Атакуючий футболіст відіграв у динамівській футболці 121 матч і відзначився 33-ма забитими м'ячами, зайнявши почесну 13-ту позицію серед найкращих бомбардирів «Динамо» в чемпіонатах України.
Павло отримав запрошення від київського клубу в 19 років, демонструючи зрілу гру та бомбардирські задатки у складі запорізького «Металурга» в першому чемпіонаті незалежної України, і до того ж справивши враження на селекціонерів «Динамо» під час виступу за юнацьку збірну України на турнірі в Голландії. Вже за перші три сезони в нашій команді Шкапенко забив 28 голів, проте з часом його стали все більше турбувати важкі травми - аж до загрози завершення кар'єри. Однак, покинувши «Динамо» в 1998-му з бажанням отримувати більше ігрової практики, Павло зміг відіграти на професійному рівні ще п'ять років, все-таки повісивши бутси на цвях досить рано - в 31 рік.
Сьогодні Павло Леонідович відзначає свій 48-й день народження, і ми згадуємо один із найбільш знакових та успішних для нього матчів у складі київського «Динамо».
За підсумками двоматчевого протистояння з «Барселоною» в 1/16 фіналу Ліги чемпіонів сезону 1993/94 участь в турнірі продовжили підопічні Йохана Кройффа, здолавши динамівців на «Камп Ноу» з рахунком 4:1. Однак перша битва з зірковими каталонцями в Києві стоїть осібно не лише в кар'єрі Павла Шкапенка, але і в сучасній історії київського «Динамо». Провівши в меншості півтора тайму, динамівці здобули перемогу з рахунком 3:1 і були за крок від сенсації, подарувавши неймовірні емоції вболівальникам.
Коли жереб вже на першому етапі Ліги чемпіонів визначив киянам у суперники «Барселону», шанувальники «Динамо» не відчували оптимізму. За два останні роки «біло-сині» чотири рази зустрічалися з іспанським клубом, домігшись лише однієї нічиєї при трьох поразках. Тому і в даному протистоянні фаворитами з самого спочатку бачилися «синьо-гранатові» - можливо, і самі представники «Барселони» не розглядали вояж до Києва як серйозне випробування. Але вже стартовий відрізок поєдинку на Республіканському стадіоні у виконанні динамівців здивував не тільки суперників, а й присутніх глядачів.
«Михайло Іванович [Фоменко] обрав правильну тактику. Спрацювала ставка на разючі контратаки», - скромно пояснював секрет перемоги над «Барселоною» Павло Шкапенко.
Саме сьогоднішній іменинник обеззброїв голкіпера «Барселони» Андоні Субісаррету на 5-й хвилині поєдинку. Передача Анатолія Безсмертного майже з центру поля знайшла на правому фланзі Віктора Леоненка, який наздогнав м'яч біля кутового прапорця. Далі пішов навіс до штрафного майданчика, куди вже мчав Павло Шкапенко, і удар головою в стрибку від Павла, після якого м'яч опинився в дальньому від Субісаррети куті воріт.
Такий старт зустрічі розлютив і розпалив гостей, і обороні «Динамо» на чолі з воротарем Ігорем Кутеповим довелося раз по раз відбивати атаки «Барселони», що накочувалися широким фронтом. У черговому моменті біля воріт киян м'яч після удару Міхаеля Лаудрупа потрапив у руку Сергію Мізіну, який опинився на лінії воріт. Англійський арбітр Філіп Дон видалив динамівця з поля і призначив пенальті, який упевнено реалізував Рональд Куман. На 27-й хвилині був встановлений рахунок 1:1, а «Динамо» залишилося вдесятьох, але в подальшому не лише не дозволило «Барселоні» втілити атакуючу міць у голи, а й відправило ще два м'ячі у ворота «блаугранас».
До другого взяття воріт Субісаррети знову привів Шкапенко. Наприкінці першого тайму Амор збив Павла в своєму штрафному, за що був призначений другий 11-метровий у матчі, який безпомилково виконав штатний динамівський пенальтист Віктор Леоненко - 2:1.
А на початку другої половини зустрічі каталонці, надмірно захопившись атакою, пропустили ще один контрвипад киян - на 56-й хвилині після подачі кутового Ковальцем м'яч від Топчієва відскочив до Леоненка, який головою проштовхнув сферу в сітку воріт.
Залишок матчу підопічні Михайла Фоменка провели з максимальною концентрацією та відповідальністю, нейтралізуючи всі спроби «Барселони» підібратися до динамівських володінь. Зупинялися як спроби Стоїчкова та Салінаса пробити зі зручної позиції, так і флангові проходи футболістів «Барселони».
«Матч із «Барселоною» - це спогади на все життя, - розповідав пізніше Шкапенко. - Уже на п'ятій хвилині забив гол, стадіон на мить затих - вболівальники самі не повірили в таке щастя, - потім вибухнув. Коли заробив пенальті, який реалізував Леоненко, на трибунах було щось неймовірне. А коли Вітя забив третій гол, безногий чоловік, що сидів за воротами «Барси», у пориві радості впустив палицю і без неї піднявся з інвалідного візка!»
Однак найбільш пам'ятним у той вечір Павло називає на саму перемогу над «Барселоною» і один із найважливіших забитих м'ячів у своїй кар'єрі, а епізод, який трапився з ним після завершення поєдинку:
«На гру до мене з Запоріжжя приїхав батько. Після матчу сіли в машину, потрібно було з'їздити на базу відвезти деякі речі. Їдемо, раптом чую неголосні схлипування. Повертаюсь, з подивом бачу у батька сльози на очах. «Тату, ти чого?» - питаю. «Це від щастя! Пишаюся тобою, синку!»
Ліга чемпіонів 1993/94. 1/16 фіналу, 1-й матч
15.09.1993. Київ, Республіканський стадіон. 71 000 глядачів
«Динамо» (Київ) - «Барселона» (Іспанія) - 3:1 (2:1)
Голи: Шкапенко, 5, Леоненко, 44 (пен.), 55 - Куман, 27 (пен.)
«Динамо»: Кутепов, Лужний, Пономаренко, Безсмертний, Шматоваленко, Ковалець, Мізін, Ребров, Топчієв, Леоненко (Шаран, 75), Шкапенко
«Барселона»: Субісаррета, Феррер, Гвардіола, Куман, Надаль, Оскар (Салінас, 68) Гойкоечеа, Стоїчков, Лаудруп, Амор (Бегірістайн, 61), Іван
Попереджені: Безсмертний (4), Мізін (19), Топчієв (77), Кутепов (84), Ребров (89) - Оскар (11), Гойкоечеа (31), Амор (75)
Вилучений: Мізін (27)
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
