Вчора помер 78-річний музикант Джеррі Марсден, лідер британської групи 60-х Gerry & The Pacemakers. У Ліверпулі його шанували як першого автора гімну клубу - сумної, але обнадійливої пісні «You'll never walk alone».
Однак це далеко не вся правда. Справжня історія легендарного хіта почалася ще в Австро-Угорщині. Саме там в 1909 році єврейський драматург Ференц Мольнар написав п'єсу «Ліліом» - трагічну історію кохання карусельного зазивали і бідної дівчини, яких розлучила ревнива власниця атракціону. У Європі вона особливого успіху не мала, але Мольнар прихопив рукопис, тікаючи від Голокосту в США в кінці тридцятих.
За океаном «Ліліом» врятувала свого творця від злиденного життя - в 1945 році він продав п'єсу Річарду Роджерсу і Оскару Хаммерштейну, які переробили її в мюзикл під назвою «Карусель». І для цього ж таки мюзиклу вони вдвох спеціально написали пісню «You'll never walk alone» - своєрідний гімн надії, якої не вистачало побитим війною американцям.
YNWA починається з 3:32
Мюзикл «Карусель» в результаті став хітом Бродвею, а пісня і поготів пішла в народ і була дуже популярна в США в 40-50-их роках. У 1957 році за мотивами «Каруселі» був знятий однойменний фільм з Гордоном МакРеєм і Ширлі Джонс. Як і на сцені, «You'll never walk alone» тут співали двічі: спершу посередині як соло, а потім в кінці у виконанні хору.
Саме в цьому фільмі і почув хіт ліверпульський музикант Джеррі Марсден. Пісня зовсім не була схожа на решті його репертуару, але хлопець так загорівся нею, що нікого не слухав. Тільки повторював: «Ви не розумієте. Це щось більше - псалом, молитва». Ну і записав трек.
***
На початку 60-х на «Енфілді» встановили одну з найсучасніших звукових систем того часу, і перед матчами крутили публіці хіти з ТОП-10 британського чарту. Фанатам це подобалося, але коли вони почули пісню Марсдена це було щось більше. «You'll never walk alone» закріпився в якості гімну і головної пісні «Ліверпуля» майже відразу.
Така любов уболівальників підняла трек на перше місце в британському чарті. Посунутися довелося навіть легендарним Beatles.
Ну а потім в славні часи спершу Білла Шенклі, а потім Боба Пейслі армія шанувальників «Ліверпуля» рознесла пісню по всій Європі, де вона теж блискавично прижилася. Воно й не дивно: популярність «You'll never walk alone» зашкалювала. Хіт переспівували Pink Floyd, Елвіс Преслі, Ніна Сімон, Луї Армстронг, Френк Сінатра і багато інших. Але на «Енфілді» найріднішою, канонічною, якщо завгодно, залишилася версія Марсдена.
Її виконували на кожному матчі, а після пожежі в Бредфорді в 1985-му «You'll never walk alone» навіть знову очолила британський хіт-парад.Такою була реакція нації на страшні новини.
Те саме повторилося в 1989 році. Невдовзі після трагедії на «Хіллсборо» перед фіналом Кубка Англії на «Уемблі» фанати «Ліверпуля» і «Евертона», які зазвичай ненавидять один одного, заспівали YNWA разом з Марсденом в знак солідарності із загиблими на стадіоні. Це як раз той випадок, коли пісня - вже не пісня, а щось набагато більше.
З легкої руки уболівальників «Ліверпуля» хіт з бродвейського мюзиклу став гімном ще й дортмундської «Борусії», «Кайзерслаутерна», «Фейєноорда». Також його вважають своїм і в «Селтіку» - більш того, наполягають, що співають YNWA навіть раніше - з 1957-го, але документальних свідчень цьому немає.
Крім того, як мінімум раз виконали пісню і вболівальники найлютішого ворога «Ліверпуля» - «Манчестер Юнайтед». Було це в 1958 році, невдовзі після Мюнхенської катастрофи, в якій загинула більшість «малюків Басбі». Як згадувала потім співачка Джейн Хардвік, яка тоді була присутня на «Олд Траффорд», «You'll never walk alone» стала першою піснею, яка прозвучала над стадіоном, котрий ридав навзрид: «Катастрофа була така жахлива, а ми все настільки засмучені, що в ту мить це була найбільш підходяща пісня на планеті».
Роман Синчук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
