Вперше я побачив Ігоря Суркіса у другій половині 90-х у Дніпропетровську на матчі чемпіонату України Дніпро – Динамо. Ігоря з його найближчим оточенням охоронець не пропускав в адміністративну будівлю стадіону Метеор, де розташовані роздягальні команд і ВІП-сектор.
«Ваша перепустка?» – суворо запитував охоронець. «Я – Суркіс» – гордо відповідав 40-річний Ігор. Але, судячи з усього, охоронець не був футбольним фаном, і це прізвище йому мало про що говорило. «Ваша перепустка?» – вже не так твердо перепитував. Мовчазну паузу перервав його колега: «Ти що, пропусти, це ж Суркіс!».
Мрія Суркіса
Через півтора десятиріччя, навесні 2012 року, за сприяння віце-президента Динамо Олексія Семененка, я робив ексклюзивне інтерв’ю з Ігорем Суркісом. Проговорили більше години, співрозмовник мені сподобався конкретними відповідями.
Шахтар кількома місяцями раніше оголосив суму збитків за 2011 рік, яка склала 672 млн гривень (за тодішнім курсом – близько 65 мільйонів євро). Я попросив Суркіса назвати збитки Динамо.
– 30 мільйонів доларів з невеликим хвостиком, – визнав Ігор Михайлович.
– Упродовж двох останніх років збитки ростуть у зв'язку з тим, що Динамо не грає в Лізі чемпіонів?
– Я б не сказав. Не забувайте про те, що у 2011 році ми зробили кілька вдалих продажів. Єрьоменко в Рубін за 13 мільйонів євро. Бразильця Андре віддали в оренду за 2 мільйони євро. Гільєрме було продано майже за 8 мільйонів доларів. Його трансфер оформили раніше, але гроші за гравця нам перераховували згідно з домовленостями в 2011 році. Ці трансферні угоди дозволили значно зменшити суму збитків.
– Бюджет київського Динамо у 2012 році більший, ніж у 2011-му?
– Вони ідентичні. Це 57 мільйонів доларів. У цю суму також входить утримання Динамо-2, нашої дитячо-юнацької футбольної школи. У графі «трансферна політика» запланувати конкретну цифру неможливо. По факту це може бути 5 мільйонів доларів, а може і 30-40 мільйонів.
– Як можна успішно конкурувати з Шахтарем, бюджет якого значно вищий, ніж у Динамо?
– Вплутуватися в гонку озброєнь за рахунок купівлі великої кількості легіонерів вже не бачу сенсу. Так, сьогодні можна показати якийсь результат завдяки якісним іноземцям. Шахтар виграв останній в історії Кубок УЄФА. Динамо свого часу виграло два Кубки Кубків. Бразилець Жадсон дуже багато зробив для «гірників», часто забивав вирішальні м'ячі. Але він повернувся до Бразилії – там його батьківщина, там його коріння.
Він буде справедливо розповідати, що багато зробив для Шахтаря, про нього з вдячністю говоритимуть донецькі вболівальники. Але ніколи Жадсон не залишиться в пам'яті так, як у нас пам'ятають Дем'яненка або Михайличенка. Такий менталітет не тільки у нас – скрізь. Більше люблять своїх. І з цим нічого не поробиш. Тому мрію, щоб в основі Динамо грало якомога більше вихованців клубної школи.
Коломойський
Незадовго до нашої зустрічі у футбольній Україні стався «телефонний скандал». Після матчу Динамо – Дніпро власник дніпрян Ігор Коломойський в ефірі телепрограми «Профутбол» двічі озвучив мобільний президента Динамо, і ця ситуація жваво обговорювалася футбольною спільнотою.
Ще в перший частині нашої бесіди з Ігорем Суркісом у нього задзвонив стаціонарний телефон. Він підняв слухавку і відповів: «Ігоре, я інтерв’ю даю, пізніше тебе наберу». Коли ж ми дійшли до обговорення «телефонного скандалу» і я поцікавився щодо теперішніх стосунків з Коломойським, Суркіс махнув рукою на стаціонарний телефон: «Нормальні, бачите – дзвонить. Тоді в Ігоря був просто сплеск емоцій після матчу. При цьому, вважаю, що ніхто не має права втручатися в моє особисте життя. Номер мобільного – ця приватна особиста інформація».
Президент Динамо зізнався, що наступного дня після оприлюднення номера телефону віддав мобільний секретарю.
– СМС-повідомлення йшли потоком, – не приховував Суркіс. – Увечері брав телефон і читав повідомлення. Було цікаво. Дізнався, що хвилює і чим живуть прості вболівальники. Багато було прохань про фінансову допомогу. А ще більше – слів підтримки від уболівальників Динамо.
Вже після закінчення інтерв’ю Ігор Михайлович запропонував: «Бажаєте почитати СМС-повідомлення, які мені надходили?». Звісно, я не проти. Ми вийшли з кабінету і попрямували до секретаря Аліни, яку Суркіс попросив відкрити повідомлення і передати телефон. Прочитавши перше із них, не зміг утриматися від сміху. Людина, яка підписалася «Абдула» (натяк на футбольного арбітра), запитувала, куди заїхати за подарунками. Здалося, що такий народний гумор оцінив навіть президент Динамо.
Нижче наводжу квінтесенцію відповідей Ігоря Суркіса з того інтерв’ю.
«На Шовковського не було запитів»
– Пане Ігоре, про якого футбольного арбітра можете сказати, що він – чесна людина?
– Природно, всі вони роблять і робитимуть помилки. Судді потрапляють під певний тиск. У спорті завжди хтось залишиться незадоволеним. Як правило, сторона, яка програла. Вони шукають причину, чому це сталося. Звідси і виникають суддівські скандали.
Я згоден в одному: коли програє команда, ми завжди намагаємося перевести все на футболістів та тренерів. І це правильно – питати потрібно з них. Але іноді багато президентів клубів намагаються знайти якісь виправдання. Команда грала добре, всі молодці, от тільки ця людина в чорному завадила нам виграти матч. Таку практику потрібно викорінювати. Але з цим можуть розбиратися тільки відповідні дисциплінарні органи.
– До речі, про дисциплінарні органи. Найкращий на момент суворого вердикту УЄФА український суддя Олег Орєхов був дискваліфікований довічно. Є думка, що Орєхова просто зробили цапом-відбувайлом. Ви відстежували цю ситуацію?
– Тільки за новинами в ЗМІ. Вважаю Орєхова порядною людиною. Принаймні, такий висновок зробив з нашого із ним спілкування. Олег – ерудований фахівець, який добре розбирається у футболі. Матчі Динамо він практично не судив, але його дії на полі завжди відрізняв професіоналізм. Мені здається, він просто не зміг довести свою непричетність перед тими звинуваченнями, які йому висував УЄФА.
За великим рахунком, у такій спосіб звинуватити можна будь-кого – що хтось із кимось розмовляв, щось обговорював. В УЄФА свій погляд на боротьбу з корупцією у футболі. Втім, винен чи не винен Орєхов – мені зі своєї дзвіниці судити складно. Я не працюю в УЄФА і також не є адвокатом Олега.
– Давайте повернемося до Динамо. Під час виступів Шовковського в команді, на нього були запити від європейських клубів?
– На рівні чуток. Якби в Динамо прийшли запити від серйозних західноєвропейських клубів, я б ніколи не приховував це від нього. Можливо, і клуб певною мірою винен, що запити не приходили – коли починалися подібні розмови, ми їх припиняли на корені. Я стверджував, що Шовковський – це символ Динамо, тому він не продається. Думаю, якби ми були більш відкриті і показували, що не проти оформити його трансфер у європейський клуб – можливо, Олександр і пограв би в Європі.
– Можете дати рецепт, як клубам боротися із порушенням гравцями спортивного режиму поза межами поля? Були випадки, коли футболісти Динамо потрапляли в скандали, наприклад, їх на дорозі зупиняли поліцейські. Варто це пробачити?
– Що значить «пробачити»? Я не поліцейський, який повинен за кимось спостерігати і когось контролювати. Так, є випадки, коли гравці порушують режим. У мене підхід у цьому плані простий: порушив – заплати передбачений контрактом штраф. Іноді буває, що гравець порушив режим, але в наступній грі став героєм матчу – забив гол, віддав гольову передачу або просто чудово грав. Приходить до мене, просить зняти штраф – мовляв, так, я порушив, але ось зараз же забив, все зробив для перемоги команди.
Я це виправданням не вважаю – футболіст платить штраф на загальних підставах. Штрафні санкції в контрактах футболістів однакові. Єдина відмінність – різні цифри. Запізнення на тренування карається однією сумою, порушення режиму – іншою. Цифри називати не буду, але вони чималі. В іншому випадку, підозрюю, що порушення з боку гравців могли відбуватися частіше.
– Штрафи знімаються із заробітної плати?
– Цей пункт прописаний у контрактах: отримавши зарплату, футболіст повинен власноруч заплатити штраф. Хоча, зазначу, є різні випадки. Покажіть мені хоч одного футболіста, який має гроші, квартири, машини і не хоче весело провести час. Я не вірю в те, що гравці Барселони і Реала вечорами сидять вдома і чекають наступного матчу. Інша справа, що в громадських місцях футболісти повинні вести себе адекватно, розуміючи, що вони своєю поведінкою можуть кинути тінь і на команду, кольори якої захищають.
Максим Розенко, спеціально для Футбол 24
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
