результати жеребкування ЛЧ для столичного клубу?
– Звичайно, що за Динамо я стежу і стежитиму – це однозначно. У суперниках – команди дуже хороші, імениті. Проти Ювентуса і Барселони буде непросто, але я сподіваюся, що для молодих футболістів це стане величезним стрибком у плані досвіду. Це повинно посприяти їхньому футбольному розвитку.
Дуже інтригує суперництво із Ференцварошем. Із задоволенням перегляну ці матчі, адже знаю тренерський підхід Сергія Реброва. Динамо буде нелегко. Ліга чемпіонів стане великим святом для українських вболівальників. Тим паче, вже дозволили присутність певної кількості глядачів на трибунах. Сподіваюся, їх буде ще більше, і вони власними очима глянуть на європейських грандів.
Маю надію, що за Динамо у цьому турнірі не буде соромно. Навпаки – Київ покаже гідну гру і дасть бій кожному супернику.
– Вже багато років ви з дружиною займаєтеся благодійністю. Чи відклався у спогадах якийсь особливий, зворушливий випадок?
– Знаєте, такі історії, звичайно, є. Але не хотів би розповідати про них. Це особисті історії людей.
Саме зараз я трішки менше уваги приділяю, цим займається моя дружина Аня. Але однозначно щомісяця ми намагаємося допомагати. Комусь вдається допомогти, комусь – не дуже. Проте ми продовжуємо це робити.
Повинна бути людська позиція. Якщо у нас є можливість допомогти, то чому б ні? Сподіваюся, що інші візьмуть із нас приклад і добрих справ стане ще більше.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
