Із «Динамо» – на вихід: чому Цітаїшвілі – лише перша ластівка, а ще шістьом динамівцям з Луческу не по дорозі

Динамо Київ 22 Грудня, 12:57 31918
Із «Динамо» – на вихід: чому Цітаїшвілі – лише перша ластівка, а ще шістьом динамівцям з Луческу не по дорозі
Сергій Тищенко очікує серйозних змін у складі київського клубу.

Багато розмов про те, хто має посилити київське Динамо під час зимового трансферного вікна. Мірча Луческу фактично не займався поповненням команди, бо хотів якомога краще вивчити потенціал наявних гравців. Припускаю, що вже взимку кияни будуть сміливішими та активнішими у підписанні новачків. Окремі позиції вимагають зміцнення.

Інший бік медалі полягає в тому, що команда не може нараховувати 30 футболістів. Будь-який клуб – це живий організм, де повинні відбуватися зміни. Хто себе не проявив, хто не підходить під бачення тренера – той повинен задуматися про зміну команди. Якщо влітку було важко спрогнозувати, хто піде, то зараз картина вимальовується вже більш зрозуміла.

1. Денис Бойко / Руслан Нещерет

Динамо не потрібні відразу три воротарі для першої команди. Це відвертий перехил. Грати може тільки один, а двоє просто сидять на лавці.

Луческу показав, що у питанні голкіперів він обрав варіант топ-клубу, коли є беззаперечний перший номер, який користується стовідсотковою довірою, та його дублер. №1 грає постійно, як би не склався для нього попередній матч. Дублер отримує свої шанси тільки під час ротації та травм основного воротаря. Як бачимо, Мірча повністю довіряє Георгію Бущану.

У такій ситуації перспективи Дениса Бойка не зовсім зрозумілі. Нещодавно він був лідером Динамо, а тепер – тільки дублер. 32 роки для воротаря – ще не той вік, щоб відмовлятися від якихось амбіцій. А Денис втратив місце у збірній, зараз – проблеми у клубі. З таким підходом непросто розраховувати на щось серйозне.

З іншого боку, Бойко підходить для ролі другого воротаря, як ніхто інший. Він може зіграти в потрібний момент без проблем. Досвіду у нього вистачає, а ризик буде мінімальний.

Тут питання в амбіціях самого Дениса. Чи задоволений він такою роллю? Він повинен розуміти, що довго продовжити свої виступи не зможе через відсутність ігрової практики. Голкіпер має постійно грати, щоб підтримувати свій баланс, як і будь-який інший футболіст. Особливо, після 30-ти.

За інформацією ЗМІ, Бойко є одним із найбільш високооплачуваних гравців Динамо. Завдяки виходу в ЛЧ киянам вдалося покращити своє фінансове становище, але клуб все одно повинен рахувати гроші, а також думати про посилення команди.

Тут на перше місце виходить постать Руслана Нещерета. Цей молодий голкіпер зіграв у трьох матчах сезону, два з яких стали для нього провальними. Якщо після матчу проти Барси Русланом всі пишалися, то ігри проти Шахтаря та Маріуполя стали розчаруванням. У першому випадку Нещерет невдало зіграв на виході, що призвело до пропущеного голу, а згодом отримав вилучення проти Маріуполя.

Перспектива у цього воротаря точно є. Потрібно вирішити: він готовий бути дублером і проводити обмежену кількість матчів за сезон, чи варто все ж піти в оренду за ігровою практикою? Якщо Луческу покладає надії на Нещерета, хоче із ним працювати, хоче його формувати, то Бойку краще дати дорогу молодим. Переконаний, що Денис спроможний без проблем пограти на пристойному рівні в інших командах. Якщо ж Нещерет неготовий, то краще триматися за Бойка попри його велику зарплату. Навряд чи Динамо знайде воротаря такого ж рівня.

2. Артем Шабанов

Якщо у попередньому сезоні Артем був одним із ключових виконавців захисту команди, то у новому майже втратив ігровий час. Тут, на перший погляд, усе зрозуміло – Луческу не бачить у ньому перспективи. Шабанов виходив тільки тоді, коли більше було нікому. Матч проти Барселони Шабанову вдався, а от гра проти Шахтаря стала багато в чому розчаруванням.

Більшу перспективу Луческу вбачає у 20-річному Олександру Сироті. Саме з цим футболістом Мірча розпочинав сезон. Травма Тимчика повернула Томаша Кендзьору на фланг оборони, це призвело до того, що на позиції лівого центрального захисника чимало відіграв Віталій Миколенко.

Луческу любить працювати з молодими гравцями. Умовний Сирота поступається Шабанову класом та майстерністю, але він має перспективу росту. З нього можна сформувати футболіста серйозного рівня, тоді як Шабанову вже важко мінятися. Він забагато грав у простіший футбол.

Контракт Шабанова діє до кінця року. Зараз для Артема важливо не втрачати повний сезон, а спробувати підписати свій останній великий контракт. Наприклад, із турецькими клубами – шляхом Морозюка, Кравця. Там Шабанов може пограти ще не один сезон.

3. Олександр Караваєв

Починав сезон у якості основного лівого захисника. Раніше у нього вже був такий досвід. Рішення, скоріше, від безвиході, адже старт сезону пропустив Миколенко і належало якось закривати цю проблему. Тим паче, Миколенка почали використовувати в центрі захисту, а на рідній для Караваєва позиції є Кендзьора та Тимчик.

Не скажу, що Караваєв провалився на незручній позиці. Він дійсно зіграв гідно, насамперед, у захисті, намагаючись бути надійним. Але підключення до атак все-таки не вистачало. Коли належало відігруватися чи посилювати напад, Луческу переводив на фланг Миколенка, знімаючи Караваєва із гри.

Не секрет, що Динамо шукає лівого центрального захисника. Навіть називається прізвище Драговіча, який може повернутися до Києва. У такому випадку Миколенко знову стане лівим захисником. Не забуваймо, що повернеться Сідклей. Цей гравець також претендуватиме на позицію лівого захисника. Бразилець може допомогти Динамо у плані оборони.

Виходить така ситуація: на правому фланзі – один із лідерів команди Кендзьора та перспективний, талановитий Тимчик, ліворуч – Миколенко та Сідклей. Я розумію, що Караваєв – гравець хороший, але він має всі шанси стати резервістом попри свій універсалізм.

4. Міккел Дуелунд

Данець ніяк не може заграти в Динамо через травми. За 2,5 роки Дуелунд провів тільки 19 матчів. Сенсу тримати коштовного легіонера, який не сильніший за місцевих гравців, немає. Данські ЗМІ повідомляли, що зарплата Міккела у Києві – одна з найбільших. Це дійсно схоже на правду, адже його брали під завісу трансферного вікна, коли ціни на гравців та умови співпраці – найбільші. Відомо також, що Міккела ледь не перехопили в один із бельгійських грандів.

На роль атакувального півзахисника він не тягне. У нього є (чи була) наполегливість, але вміння обіграти, віддати пас – не його чесноти. У цій ролі набагато ефективнішим виглядає Віталій Буяльський. Для флангу Міккелу теж не вистачає всіх потрібних чеснот. Складається враження, що йому просто немає місця у системі координат Луческу, навіть якби не спіткали проблеми зі здоров'ям. Розмови, що після зборів він врешті заграє, відверто набридли. Скільки цих зборів було, але потім знову травми…Немає сенсу продовжувати цю історію у футбольному чи фінансовому планах. Мене дивує, що попри всі проблеми, Дуелунд сам не прагне ніяких змін.

5. Георгій Цітаїшвілі

Розпочинав сезон у сподіваннях стати гравцем основного складу після приходу Луческу, але під кінець першої частини чемпіонату припинив потрапляти навіть до заявки. Цітаїшвілі програв конкуренцію Віктору Циганкову та Жерсону Родрігесу.

Не можна сказати, що Мірча не давав йому шансів, але нічого не вийшло. Напевно, такий на сьогодні рівень гравця. Потрібно думати, як його покращити. У 20 років ще нічого не втрачено. Проводити черговий сезон у молодіжних командах жодного сенсу немає. Тільки оренда – змужніти, отримати досвід, і тоді, можливо, прорве.

Варіант із Ворсклою – просто чудовий. Юрій Максимов поставив на ноги не одного молодого гравця. Свого часу в Оболоні у нього починали Микола Морозюк та Денис Бойко. Зараз у Полтаві також вистачає молоді. Цітаїшвілі надважливо у потрібний момент вхопитися за свій шанс.

6. Беньямін Вербич

Лідер Динамо останніх сезонів припинив бути не тільки ключовим гравцем, але й втратив місце в основі. Луческу бачить на позиції лівого півзахисника Карлоса Де Пену. Готують бразильця Клейтона, який повинен набрати певні кондиції. Цей гравець також може принести користь Динамо.

Сьогоднішня роль Вербича – в якості форварда. Причому, це вимушений крок – у Влада Супряги виникли проблеми. Надалі такої гострої проблеми в атаці вже не буде: повернувся Бєсєдін, упродовж зими повинен додати Супряга.

Чогось критичного для Беньяміна наразі немає. Він пропустив підготовку до сезону, тепер конкуруватиме із Де Пеною. Тим паче, Луческу завжди любив інтенсивність на флангах та ротацію. Але словенець – не зовсім гравець стилю Мірчі у плані командного футболу та дій на оборону. Вербіч скоріше індивідуаліст, якого вже важко змінити.

Угода між футболістом та клубом діятиме тільки півтора сезони. Клуб не може домовитися з ним, або не бачить у цьому перспективи. При цьому Вербич – не останній футболіст, за нього ще можна отримати хороші гроші.

7. Назарій Русин

Нападник пропустив майже всю першу частину сезону через травму. Та й взагалі – 2020 рік нічого доброго не приніс для Русина у плані футболу. Він втратив усе, що здобув, виступаючи в оренді за Зорю. У Динамо Назарій програє конкуренцію Супрязі та Вербічу. З поверненням Бєсєдіна йому не буде місця навіть у заявці команди. Не виключено, що взимку до Києва приїде ще один форвард. Тоді вже зовсім стане тісно. А в молодіжній команді потрібно давати розвиватися Ванату.

Життя не закінчується на Динамо. Є приклад того ж Яремчука, який став зіркою у Бельгії. Русин – талановитий форвард, але йому не щастить, він потребує довіри. Наразі хоч якихось перспектив у нього немає. Ідеал форварда для Луческу трохи інший.