Наприкінці січня київське Динамо здивувало несподіваним призначенням. Керівний штат збільшився на одну одиницю: віце-президентом клубу з питань інновацій став Марк Гінзбург, 64-річний україно-американський бізнесмен, раніше не помічений у футболі. Назагал відомо, що він – засновник Українського інвестиційного холдингу, президент Федерації робототехніки України і просто дуже заможна людина. Основні сфери його діяльності, зокрема, будівництво і ринок криптовалют.
Тож не дивно, що Гінзбург одразу заявив із динамівської трибуни: «Ми робимо величезний крок до діджиталізації». Із потоком нових або малознайомих слів – «блокчейн», «фан-токен», «токенізація», «токен-холдер» і т.д. – вболівальникам Динамо ще належить розібратися. Наразі ж маємо красиву обгортку – київський клуб став першим на просторі постсовка, у якому збираються розвивати цей напрямок. Барселона, Атлетіко, ПСЖ, Ювентус та деякі інші європейські топи впевнено задають темп.
Не менш цікавою є й сама персона новоспеченого віце-президента Динамо. Життя бізнес-акул досить часто є закритим від стороннього ока. Тим паче, якщо вони не мали стосунку до футболу і перебували у затінку інтересу від уболівальників. А тут – успішний уродженець Києва, емігрант, який «зробив себе сам». То хто ви, містере Гінзбург?
*******
Марк Гінзбург народився 28 вересня 1956 року у столиці Української РСР. У нього – легендарні предки. Приміром, старший брат його діда – київський дореволюційний забудовник Лев Гінзбург, який звів справжню махину, так званий «хмарочос Гінзбурга». Станом на 1912 рік це був найвищий будинок Російської імперії – 12 поверхів, 67,5 метрів. У 1941-му, відступаючи під натиском німців, «червоні» підірвали цей шедевр архітектури.
Інший родич – Віталій Гінзбург – лауреат Нобелівської премії за відкриття явища надпровідності. Кажуть, цей науковець доклався до створення водневої бомби. «Він – двоюрідний брат мого батька», – стверджує Марк Гінзбург. Сам же новоспечений віце-президент здобував освіту у Московському технічному університеті зв’язку та інформатики. Наприкінці 80-х, відчувши вітер глобальних змін, молодий спеціаліст зважився на кардинальний крок.
«До Америки я поїхав ще в радянські часи, коли можна було вивезти 90 доларів на людину, їхав із дружиною, чотирирічною донькою й однорічним сином. Тобто, поміняли нам 360 доларів, у нас були дві валізи», – згадував Гінзбург в інтерв’ю Дмитру Гордону.
«То як ви стали мільярдером?» – допитувався Гордон.
«Я хочу вам відповісти словами легендарного Генрі Форда, який сказав: «Я відзвітую перед суспільством за кожен зароблений цент, окрім першого мільйона доларів», – віджартувався бізнесмен.
Він наголошує на тому, що працював таксистом, навчався на юриста, потім мав дуже успішну юридичну практику, згодом багато будував у Маямі, почав будувати в Києві і так далі. Перший проект Гінзбурга в Україні датується далеким 1995-м: у полях під Полтавою збудував завод із переробки газового конденсату.
Роки минали, а статки примножувались. «Я багато будую. У мене близько 90 компаній, в яких я маю ту чи іншу долю. Усі – українські», – зізнався Марк в одному з інтерв’ю. Коли стартувала ера криптовалют – віртуальних грошей, простіше кажучи – Гінзбург побачив у цьому зиск і з головою поринув у світ біткойнів. Зараз він із гордістю називає себе «блокчейн-євангелістом». У жовтні 2018-го мільярдер привозив в Україну людиноподібного робота Софію.
Щоправда, був момент, коли бізнесмен прорахувався у своєму експертному прогнозі: переконував, що за біткойн даватимуть 25 тисяч доларів, натомість вартість цієї електронної валюти впала до 9 тисяч «зелених».
«Я на той момент вже був певним експертом, лідером думок, тому чимало ресурсів, видань хотіли отримати мій коментар, – розповідав Гінзбург в інтерв’ю Євгену Черняку, іншому бізнесмену, для Liga.net. – У січні я забрав молодшого сина і поїхав в Аспен у Колорадо, не брав слухавку, від усіх переховувався». «Ви називаєте себе мільярдером. Де ваш мільярд? У чому він?» – не вгамовувався Черняк. «Я не спростовую те, що ви кажете. Але я ні разу не назвав себе мільярдером. Мільярдером мене називають журналісти», – відповів Марк.
У довгостроковій перспективі його тодішній прогноз все ж виявився правильним, варто віддати належне. І на початку 2021-го Гінзбург не приховував свого тріумфу.
«Сьогодні відбулася знаменна подія – курс біткойна досягнув 999999 гривень. У найближчі дні (або години) знаменна подія перейде в історичну: один біткойн подолає межу одного мільйона гривень. А рівно десять років тому один біткойн коштував менше долара США (вони зрівнялися тільки 9 лютого), а гривня 12,5 центів. Тобто за 10 років біткойн виріс у порівнянні з гривнею у вісімдесят тисяч (!!!) разів. А Марк Гінзбург ще в січні 2018 року, коли тільки ледачий або німий не кричав про крах, ввічливо, але твердо поправляв: «Це не крах, а корекція!» і рекомендував: «Тримайте міцніше свій біткойн!», – написав бізнесмен у Facebook.
Дивовижно, але ви не знайдете на Вікіпедії персональної статті про Марка Гінзбурга, хоча здавалося, що така успішна особистість заслуговує на обширний опус. Певні джерела стверджують: віце-президент Динамо перебуває у чорному списку Вікіпедії – «за злісний самопіар».
*******
«Я останні 29 років живу в режимі 2 тижні в Києві, 2 тижні в Нью-Йорку, потім стало 3 тижні в Києві, 2 тижні в Нью-Йорку. Ось в такому режимі я існую», – розповів Гінзбург після презентації в Динамо. У нього троє дітей і особняк у місті Великого Яблука – «на березі каналу, який безпосередньо впадає в Атлантичний океан».
Його хобі – колекціонування рідкісних і коштовних творів мистецтва, які купує на аукціонах Sotheby’s чи Christie’s. Полотна Пікассо, Далі, Модільяні, Тулуз-Лотрека, унікальний архів фотографій The Beatles тощо. Ну а знайомства із Пеле, Майєю Плісецькою, Ніком Вуйчічем чи Полом Маккартні – узагалі безцінні. Одного разу доля звела Гінзбурга із самим Дональдом Трампом, який на той момент ще не був президентом Америки.
Марк, за його словами, загорівся ідеєю збудувати у Києві грандіозну споруду – Trump Tower, з цією пропозицією вийшов на Дональда, а той почав лобіювати свою людину. «Поплескав мене по плечу і сказав: «Хлопче, який конкурс? Мій друг – найкращий архітектор світу, сер Норман Фостер. Говори із Фостером – і я даю дозвіл», – розповів Гінзбург в інтерв’ю Гордону. У підсумку, реалізувати проект так і не вдалося.
Мільярдер не приховує своїх зв’язків і з російською бізнесовою та політичною елітою, зокрема – главою Чечні Рамзаном Кадировим, якому відміряв у Гордона чимало компліментів: «Я дійсно досить довго спілкувався з Рамзаном Ахматовичем Кадировим, він справив на мене сильне враження. Його реальний образ зовсім відрізняється від того, який створюють засоби масової інформації. Який він? Розумний, відповідальний, з явно вираженим державним мисленням».
Тепер Марк Гінзбург розвиватиме київське Динамо. Мотив, за його словами: «Чиста любов до клубу і бажання зробити його лідером. Зробити клуб технологічним лідером і дати йому світову популярність і авторитет». Бо: «У мене ставлення до Динамо специфічне. Яскравий спогад дитинства – це 6 жовтня 1975 року. Коли тато купив 2 квитки на матч Суперкубка УЄФА з Баварією. Я пам'ятаю гру, атмосферу на стадіоні».
Наскільки щиро пан Гінзбург любить футбол – поки що не було нагоди переконатися. Чи запрацює в реаліях українського футбольного клубу діджиталізація, які від неї реальні дивіденди та наскільки вона є необхідною? Запитань – багато, як і конспірологічних версій, мовляв, це перший крок до переходу клубу від братів Суркісів до нового власника.
«Я читав коментарі, в яких стверджується, що я приїхав, щоб прицінитися і придбати Динамо. Це не так», – запевняє Марк Гінзбург.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
