Шевченко – потенційний тренер «Челсі»: шанси на відхід наставника збірної України є, але хвилюватися поки не варто

Футбол України 4 Січня, 22:59 1300
Шевченко – потенційний тренер «Челсі»: шанси на відхід наставника збірної України є, але хвилюватися поки не варто | 19-27
Європейські ЗМІ повідомляють, що Андрій Шевченко став кандидатом на посаду головного тренера «Челсі», який може звільнити Френка Лемпарда.

«Футбол 24» не поспішає посипати голову попелом і шукати збірній України нового наставника.

Французький Le10Sport 4 січня підірвав інформаційний простір мегаінсайдом – власник Челсі Роман Абрамович начебто розглядає Андрія Шевченка як можливого кандидата на заміну Френку Лемпарду, який наразі не може похизуватися вагомими здобутками в сезоні 2020/21. 42-річний наставник у своєму дебютному сезоні вивів команду в Лігу чемпіонів та отримав солідне підсилення, але останні результати «синіх» якщо не шокують, то дивують точно.

Влітку «пенсіонери» виклали майже 250 млн євро на нових виконавців. Синю футболку одягнули Кай Хаверц (80 млн євро), Тімо Вернер (53 млн), Бен Чілвел (50 млн), Хакім Зієш (40 млн) та Едуар Менді (24 млн). Здавалося, Челсі має всі підстави розраховувати на боротьбу за чемпіонський титул 2020/21, проте реальність після майже половини чемпіонату вийшла дещо іншою. Лише 1 перемога в останніх 6-ти матчах Прем'єр-ліги та проміжне 8 місце турнірної таблиці – не зовсім те, чого очікували в клубі після наймасштабнішої трансферної кампанії за останні роки. Ба більше, наразі саме Лемпард є найгіршим тренером Челсі в епоху Романа Абрамовича – під його керівництвом «сині» в середньому набирають лише 1,67 очка за гру, а відсоток виграних матчів не дотягує навіть до 50.


* Інфографіка The Athletic

Словом, якщо Челсі продовжить лихоманити, то відставка Френка Лемпарда навряд чи стане великою несподіванкою. Навіть з урахуванням статусу клубної легенди та хороших стосунків із Романом Абрамовичем. Тренерів топ-рівня, які наразі перебувають без роботи, не так і багато. Можна згадати хіба що імена Томаса Тухеля, який нещодавно покинув ПСЖ, а також Массіміліано Аллегрі. З певною натяжкою є ще Ральф Рангнік та Леонарду Жардім, але навряд чи вони перебувають у шорт-листі Романа Абрамовича. Не кажучи вже про того ж Лучано Спаллетті чи екс-тренерів Барселони – Ернесто Вальверде та Кіке Сетьєна. Власник Челсі швидше віддасть перевагу черговій легенді клубу – наприклад, Джону Террі, який наразі працює в тренерському штабі Астон Вілли.

Відповідно, певна логіка в потенційному запрошенні Шевченка у Челсі дійсно є, але чи варто серйозно ставитися до цих чуток вже зараз? Спробуємо розібратися.

Андрій Шевченко – головний тренер Челсі. Плюси для призначення

1. Українець грав за «синіх» та знайомий з клубною структурою. Мабуть, головний плюс у кандидатурі Шевченка. У 2006-му Роман Абрамович виклав Мілану за українського форварда більше 30 млн фунтів. І хоча Шева через проблеми з адаптацією та регулярні травми так і не зміг стати значущим гравцем для Челсі, але зате знає внутрішню кухню клубу не з чужих слів. Тим більше, син Шевченка Крістіан займається футболом саме в академії «пенсіонерів», а сам Андрій регулярно відвідував домашні матчі лондонців. Принаймні, в докарантинний період.


Не варто також забувати і про те, що у Шевченка хороші стосунки з Романом Абрамовичем. На цьому факторі наголошує і Le10Sport, який першим повідомив новину про можливу зміну роботи наставника збірної України. Російський мільярдер прихильно ставиться до Шевченка протягом багатьох років – варто хоча б згадати, що Челсі безкоштовно відпустив Шеву в рідне Динамо, а в період оренди у Мілані продовжував виплачувати частину зарплатні.

Останні результати молодого тренера у національній команді лише зміцнили цю симпатію. Ба більше, раніше українській легенді навіть приписували спільний бізнес з Абрамовичем.

2. Доволі успішна тренерська кар'єра. Наразі 44-річний Шевченко має лише одне робоче місце у послужному списку тренера. Після нетривалого періоду в статусі асистента Михайла Фоменка перед та під час Євро-2016 Андрій Миколайович був призначений головним тренером «синьо-жовтих». Спочатку не все вдавалося – невихід на чемпіонат світу-2018 багато хто вважав приводом для відставки, але Виконком УАФ продовжив контракт із Шевченком, який з часом віддячив за довіру.

Перше місце групи в дебютному розіграші Ліги націй, впевнений вихід на Євро-2020 та перемога над чинними чемпіоном Європи Португалією, календарний рік без жодної поразки, історична звитяга над іспанцями – це лише головні досягнення збірної України в епоху Шевченка і його тренерського штабу. А ще не варто забувати серйозне омолодження та перебудову команди, яка частіше все ж грає та тішить уболівальників, а не мучиться на полі. Маліновський, Зінченко, Яремчук, Миколенко, Матвієнко – всі вони стали незамінними в збірній саме при Шевченкові.

Та й мікроклімат у команді став значно кращим – збірна стала куди відкритішою. Шевченко показав себе вольовим тренером, який не боїться приймати рішення. Ігнор Ракицького, Селезньова, Зозулі та низки інших футболістів може залишати в когось певні питання, але результат команда дає. Вміння приймати рішення і відповідати за нього – без цього в Англії нікуди, а Шевченко вже показав, що не боїться відповідальності.

3. Сімейні обставини. Як відомо, Шевченко та його сім'я давно мешкають у Лондоні. Свого часу саме Крістен Пазік – дружина українця – відіграла вагому роль у його рішенні перейти з Мілана в Челсі. З 2016 року головний тренер збірної України регулярно мотається між Лондоном та Києвом – подібний насичений ритм життя рано чи пізно втомить будь-кого. Навіть людина, яка одержима роботою, з плином часу може банально вигоріти.


Шевченко вважає престижний лондонський район Вентворт своїм домом, а його діти ростуть в англомовному середовищі – те, чого прагнув легенда і його дружина. Після переходу в Челсі у 2006-му саме проблеми з адаптацією та нове мовне середовище стало однією з причин невдач українця в Лондоні. Тепер ситуація інша – іншим став і сам Шевченко. Тепер він значно досвідченіший – як у футбольному плані, так і в життєвому.

4. Бажання спробувати себе у клубному футболі. Андрій Шевченко неодноразово заявляв, що після завершення контракту з УАФ хоче попрацювати головним тренером клубу. Раніше Андрія Миколайовича активно сватали в Мілан, але успішна робота Стефано Піолі в поточному сезоні поклала край цим спекуляціям (принаймні, поки що). Тепер на горизонті з'явився Челсі – інший не чужий клуб для українця, який може постати перед непростим вибором. Робота клубним тренером – це значно більші можливості (як фінансові, так і кар'єрні, позяк можливостей виграти якийсь трофей куди більше). Безумовно, наставник збірної України чудово це усвідомлює.

Крім того, потрібно розуміти та змиритися, що Шевченко не буде тренером «синьо-жовтих» вічно. Колись він та й піде. Для будь-якого прогресу завжди необхідно наважитися на зміни та вийти із зони комфморту. Тим більше, що вже незабаром знову потрібно буде омолоджувати національну команду (Пятову, Ярмоленкові, Коноплянці, Степаненкові вже за 30, при цьому гарантована заміна є лише в першого). Чи готовий на це головний тренер?

Андрій Шевченко – головний тренер Челсі. Мінуси для призначення

1. Відмінність роботи в національній команді та клубі. Свого часу цю аксіому підтвердив Олег Блохін, який після історичних результатів у збірній України відверто провалився в Динамо. І це був лише чемпіонат України – що вже казати про роботу в АПЛ, у якій вимагатимуть значно більше?

Тренер національної команди бачить своїх гравців лічені рази на рік. Тут банально немає часу для якихось тактичних ноу-хау – лише базові поняття та принципи гри збірної, велику роль у донесенні яких відіграють асистенти головного тренера. Натомість сам наставник національної команди – це, передусім, мотиватор. У цьому Шевченко показав себе дуже крутим – всі чули про його знамениті промови у роздягальні та на тренуваннях.


Натомість робота в клубі – це зовсім інше. Це щоденна комунікація з гравцями, хтось із яких завжди буде незадоволений своїм становищем у команді. Це участь у всіх клубних процесах – починаючи від тактичної підготовки й завершуючи трансферною політикою. Від цього зараз якраз страждає Френк Лемпард, який понапідписував футболістів на чверть мільярда, але не дуже знає, що з ними робити. Принаймні, ті ж Кай Хаверц і Тімо Вернер в Англії наразі більше нагадують посміховисько, ніж зубрів Бундесліги, якими були ще в сезоні 2019/20.

Робота в такому клубі, як Челсі, стане серйозним стресом – Антоніо Конте, Карло Анчелотті та Мауріціо Саррі не дадуть збрехати. Перед будь-яким тренером (і Шевченко не буде винятком) ставлять найвищі завдання і вимагають дуже багато. Якщо у збірній Україні наставнику дали час на розкачку (знову ж таки, згадуємо про невихід на ЧС-2018), то в Англії такої можливості не буде. Ще свіжий у пам'яті приклад Мауріціо Саррі, який покинув клуб навіть попри перемогу в Лізі Європи. Подібного досвіду роботи в таких стресових умовах у Шевченка поки немає – і це вагомий недолік.

2. Участь України на чемпіонаті Європи. Як відомо, через пандемію COVID-19 континентальний форум перенесли на літо 2021-го. Практично немає сумнівів, що саме Шевченко готуватиме «синьо-жовтих» до турніру. Який сенс залишити розпочате на півдорозі, відмовившись від наразі головного для себе турніру в тренерській кар'єрі? Будьмо відвертими, поїздка на Євро-2020 – великий виклик для українського наставника, від якого він точно не збирається тікати. Тренер неодноразово запевняв, що збирається допрацювати у збірній щонайменше до завершення чемпіонату Європи.

3. Чинний контракт з УАФ та надто багато ризиків для Челсі і самого Шевченка. Лише кілька місяців тому наставник підписав нову угоду, відповідно до якої 44-річний фахівець залишиться головним тренером «синьо-жовтих» до кінця 2022 року – до завершення фінальної частини чемпіонату світу в Катарі. Звісно, це не є гарантією збереження Шевченка протягом вказаного періоду – після завершення того ж чемпіонату Європи-2020 теоретична можливість відходу тренера все ж існує.


Але чи готовий Челсі платити відступні УАФ за наставника, який, хоч і є головною зіркою українського футболу, але ніколи не працював клубним тренером? Чи готові в Лондоні наважитися на чергову перебудову після величезних витрат на ринку (адже зрозуміло, що новий тренер вимагатиме підсилення)? Чи готовий, врешті-решт, сам Шевченко кардинально змінити обстановку вже зараз та піти на неабиякий ризик? В Україні він – ідол, чого явно не буде в Лондоні. У нас навіть після невдач збірну, і особливо тренера, критикують доволі стримано та обережно. Там вимагатимуть результату з першого ж матчу і в разі невдач не шкодуватимуть.

Свого часу перехід Шевченка-гравця у Челсі обернувся провалом, який багато для кого був прогнозованим. З того часу багато чого змінилося – українець продемонстрував, що має шанси стати успішним тренером. Шевченко не став легендою Челсі в статусі гравця, але може отримати такий шанс вже у тренерській ролі – надто сильним є його зв'язок з колишнім клубом. Щоправда, навряд чи повернення відбудеться найближчим часом – адже спільна історія наставника «синьо-жовтих» зі збірною України ще не дописана. Ба більше, попереду якраз найцікавіша її глава.

Юрій Яковлєв