Три думки після матчу Україна — Німеччина

Динамо Київ 11 Жовтня, 09:46 2239
Три думки після матчу Україна — Німеччина
«Синьо-жовті» Бундестім ще не перемагали, але вдома й не програвали досі ніколи (3 нічиї).

Підопічні Шевченка на 1 бал обходили команду Льова, яка в еліті Ліги націй не виграла жодного з 6 перших матчів, зокрема, і в попередньому розіграші. Водночас у двох попередніх поєдинках проти Іспанії та Франція українська дружина поступилася із загальним рахунком 1:11. Німеччина ж потрапила в нічийну смугу. Це її найгірша смуга за останні 2 роки – безвиграшна серія у 3 поспіль зустрічах.

Перший удар на 5 хвилині. Захисник Баварії Зюле почав атаку, а його одноклубника Гнабрі випустили на ударну позицію після пасу в дотик від Дракслера. Бущан дуже нервово парирував простенький постріл по центру – добре, що на добиванні не було шансів дограти. Перші 15 хвилин Україна сидить у середньому блоці. Фактично 5 польових гравців, включно з опорником Сидорчуком, думають насамперед про оборону, сидять дуже глибоко. Решта почергово намагаються розігнати атаки. Виходить перспективно, але останній пас підводить.

Центральні захисники Льова роблять результат неприпустимо легко. Рюдігер, мов на велосипеді, обійшов Соболя, Забарний не перехопив, а Караваєв дозволив відзначитися Гінтеру. Той же центрбек Борусії Менхенгладбах, з якою Шахтар зіграє на груповому етапі Ліги чемпіонів, подарував м'яч Яремчуку. Так на 21-й прийшов наш перший удар – здалеку, гарячково і високо. Кімміх показав, як треба бити метрів з 30, Бущан у стрибку перевів через поперечину.

Скромний позитив після першого тайму. Виключно тріо захисників Німеччини виглядає краще за Бущана, в якого 6 сейвів за тайм (7 було за весь матч у Франції). Забарний блискуче грає на перехопленнях. Якби зараховували очки лише за гру в середній зоні поля, ми б вели. Позитив у центрі гаситься жахливим браком у фінальній третині (0:7 за ударами у площину, 74% точності передач) та дитячими помилками захисту. Соболь і Миколенко ліворуч виглядають найслабшим місцем. З їхньої зони відповідальності прийшла єдина гольова атака і ще 2 найкращі моменти німців. Циганков відмінно розганяв атаки, але поблизу штрафного Нойєра величезні питання до Яремчука, Маліновського і Ярмоленка. Коваленко теж, крім добротної біганини, нічого не дає.

Герой першого тайму привіз ще один легкий гол для Німеччини. Простий навіс з правого флангу Бущан грає у щось на зразок волейболу, Горецка поруч і дякує за таку подачку. Боляче дивитися на Андрія Шевченка, який розводить руками і не може повірити у те, що сталося. Черговий сейв воротаря Динамо після розстрілу від Дракслера вже нікого не хвилює. Знову розклеїлась Україна? Ще один блискучий сейв Бущана після удару з кількох метрів під поперечину. Маліновський, який через перебір жовтих карток, пропустить наступний матч з Іспанією, класно розкручує атаки. Нашим постійно не вистачає крихти на фінальній стадії. Руслан зіграв на підбиранні, заробив небезпечний штрафний, але пробив у стінку. Потім Маліновський знайшов Циганкова, удар метрів з 10 Віктор зобовязаний був реалізувати, однак слабенько покотив у руки Нойєру.


Марлос і Зубков замінили Ярмоленка і Циганкова. Шевченко оновив фланги. Нинішній і колишній гравці Шахтаря ледь не розвернули зі старту швидку контру лівим флангом, але гра Кімміха на підстраховці – це вершина ЛЧ, українцям тягатися з рівнем золотої Баварії поки рано. Яремчук вибухає спочатку праворуч – дальній удар знову над воротами. А згодом Роман заробив пенальті після класної проникної передачі Соболя та запізнілого підкату Зюле. Маліновський реалізував 11-метровий дуже впевнено. Шапаренко вийшов на хвилин 15 замість Коваленка.

Яремчука косять в центрі поля, Зубкова збивають після індивідуального проходу. Маліновський зі штрафного пробив дуже погано, не зовсім йде в Руслана на 30 метрах від воріт Нойєра, хоча в підготовці атак він нині топ і беззаперечний лідер. Ще один дальній удар – ну куди, Руслане? Макаренко замінив Сидорчука, який миттєво побіг кудись у підтрибунку. Бущан виконує ювілейний сейв №10. Як же жорстоко, що саме його помилка стає фатальною сьогодні... Джан випрошував пенальті в боротьбі із Соболем. Схоже було на фол. Шапаренко відчайдушним ударом здалеку не міг потурбувати Нойєра. Марлос хоч влучив, але теж дуже просто для воротаря.



Вперше в історії Україна поступається Німеччині вдома. Команда Льова лише у 7 матчі Ліги націй здобула свою дебютну перемогу в турнірі. А ось підопічні Шевченка дуже прикро обривають 10-матчеву безпрограшну серію в рідних стінах – при всій статистичній перевазі німців ми заслужили більшого і цілком могла покарати суперника за чисельні слабкості в обороні. У вівторок, 13 жовтня, о тій же 21:45 нас чекає ще одна домашня дуель, тепер уже проти Іспанії, яка вимучила перемогу над Швейцарією у паралельному матчі.

Поразка і заслужена, і не дуже – відчуття втраченого шансу

Два добротних тайми. Українці розкішно вривалися в зони, дуже легко проходячи центр поля іменитого суперника, де зірковий дует з Баварії і Реала Кімміх/Кроос не міг стримати суперника. Як написав авторитетний німецький Kicker, тільки через слабку атаку Україна не покарала Німеччину до перерви. Мовляв, Бундестім припускалася величенької кількості помилок у стартовій фазі атак та знову не блищала як колектив.

Ми справді могли як мінімум не програти. Не вистачило 100-відсоткової реалізації. Шкода моментів Циганкова, Коваленка, Маліновського і Яремчука. Тільки небанальне рішення, коли Соболь змістився з флангу оборони в центр півзахисту та видав розрізний пас на єдиного форварда в епізоді з пенальті, спрацювало. Забракло і психології. Команда Шевченка зіграла дуже агресивно, проявивши відмінну реакцію на 1:7.

Однак цього бажання іноді було аж надто багато. Маліновський перетягував ковдру дальніми ударами, обрізався у простих епізодах, при цьому найбільше загострював у команді (тільки Дракслер і Кроос створили більше моментів – 3 проти 2). Яремчук також гарячкував поспішними діями в атаці, Ярмоленко взагалі не потрапив у гру – Андрій віддав багато душі на полі, але брак у ключових епізодах зруйнував не одну потенційно гольову атаку.


Бущан з двома обличчями, але все ще найкращий

Коли людина робить 10 сейвів, це ще нічого не означає. Та коли воротар парирує 7 ударів з меж штрафного, це вже дуже круто. Тим паче, що більшість з них були просто розстрільними. Бущан тягнув усе, що міг, але випустив круглого з рук і простенька банальна подача з його допомогою стала результативною, переможною для суперника. Усупереч цьому провідні статистичні портали ставлять його у топ-3 найкращих гравців матчу. Георгій не поступився нікому, навіть враховуючи німців, за версією SofaScore (7,9). Гірший лише за Гінтера та Кімміха в очах FootballCritic (7,8). Третій після Рюдігера та Горецкі на думку WhoScored (7,2).


Згадані захисники збірної Німеччини, які організували перший гол (по суті, переломний момент матчу, адже ні в нас, ні в суперника нічого дуже небезпечного до 20 хвилини не виходило) реально сподобалися найбільше. Особливо Гінтер, з флангу якого проходило забагато гостроти. Другий після Кімміха (26) за кількістю пасів у нашій зоні перед воротами (25), пристойна точність передач (90%). Для порівняння найкращі в України Маліновський, Яремчук і Соболь на трьох видали 22 передачі у фінальну третину поля. Ні Едуард, ні Миколенко особливо не давали раду з центрбеком, який облюбував наш лівий край. Ох, і створить він проблем Шахтарю в ЛЧ!


Життя знову змушує Шевченка платити старі рахунки – як пережити втрату чергового лідера

Доля грає з головним тренером збірної у свої жарти. Напевно, не може наставник команди №1 реагувати лише на гравців Шахтаря, Динамо чи з європейських чемпіонатів. У тих же Зорі та Десні є свої цікаві виконавці, зокрема, атакувального плану середини поля. Андрій Шевченко довго жив в ідеальному світі, не особливо виходячи із зони комфорту. Зінченко, Степаненко і Маліновський утворювали в центрі такий боєздатний трикутник, що це ставало проблемою навіть для чинних чемпіонів Європи. Здавалося, так буде завжди. Так, у топ-збірних кадрове багатство значно більше, але й їхні тренери примудряються за кілька років випробувати 40-50 кандидатів.

Не хотів наш головний тренер переглядати альтернативу, коли можна було ще вибирати і тасувати склад добровільно, COVID-19 і травми змусили. Вирішили Шевченко і його італійські помічники не відходити від своєї «ігрової філософії» після 0:4 від Іспанії, отримали 1:7 у Франції. Сьогодні дещо переглянули принципи гри, показали здатність грати на контратаках і довгими передачами, яка дозволили менше потрапляти у дитячі пастки при виході з оборони через короткий пас. Очевидно, що вийшло не ідеально, але значно краще, ніж у попередніх зустрічах з грандами. Домашня гра з Німеччиною, схоже, стала останнім реальним шансом відібрати очки в грандів під час цієї Ліги націй.


Швейцарія показала, що з тою ж Іспанією не обов'язково ганьбитися з розгромним рахунком. Та розраховувати навіть на нічию буде вкрай важко. Цікаво, які висновки зробить наш тренерський штаб. Тепер після курйозної дискваліфікації Маліновського, який не знав, що за 2 жовті в рамках Ліги націй наступає бан, Шевченко залишився без останнього здорового елементу в центрі півзахисту. За відсутності Степаненка і двох наших легіонерів з топ-чемпіонатів доведеться вигадувати нові зв'язки.

Своєю сміливою роботою на атаку проти французів запам'ятався Макаренко. Іноді це було дуже перспективно, навіть несподівано. Хоча є серйозні сумніви, чи отримає Євген свій шанс після 1:7. Як би там не було, а збірна повинна вміти функціонувати не тільки в ідеальних умовах. Неповні 3 дні на відновлення, 3-й за 7 днів матч нашої улюбленої команди – це і проблема, і шанс. Зрештою, не забуваймо, що Ліга націй – це більшою мірою всього лише товариський підготовчий турнір, де можна і треба сміливо експериментувати, щоб потім не закривати поспіхом хвости домашньої роботи прямо на Євро-2020.