— Ігоре, у зв’язку з тим, що «Львів» займає останнє місце в турнірній таблиці, не було перед матчем відчуття, що перемога тут буде легкою?
— Ні в якому разі. Ми серйозно налаштовувалися на матч і те, що у Львові буде непросто нам постійно казав головний тренер, буквально кожного дня. І це підтвердила гра. Хочу сказати, що не дивлячись на те, що «Львів» знаходиться на останньому місці, але грати проти них досить незручно.
— Неозброєним оком видно, що команда ожила. Які тут все ж таки головні фактори, і чи усе залежало від головного тренера?
— В команді відбувся психологічний струс, пішов емоційний підйом, а сам колектив став більш згуртованим. За рахунок цього і пішли перемоги, а футболісти залишились ті ж самі, просто настрій всередині команди змінився.
— Сьогодні команда забила три голи-шедеври. Твій був першим. Як це було?
— Отримав м’яч, подивився по сторонах, адже думав віддати передачу, але захисник суперника відклеївся і побіг за Назаренком, а сам я побачив, що воротар трохи вийшов з воріт, тому і вирішив завдати удар у пів сили – вийшло, що забив (посміхається).
— Вітальні повідомлення на телефон вже прийшли? Що пишуть?
— Так, щось писали, але я не встиг ще прочитати, адже відповідав за музику у роздягальні (посміхається).
— Попереду у команди протистояння з «Динамо». Можуть дніпряни здивувати суперника і всю футбольну Україну?
— Ще сьогодні і завтра ми радіємо, а потім почнемо готуватися до наступної гри, переглядати і вивчати суперника, а тренерський штаб розповідати про сильні і слабкі боки «Динамо». У футболі немає нічого неможливого. Зрозуміло, що буде важко, але шанси є завжди.
— Олексій Чичиков присвятив свій гол батьку, який нещодавно пішов з життя. Кому свій забитий м’яч присвячуєш ти?
— Родині, друзям, вболівальникам. Ми розділимо цей гол на усіх.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!