Англійський арбітр Майкл Олівер дав велике інтерв'ю одному з тамтешніх ЗМІ…
В Україні ж арбітри інтерв'ю не дають – заборонено контрактом з УАФ (винятки можливі лише з особистого дозволу Куратора). При цьому, точно відомо, що є охочі виговоритися. Передусім з когорти так званих «некерованих» та «неугодних». Суддівський корпус УАФ під керівництвом Лучано Лучі розділений на два табори. З одного боку молодь та окремі досвідчені арбітри - улюбленці Лучі, з іншого – «загрозливі» для авторитаризму Лучі особистості серед досвідчених рефері.
Серед останніх – Юрій Можаровський. Його приклад – показовий. Не так давно він кілька разів поспіль називався найкращим українським арбітром і був топовим представником суддівського корпусу. А після відкритого конфлікту з Лучі різко зник з горизонту. Методи, застосовані до Можаровського – прямолінійні й цинічні водночас. Юрій все рідше й рідше отримував призначення, а коли все ж отримував – то на поєдинки з найскладнішою з точки зору кілометражу логістикою (з дальніми переїздами, якщо говорити простіше). А також на матчі за участю команд, проти яких помилявся раніше, що, за задумом Лучі, повинно було остаточно вибити Можаровського з колії.
Наприклад, майже третю частину від усіх своїх матчів 2019-го року (сім з двадцяти) львів'янин Можаровський працював у Маріуполі (!) на поєдинках тамтешньої команди. А у 2020-у вже судив вкрай мало: лише п'ять поєдинків в статусі головного судді, один з яких в Кубку, а ще один – у Першій лізі. І ось уже відомо, що у 2021-у на професійному рівні українського футболу Можаровський не судитиме.
І тут би вийди до преси та розповісти усе як є – про всі підводні течії та підноготній бруд суддівського Комітету УАФ, але ні. Можаровський, як і інші списані арбітри / асистенти, отримали від Лучі подачку у вигляді роботи спостерігачем суддівства, що й далі передбачає «обітницю мовчання». УАФ же задля свого блага не шкода 8-9 тисяч гривень гонорару за матч спостерігачу. При тому, що ніхто не має гарантії, що працюватиме стабільно. Наприклад, серед тих, хто працював спостерігачем в першій частині сезону 2020/21, є такі, які регулярно отримували призначення, а є й такі, яким випадала нагода працювати лише 180 хвилин на місяць.
Мораль? Нічого не зміниться, допоки хтось не пожертвує своєю роботою в УАФ та не вийде до преси. Лише прямі, відверті та правдиві слова очевидців можуть розтормошити це кубло. Бо старання тих, хто знаходиться з зовнішнього боку залізної завіси, у Кураторів суддівства УАФ викликають лише насмішки. Не більше.
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
