- Перша частина чемпіонату вже позаду. Які у Вас враження від «Динамо»? Уже можна казати, що це команда Мірчі Луческу?
- Спочатку, як мені здалося, прийшов новий тренер, і щось змінилося. А от наприкінці року їм чогось не вистачило, чи втомилися.
Але завдання вони виконали. Головну команду, яка з ними конкурувала – «Ференцварош», – вони пройшли. А останній тур у чемпіонаті... З «Колосом». Я вважаю, що вони мають вигравати у таких команд. Хоча чемпіонат буде довгим. Там ще є багато ігор, щоб реабілітуватися.
В принципі, з приходом Луческу з’явилася гра, ігрова дисципліна. Хлопці стараються. Зрушення є. Навіть відчутні. Звичайно, не вистачає реалізації гольових моментів, майстерності, мабуть, холоднокровності, імпровізації.
- На «Камп Ноу» ми, на жаль, побачили, що Владислав Супряга і Віктор Циганков – це не Андрій Шевченко і Сергій Ребров...
- Порівнювати не можна. Це ж не тільки потрібно брати Шевченка і Реброва. Там були і Гусин, і Калитвинцев, і ціла команда, яка могла пас віддати, і забити. Рівень зовсім інший був. Тому, що порівнювати?
Ми чекаємо від «Динамо» тільки хорошої змістовної гри, перемог, але зараз не завжди це виходить.
- Щодо жеребкування Ліги Європи. Я, наприклад, був за те, щоб хтось сильний випав. Ми програли б і спокійно зосередилися на чемпіонаті, адже перше місце дає перепустку у групу Ліги чемпіонів. А тепер маємо «Брюгге». Буде це не користь, враховуючи, що, мабуть, головна боротьба – за чемпіонство?
- Була ж у нас цього року непогана група, коли приїжджали такі команди? Треба було ж чомусь навчитися. Хочеться, щоб були сильні команди, щоб чомусь навчитися. А такі, як «Брюгге»... Одна гра не склалася – і вилетіли. У чому перевага?
Щодо чемпіонства, то в останні роки я віддавав перевагу «Шахтарю». Вони були явним лідером. Тому мені здавалося, що треба ставити пріоритет на єврокубки, і там якнайдалі проходити.
А наразі з’явився такий шанс, що закінчили коло на першому місці, – і зараз є мотивація боротися за чемпіонство. Важко. А що робити? Треба на два фронти працювати.
Коли є єврокубкові ігри, то треба налаштовувати себе на такі матчі. А потім на чемпіонат України треба перемикатися. Як Валерій Васильович Лобановський нас вчив. Ми ж теж грали чемпіонат СРСР, Кубок СРСР, відбірні ігри за збірну...
- Але ж там все-таки ігор було менше, аніж зараз команди отримали внаслідок пандемії коронавірусу...
- Та ні! Ми через три на четвертий день грали. У нас було 50-60 ігор за сезон. Ще й перельоти які! Більше часу доводилося літати.
А так, що? Молоді хлопці. Тур в чемпіонаті закінчився – треба перемикатися або на збірну, або на Лігу чемпіонів. Це ж футбольне життя.
- «Динамо» заробило непогані гроші у цій Лізі чемпіонів. Отже, цілком можна очікувати підсилення. Потрібне підсилення?
- Звичайно, треба! Хорошого нападника, опорного, під нападниками футболіста...
Але мені здається, що «Динамо» не готове наразі купувати серйозних гравців, бо вони грошей нормальних коштують. Треба викласти 5-10 млн за хорошого футболіста. А я думаю, що у цей час, коли така обстановка, та ще й коронавірус, клуб не готовий на такий крок.
Будемо чекати. Але найголовніше, що команда вийшла у євровесну.
- Шанси пройти «Брюгге» є?
А чому ж немає? Шанси – 50 на 50. Але треба постаратися. У футболі що найголовніше? Реалізація гольових моментів. Коли ти не реалізуєш ті моменти, які тобі дозволяє інша команда, тоді і результату не буде. Результат залишається, а гра забувається. Побачимо. Будемо слідкувати, переживати.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
