Думки після матчу «Динамо» – «Шкендія»

Динамо Київ 6 Лютого, 23:33 2185
Думки після матчу «Динамо» – «Шкендія»
«Динамо» здобуло другу мінімальну перемогу на зборах в Туреччині.

Динамо знову не вразило проти далеко не найсильнішого суперника – Брюгге все ближче, а питань дуже багато

Підопічні Мірчі Луческу провели черговий невиразний матч. Напевно, складно виділити хоча б одну гру на зборах, у якій «біло-сині» дійсно виглядали переконливо. Лудогорець, Динамо Тбілісі, ЦСКА 1948 – всюди виникали проблеми. От і проти Шкендії, яка лідирує далеко не в топовому чемпіонаті Північної Македонії, динамівці провели неоднозначний поєдинок, дотиснувши суперника вже в ендшпілі. З одного боку, у Нещерета та Бойка роботи майже не було – на перший погляд захист киян відіграв доволі надійно. Але Шкендія і сама не надто активно йшла вперед, буквально двічі перевіривши пильність українських кіперів далеко не найскладнішими ударами. Суперник в атаці був відверто слабким – по цій грі важко оцінити стан четвірки захисників, яка, схоже, буде основною у перших офіційних матчах року.

Кияни майже не використовували навісів, намагаючись грати через короткий пас та з використанням інтенсивного пресингу на чужій половині поля. Це приносило свої плоди поблизу штрафного майданчика, а от у безпосередній близкості до воріт ударів майже не було. У підсумку все зводилося до дальніх пострілів, але Буяльський, Жерсон та Сидорчук били куди завгодно, але не в площину. Знову розчарував Жерсон, який більше тягнув ковдру на себе, ніж намагався взаємодіяти з партнерами. Динамо намагалося розігрувати м'яч – в такій грі виділялися ті ж Шапаренко, Циганков та Буяльський, а от індивідуаліст люксембуржець виглядав блідо. Родрігес часто йшов у обіграш, але постійно програвав дуелі. Так, саме він розігнав контратаку в моменті з ударом Бєсєдіна, але навіть тоді затягнув з передачею, адже міг віддавати на партнера значно швидше. Інші легіонери – Дуелунд, Де Пена та Сідклей – банально не мали достатньо часу себе проявити. Хоча той же бразилець віддав передгольовий пас, а Карлос міг відзначитися асистом, якби Супряга переправив м'яч повз кіпера Шкендії на останніх секундах гри.

До речі, про реалізацію. Два центрфорварди – Бєсєдін та Супряга – мали відмінні моменти для того, щоб відзначитися, але не змогли записати свої прізвища у протокол. Артем не зумів прошити захисників, хоча до воріт було метрів 15, а по перерві змарнував ще кращий момент, поспішивши з ударом. Влад же не переграв воротаря суперників взагалі з меж воротарського. Проблема забивного центрфорварда залишається вкрай актуальною – нападники вперто не забивають, а на індивідуальних діях та дальніх ударах в УПЛ і Лізі Європи далеко не заїдеш. Та й чи дозволять традиційно закриті українські команди настільки безперешкодно катати м'яч поблизу власного штрафного? У пресі лунають чутки про інтерес Динамо до бомбардира з Туреччини – можливо, вони дійсно небезпідставні?

Перемогу над Шкендією принесли, в першу чергу, українці. Андрієвський вчасно закинув, а Лєднєв, який вкотре класно увійшов у гру, став автором єдиного голу. Заслуговують похвали Циганков, Шапаренко та Буяльський, які в першому таймі кілька разів відмінно розігрували комбінації та загострювали ситуацію. Виділявся і Сидорчук, який на фоні Шкендії був монстром центру поля – в активі капітана кілька важливих перехоплень та дальніх ударів (щоправда, точність підводила). Хіба що Віталій Миколенко був не настільки активний, яким його звикли бачити.

До першого матчу з Брюгге залишилося менше двох тижнів, а Динамо наразі не виглядає командою, яку можна називати фаворитом у протистоянні з бельгійським грандом. Мірча Луческу, без сумнівів, знає про головні проблеми своєї команди, але має все менше часу для швидкого їхнього вирішення.