Це була друга зустріч команд за останні двадцять днів, але між цими двома матчами практично немає нічого спільного. Кияни програли обидва поєдинки, але поразки виявилися дуже різними.
Футбол в епоху коронавірусу вже привчив спільноту до великої ротації складів. У порівнянні з першим матчем, у стартовому складі обох команд відбулося відразу по сім змін. Наш склад покосив коронавірус та травми. У Барси теж багато ушкоджених, а щільний графік просто вимагає ротації. Рональд Куман ще до матчу сказав, що, враховуючи турнірне становище команди у Лізі чемпіонів, надасть відпочинок деяким досвідченим гравцям основи.
Непогана гра Динамо на Камп Ноу та експериментальний склад суперника (наймолодший за останні дев'ять років у ЛЧ) додавали вболівальникам українського клубу сподівань на позитивний результат матчу у Києві. Звичайно, це була примітивна думка. Загальновідомо, що у Барселони дуже сильна молодь, кожен з тих хлопців, які вчора грали на НСК Олімпійський у чорній формі, вже зараз має деякі переваги над своїми більш досвідченими конкурентами за місце в стартовому складі.
Цей варіант Барси більш швидкісний та мобільний. До того ж, можливо вперше у цьому сезоні команда Кумана не завалювалася на правий фланг. Так, система гри збереглася, її принципи виконувалися, але команда була більш ніж зазвичай збалансованою та компактною. Перш за все, це зумовлено ефективнішими діями гравців без м'яча. Переконаний: Барселона вже не те що може грати без Мессі, а й нарешті повинна наважитись на цей важливий крок.
Стартовий склад киян був досить прогнозованим. Ще до матчу Мірча Луческу сказав, що він розраховує на тих гравців, які грали з Інгульцем. Вийшли ті ж футболісти, тільки замість Супряги на позиції форварда зіграв Вербіч.
Судячи з усього, Містер у матчі з одним із аутсайдерів УПЛ, за великим рахунком, вже моделював систему гри під Барсу. Постійні вимушені зміни складу призводять до того, що тренерам доводиться використовувати гравців на різних позиціях. Звичайно, інколи це змушує вносити деякі корективи у побудову командної гри. Луческу поставив Шапаренка правим атакувальним півзахисником, а на його місце у центрі поля вийшов Гармаш.
Як і у матчі з Інгульцем, Микола не був чистим вінгером, а часто діяв у півпросторі і зміщувався до центру. Тактичні схеми обох команд – 4-2-3-1 – були дещо асиметричними. Лівий вінгер Барси Коутінью постійно змінювався позиціями з Педрі. Обидва, як і Шапаренко у киян, діяли ближче до центральної зони, ніж їхній колега по протилежному флангу.
Усереднені позиції гравців та теплова мапа підкреслюють територіальну перевагу гостей. Барселона грала з дуже високою лінією оборони, за традицією зробивши акцент на перевантаженні правого флангу та півпростору.
При цьому, як ми вже відзначали, позиційна гра в атаці була досить збалансованою. Каталонці швидше, ніж зазвичай, робили переведення м'яча в інші вертикальні зони, а компактність дозволяла ефективніше використовувати контрпресинг.
З точки зору тактики ця Барселона була сильнішою за ту, з якою Динамо грало на Камп Ноу. Так, звичайно, відчувається, що майстерність у багатьох молодих виконавців ще не на тому рівні, як у досвідчених зірок клубу, але структура гри працює ефективніше.
Останнім часом Барса демонструвала під 50% напрямку атак правим флангом/півфлангом. У Києві ми побачили майже рівновагу. Динамо переважно відповідало швидкими атаками, тому маємо такий низький відсоток у центральній зоні. Зрозуміло, що контратаки ефективніше розвивати флангами.
Щодо горизонтальних зон, то на третині поля Барси проходило лише 16% гри. Звичайно – це дуже мало, але навряд чи когось би турбувало, якщо б Динамо реалізовувало свої перспективні виходи в атаку. На завершальній стадії дуже гостро проявилася відносно низька виконавська майстерність.
Баланс, який привнесла у гру Барселони молодь, підкреслює і мапа передач у фінальну третину поля. Загалом, цих важливих ТТД у гостей було втричі більше, ніж у лідера УПЛ.
За ключовими передачами молодь Кумана також мала значну перевагу. В основному, небезпека у штрафному Динамо з'являлася після пасів із півпростору. Важливу роль у переводах м'яча з одного флангу на інший відігравав центральний півзахисник Аленья.
На цьому скріншоті – класичне перевантаження каталонцями правого флангу. Форвард (Брейтвейт) та центральний атакувальний хавбек (Педрі) змістилися у півпростір для підтримки трикутника Дест-Трінкау-П'яніч. Аленья (за спиною арбітра) – вільний, а Коутінью і Фірпо на великому просторі мають кількісну рівність – 2 в 2 із Шапаренком та Кендзьорою.
За мить Аленья вже з м'ячем, хавбек виконує передачу, яка мала підстави стати гольовою. У даному випадку Динамо пощастило, що вінгер та фулбек не знайшли спільної мови та дещо завадили один одному.
Крім чудових показників на тепловій мапі, Аленья ще й відзначався неймовірною точністю передач. Він має найбільший показник у матчі – 107. При цьому – 106 із них виявилися точними! Уявляєте? І це далеко не всі паси були «стерильними», на ближнього.
Крім Аленьї, потрібно відзначити правого захисника Деста (якого добре у першому матчі поганяли Родрігес та Шабанов) і Брейтвейта (дубль та гольова передача). Незірковий форвард Барси грав важливу роль у побудові швидких атак. Звичайно, коли гості повели у рахунку, цей аспект знадобився команді Кумана.
Часто, при перехопленні м'яча, йде передача на форварда, який чудово діє спиною до чужих воріт. Далі він вже вибирає вектор для продовження контратаки. Хід простий, якості данця дозволяють ним користатися максимально ефективно.
Це не тільки поразка Динамо, це чергова поразка всього нашого футболу, який дуже ледачий і не вельми охоче приймає нові, глобальні напрямки розвитку. Ми слабкі у таких поняттях, як створення пресингу та вихід із нього. Звичайно, найкращим командам УПЛ неприємно програвати по 0:4 чи 0:6, але вкотре ми стикаємося із ситуацією, коли зональна оборона та швидкі атаки не дозволили нам повести у рахунку. Якщо Динамо пропускає гол від об'єктивно потужнішої команди, воно втрачає свою єдину на цьому рівні зброю.
Кияни добре відіграли перший тайм. На мій погляд, Динамо було навіть ефективнішим за Барселону. До речі, до перерви команда Кумана спромоглася завдати всього три удари по воротах Бущана. З них лише один – у площину воріт. Контратаки команди Луческу виглядали більш небезпечними, ніж позицийні потуги «синьо-гранатових».
Після перерви статистика кардинально змінилася. Головна причина – пропустили першими.
Хтозна, як би пішла гра, якби у цьому епізоді Вербіч не зняв м'яч із ноги Буяльського? Були у киян нагоди і до цього епізоду і після, але бракувало форварда. Де Пена двічі протягував м'яча по флангу і робив простріл у порожнечу. Це були динамічні моменти, уругвайцю нІколи було гальмувати атаку і його належало підтримувати.
У цьому випадку Вербіч разом із Де Пеною розганяв швидку атаку флангом, але його зону повинні були заповнити Буяльський або Шапаренко.
Ось ще один схожий епізод з першого тайму. Якщо вінгер на швидкості йде до лінії воріт, хтось повинен атакувати простір у воротарському.
У цьому епізоді дуже організовано – обличчям до своїх воріт – відпрацювали захисники Барселони.
Більшу частину матчу команди провели у структурних побудовах, які зображені на цьому скріншоті. Компактний блок киян дозволяв гостям практично завжди мати вільних центральних і флангових захисників. Ширину атак Барси створювали фулбеки, але часто, коли атака розвивалася одним флангом, дальній фулбек зміщувався у півпростір, ближче до центральної зони. Саме завдяки цьому моменту Барселона забила перший гол, який став ключовим епізодом у матчі.
Ця позиція при швидкому переводі м'яча дозволяла фулбеку мати діагональні вектори для передач між лініями. У Аленьї аналогічна позиція в іншому півпросторі. Дест віддав передачу на Педрі і відразу побіг у штрафний, завершивши комбінацію голом.
Цей матч практично не позначився на турнірних перспективах Динамо, але, звичайно, завдав удару по психології гравців. Перший тайм показав, що коли команда дотримується своїх ігрових принципів, вона може протистояти більш потужному супернику. Але після пропущеного гола (який, до речі, кияни дозволили забити дуже легко, каталонці наскрізь пройшли дві лінії оборони) команда Луческу розсипалася. Далі було тільки гірше. Динамо не витримало удару та втратило контроль над грою.
Сергій Костенюк
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
