Михайло Давидович прожив надзвичайно змістовне, плідне та насичене сторіччя, будучи шанованим і улюбленим головою великої та дружньої родини. Більшу частину свого життя він присвятив медичній праці, пройшов війну та був нагороджений цілим рядом орденів і медалей. Виховав двох синів, для яких завжди був найбільшим авторитетом, як і для своїх онуків і правнуків, спілкуванню з якими приділяв багато часу. Змалечку він захоплювався футболом, багато десятків років був завзятим уболівальником “Динамо” і намагався не пропускати жодного матчу киян. Тож не дивно, що доля та професійна діяльність обох синів Михайла Давидовича - Григорія та Ігоря - тісно переплелися зі спортом мільйонів і київським “Динамо”.
Сьогодні в Олімпійському дворику на НСК “Олімпійський” чимало людей різних поколінь зібралися, щоб вшанувати пам’ять і провести в останню путь людину-легенду, людину-епоху. Рідні, близькі, численні друзі та знайомі по черзі заходили до приміщення, залишали квіти, згадували Михайла Давидовича теплими та зворушливими словами.
Віддати данину пам’яті та попрощатися прийшло керівництво “Динамо”, співробітники та ветерани клубу, відомі журналісти, представники політичної, громадської та спортивної еліти нашої країни. Серед них - президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко, а також мер Києва Віталій Кличко разом із братом Володимиром. У цей непростий момент втрати родину Суркісів підтримали й Рінат Ахметов і Ігор Коломойський.
У пам'яті кожного, хто його знав, Михайло Давидович назавжди залишиться Людиною з великої літери, взірцем мудрості, гострого розуму, оптимізму, енергійності, професіоналізму, чуйності та честі.
“Це мудрець, людина, яка у своєму житті бачила стільки, скільки неможливо прочитати у жодній книзі. Михайло Давидович володів надзвичайним оптимізмом, жагою до життя. Виховав двох синів, які стільки зробили для України, та дуже любив своїх онуків і правнуків. Хотілося б, щоб усі, хто присутній на цій сумній події, прожили стільки ж, зберігши при цьому ясність розуму та велике серце. Вважаю, що Михайло Давидович був, напевне, найщасливішою людиною в світі, адже він не лише гідно прожив своє важке життя, а й побачив його плоди у вигляді своєї прекрасної родини, в якій усі піклуються, люблять і віддають один одному все найдобріше, що є у них в душі. Думаю, Михайло Давидович був щасливий ще й тому, що отримав стільки любові від своїх близьких”, - охарактеризував Михайла Суркіса відомий журналіст Дмитро Гордон.
Наприкінці прощальної церемонії шану життєвим заслугам Михайла Давидовича віддала почесна варта, бійці якої тримали його численні військові відзнаки.
Після громадської панихиди Михайла Давидовича Суркіса було поховано на Берковецькому кладовищі, де спочиває і його кохана дружина Римма Яківна.
Світла пам'ять Вам, Михайле Давидовичу! Ви назавжди залишитеся в наших серцях!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
