Стабільність по-чилійськи: як тричі поспіль здобути чемпіонський титул, щороку (!) змінюючи тренера

Світовий футбол 14 Лютого, 12:51 520
Стабільність по-чилійськи: як тричі поспіль здобути чемпіонський титул, щороку (!) змінюючи тренера
Дмитро Джулай – про клуб «Універсидад Католика», якому вкотре не знайшлося рівних у чилійській лізі.

Тренери мінялися щороку, результат залишався незмінним. За бажання, можна виявити щось спільне в усіх трьох наставників й віддати належне керівництву клубу, що намагалося дотримуватися певних критеріїв пошуку. Та все ж кожному з них потрібно було створити чемпіонську команду якщо не з нуля, то принаймні перезавантажити її, надати їй бажаних рис якомога швидше. У сезоні 2020 року це мав робити Аріель Холан.

Специфічна кар’єра цього наставника неодноразово була темою розмов. Однак після перемоги у Копа Судамерикана з «Індепендьєнте», Холан, на схилі шостого десятку, міг сам спокійно обирати нове місце роботи. Запрошення з «Універсидад Католика» виявилося найбільш привабливим. Виклик справді був цікавим та багатовимірним. Одне із перших завдань – знайти бомбардира. У двох попередніх чемпіонських сезонах гравці «Католики» розподіляли забиті м’ячі на всіх, тож ніхто з цієї команди не претендував на звання найкращого голеадора.

Холан запросив Фернандо Сампедрі, який в лютому 2016-го дебютував у першому аргентинському дивізіоні за тиждень до свого 26-го дня народження. І в «Атлетико Тукуман», і у «Росаріо Сентраль» Сампедрі виправдовував своє прізвісько – «Бик» – і це вміння не поступатися у штрафному майданчику, цю здатність чіплятися навіть за напівшанс захисники чилійських клубів відчули досить швидко. У перших шести турах Сампедрі відзначився 5 разів. (За підсумками всього чемпіонату в нього 19 точних ударів). «Католика» втратила очки тільки в одному з цих шести матчів, загалом забили 15 м’ячів.

Невдалим, щоправда, був старт у Лібертадорес. Хоч чилійський чемпіон і потрапив до складної групи, домашня поразка від колумбійської «Америки» була особливо неприємною. Команда припускалася елементарних помилок і наче втратила організовану й потужну гру, з якою увійшла у сезон. Після програшу «Америці» зіграли ще один тур чемпіонату (14 березня), а потім турнір зупинили через епідемію до 29 серпня.

Якщо зважити, що зараз чемпіонат Чилі розігрують у два кола (34 тури), можна легко уявити, яке навантаження чекало на команди після відновлення змагань. «Католиці» ще й потрібно було дограти груповий турнір Копа Лібертадорес. Після серпневої поразки від «Уньйон Еспаньйоли» команда Холана знову взяла хороший темп, знову демонструвала яскраву атакувальну гру та багато забивала. У першому колі вразили ворота суперників 41 раз. Однак дві команди, що першими відібрали у «Католики» очки, «Уньйон Ла Калера» та «Уньйон Еспаньйола», відставали лише на три очки. У лідера, щоправда, був матч у запасі, але його з тріском програли «Куріко» (2:5), і це був перший тривожний дзвінок. За два з половиною місяці «Католика» зіграла у внутрішніх та міжнародних турнірах 20 матчів. У Лібертадорес, до речі, не вистачило зовсім трохи, щоб вийти з групи. Третє місце означало перехід до Копа Судамерикана.

Не забуваймо також, що після тривалої перерви усі команди повернулися на поле без традиційних зборів, тому не дивно, що таке навантаження спричинило серію травм. Ще й Сампедрі переніс коронавірус. У цей момент Холан змушений був покластися на молодих вихованців клубу й жоден із них не підвів.

Однак перед тим, як згадати про їхній внесок, слід назвати іншого молодого футболіста, який був у основі з початку сезону, який не забив жодного м’яча й тим не менш є одним із найважливіших гравців «Універсидад Католики». 22-річний опорний хавбек Ігнасіо Сааведра впорядкував та організував дії команди у центрі. Футболіст, що виходить сюди, у команді Холана має швидко рухатися і ще швидше думати.

Сааведра був першим, хто мав відкриватися під передачі центрбеків, коли суперник застосовував пресинг. Тож Начо у таких випадках постійно шукав оптимальну позицію, й коли приймав м’яча, намагався якомога швидше віддати наступний пас. Це звісно не обов’язково мала відразу бути передача до штрафного майданчика, але від вибору Сааведри залежав ритм атаки, її динаміка. Зовні це була проста робота, тим не менш саме вона закладала основи більш стобарвої гри. Сааведра грав і у двох попередніх чемпіонатах (13 і 9 матчів відповідно), але цього разу він пропустив лише два поєдинки чемпіонату й став одним із лідерів «Католики».

Навіть після вильоту команди з Копа Судамерикана графік залишався дуже щільним. Дев’ять матчів з 19 грудня до 19 січня. «Католика» виграла лише два з них і сім закінчила внічию. Якраз тоді й знадобилися в основі молоді футболісти, що раніше переважно виходили на заміну: 20-річні Марселіно Нуньєс та Карлос Соломон, 18-річний Гонсало Тапія. А 19-річний Клементе Монтес дебютував у першій команді вже з лави запасних.

Оскільки деякі з цих поєдинків були перенесеними, у конкурентів не було можливості скористатися цими втратами. «Католика» утримувала лідерство, хоч вже й не так видовищно. Забивали під час цієї серії здебільшого один м’яч за гру, за винятком зустрічей із «Аудаксом» та «Уачипато». А потім ще й двічі поспіль поступилися у двох інших перенесених матчах. Ключовим залишалося те, що «Ла Калера» ці поєдинки 23-го та 24-го турів зіграла вчасно, тому лідер зберігав відрив у три очки.

Після того, як основний конкурент спіткнувся у 32-му турі, «Католиці» вистачило нульової нічиєї в особистій зустрічі, щоб за тур до фінішу оформити чемпіонство. Виснажливий фізично та психологічно сезон завершився третім титулом поспіль. З’ясувалося, що стиль Холана, який деякі «доброзичливці» в Аргентині називали занадто романтичним, непрактичним і ще бозна-як, може приносити успіх у тривалому, вимогливому змаганні. Упродовж цього змагання відчувалося, скільки вклав у свою команду аргентинський наставник, наскільки сприйняли та засвоїли його ідеї футболісти. Окрім самого титулу це є ще одним, не менш важливим підсумком сезону для «Католики».