Чотири думки після матчу «Ференцварош» – «Динамо»

Динамо Київ 29 Жовтня, 11:46 3773
Чотири думки після матчу «Ференцварош» – «Динамо»
«Ференцварош» та «Динамо» розійшлися миром (2:2) у 2 турі Ліги чемпіонів 2020/20.

Привиди минулого – дух Михайличенка витав над тренерською лавою Луческу

Протягнути до 82 хвилини і потім випустити... Гармаша, який раптово привіз необов'язковий штрафний, що став гольовим. Хацкевич і Михайличенко аплодують. Румунський наставник вражав своєю здатністю ротувати склад і сміливо робити заміни у перші місяці сезону. Це принесло кілька очок в УПЛ, спрацювало в Суперкубку, повернуло довіру до Жерсона. Однак потім Луческу сам же і звузив лаву запасних. Подивіться тільки, які імена цього вечора залишилися там? Лєднєв, Дуелунд, Цітаішвілі. Вербіч і Жерсон вийшли лише на фінальні секунди.

У голові так і спалахували кадри з кубкової дуелі проти Шахтаря, коли гравці намагалися достукатися до тренерів: «Просто одну заміну, час потягнути»... Та й подих перевести, позаяк аномальні навантаження (матчі в ЛЧ змінюються чемпіонатами) погано переживають зірки і більш топових клубів. Зараз, щоправда, все не зовсім так. Своїми успіхами в минулому та на початку своєї роботи з Динамо Луческу заслужив індульгенцію ще за чимало грішків і прорахунків. Тому футболісти мовчатимуть, хоча всередині все кипітиме – ну як так?! Знову створити моментів пачками і настільки мучитися, доводити все до кульмінації на останніх хвилинах.

Як із замінами, так і по грі, Динамо знову нагадувало свої попередні зразки. Прекрасний тайм, коли супернику витерти чола не було коли, змінився тотальним провалом по перерві. Командним, індивідуальним і тактичним. Тому й дивно, чого Луческу так тягнув із замінами, якщо розклеїлися всі детальки переможного механізму. У підсумку команда Реброва перестріляла суперника вдвічі, дещо навіть перевершила киян за xG без врахування удару з пенальті. Тож не скажеш, що нічия – аж надто несправедливий результат. Якось 11 років тому Луческу сказав, що дуже не любить рахунок 2:0 на свою користь. Мовляв, це найбільш небезпечний момент, коли легко втратити концентрацію, яку повернути вже не так легко. Що ж, логічне, але болюче нагадування вийшло.

У Динамо немає оборони – команда сиплеться під найменшим тиском

Чи то під бодай трохи агресивнішим пресингом (вилучення Сидорчука, паніка інших гравців), чи то завдяки простому закриттю у власному штрафному, але київська оборона просто втрачає обличчя. І йдеться не про імена 4 захисників, а про загальну побудову командних дій у цій фазі гри. Нгуен, звісно, забив майстерно та ефектно (претендент на найкрасивіший гол туру), але що було до того? Хто кого тримає, хто кому передає. І схожа ж помилка призвела до переможного взяття воріту попередній зустрічі ЛЧ! Кількісно оборона зовні насичена, а легкі дари супернику приносить регулярно.



Караваєв, Сидорчук, Буяльський, Попов – усі ніби й махали руками, підказували один одному, танцювали біля суперників, а загубили абсолютно найгострішого гравця «фраді». Плюс дозволили Зубкову спочатку раз віддати без перешкод, а потім другий. Очевидно, що з таким рівнем підстраховки, розумінням гри автобус проти Барселони нічого у плані результату може і не дати – ви закрийтеся, а їм тільки того й треба. Доведеться пробувати грати у контроль, нариватися на нові шишки. Цілком можна повторити 1:5 Ференцвароша чи безпросвітні в атаці 0:2 з Ювентусом. Ще й без Сидорчука та з великою імовірністю Бущана і Миколенка. Цілком може додатися ще хтось.

Найкращий та найгірший у Динамо

Якщо когось і можна беззастережно похвалити саме за всю ру, то це Шапаренко. Король центра поля, видно, що певний відпочинок в останньому турі УПЛ пішов йому на користь. Гравець матчу за оцінками усіх провідних статичних порталів, які аналізують матч за гарячими слідами. Ніхто не виграв стільки боротьби (11 з 14 дуелей) та не пережив стільки єдиноборств за звітний матч. Нікого не били частіше по ногах (4), Циганков і Буяльський заробили ще по 3 фоли. Щоб ви розуміли, найглибший опорник Сидорчук втрачав м'ячі вдвічі частіше (11 проти 5). Микола видав найкращий відсоток точності передач (лише 2 помилки за 57 пасів) серед гравців стартових складів. Усі 7 спроб відбору виявилися успішними – унікальний для цієї гри результат, найближчі переслідувачі мають по 3.

Найслабше себе проявив Супряга. Після Гента уже 4 матч, коли він розчаровує. Жоден гравець, якщо є реальна альтернатива, в Луческу стільки б не протримався в основі після подібної серії. Цітаішвілі та Жерсон швидко втратили свої позиції в основі, Вербіч так і не може ніяк туди повернутися. Лєднєв, Дуелунд і Шепелєв уже рідко виходять навіть на фінішні хвилини. Супряга ніби й бореться, ніби відтягує на себе увагу захисників, але це і всі його плюси за цей вечір. Навіть у першому таймі домінування Владислава не було особливо помітно на полі. Буяльський частіше вибігав на ударну позицію. Можливо, в цьому й була хитра задумка штабу Луческу, відволікаючий маневр? Бо якщо ні, то кияни фактично грали в меншості задовго до вилучення Сидорчука.

Зубков і Харатін не вразили, дивовижне чуття Реброва

Вінгер збірної України зробив своє, але там 50% – це дитячий рівень спротиву динамівців. Зубков віддав гольовий пас, у минулому турі Харатін забив. Земляки Реброва відіграють значну роль в його команді. Хоча, правду кажучи, після заміни Ігоря стало безпечніше позаду, значно гостріше в атаці. Та й Олександр попереду був далеко не таким швидким і різким, як Мак, Болі та особливо Нгуен. Норвезький вінгер кенійського походження міг би нині бігати за Динамо, але попередні менеджери відмовилися від пропозиції підписати гравця, якому зараз 27. Принаймні в цьому запевняє Олександр Яковенко, близький до агентського середовища екс-футболіст Динамо.

Це футболіст, без якого Ференцварошу не бачити Ліги чемпіонів. Справжня зірка, втілювач задумів Реброва. Станіславович колись не побоявся просити Суркіса позбутися Гармаша і ще кількох виконавців, які створюють проблеми. Були свої задиркуваті лідери і в угорського гранда. Без зіркових ветеранів, як бачимо, команди іноді здатні робити крок уперед. «Фраді» – така ж цілком авторська команда, як проект Луческу. Навіть до перерви, крім суперечливого пенальті та ще кількох класних флангових атак, підопічні Реброва трималися гідно і шукали свої шанси. Те, що в них мало виходило, не біда. Тривожний дзвіночок пролунав, коли Нгуен вивів на удар Ісаела. Хто мав очі, повинен був зрозуміти, що легко не буде.

Ребров до 73 хвилини зробив 3 заміни, і всі вони виявилися ключовими. Роберт Мак не раз забивав збірній Україні, граючи за Словаччину. Цього разу теж бив дуже небезпечно, а ще встиг створити 2 моменти партнерам. Лайдуні та Болі також розрізали оборону – не дивно, що саме вони організували другий гол. Ба більше, на добиванні там одному джокеру господарів міг швидше завадити інший, ніж хтось у білому. Очевидно, що Ференцварош трохи й переоцінив Динамо. Коли угорський клуб відкинув сентименти, тиск на ворота Бойка став шаленим.

Це не Ювентус, звісно, але й не УПЛ. Тут так само суворо карають. Раз пробачили, на другий вже виймайте. Луческу переграв Реброва зі старту аж до кінця першого тайму, потім довго була така собі нічия, а в підсумку український наставник значно краще розіграв свої карти на останній 20-хвилинний ривок, поки опонента паралізувало страхом щось зіпсути. Помилки гравців основи і запасу Динамо мали значний вплив, однак насамперед саме незрозумілі тренерські рішення киян дали той крихітний шанс, за який «фраді» вчепилися залізною хваткою.

Тарас Котів