Мбокані, Беланда, Велозу та інші – куди порозбігалися заробітчани Блохіна?

Динамо Київ 22 Лютого, 20:52 12022
Мбокані, Беланда, Велозу та інші – куди порозбігалися заробітчани Блохіна?
Олег Блохін на посаді головного тренера “Динамо” – це, безумовно, яскравий період в житті київського клубу.

Можливо, це не стосується безпосередньо результатів на футбольному полі, проте сам антураж навколо цього союзу був розвеселим у всіх сенсах цього слова. Чого вартують лише вогняні післяматчеві пресконференції Олега Володимировича. Для Блохіна президент “Динамо” Ігор Суркіс не шкодував грошей на нових футболістів. Кожен з них залишив різний слід в історії “біло-синіх”, а сьогодні ж ми пригадаємо найбільш пам’ятних гастарбайтерів Блохіна і подивимося, як у них зараз ідуть справи.

Примітка: деякі з гравців, про яких сьогодні піде мова, були придбані влітку 2012-го року, коли головним тренером киян ще був Юрій Сьомін. Однак вже незабаром, а саме 25-го вересня 2012-го, до керма прийшов Олег Блохін. Тож і про них не забудемо, адже, під час підписання контракту вони однозначно відчували, з якою легендою незабаром їм доведеться працювати.

Дьємерсі Мбокані, “Антверпен”

Минулого листопада Мбокані виповнилося 35 років. Дьємерсі переїхав до Києва влітку 2013-го – “Андерлехт” отримав тоді 11 мільйонів євро за свого форварда. За час своїх виступів у “Динамо” конґолезький нападник провів 77 матчів, в яких відзначився 31-м голом. Додайте сюди ще 14 гольових передач – і виходить, що Мбокані загалом відпрацював витрачені на нього кошти.

Пізніше він захотів залишити команду, були оренди до англійських “Норвіча” і “Галл Сіті”, які, втім, не увінчалися значним успіхом. З 2018-го року форвард повернувся до знайомої Бельгії у клуб “Антверпен”, за який грає й досі. А в цьому сезоні вони з командою ще й виступають в Лізі Європи – навіть вийшли в плей-офф на “Рейнджерс”. І вже незабаром, до речі, Дьємерсі досягне позначки у 100 проведених матчів за “великих старих”.

Юнес Беланда, “Ґалатасарай”

Трансфер Беланда в “Динамо” у 2013-му році, звісно, сприймався з приставкою “топ”. Адже до Києва приїхала зірка французького “Монпельє”, який став чемпіоном Ліги 1 в сезоні 2011/12. Як не крути, тоді Ігор Суркіс не пошкодував 10 мільйонів євро, щоб марокканець підписав контракт із “біло-синіми”.

У Юнеса були яскраві матчі за киян, були й відверто сірі. Потрапив би той Беланда до нинішнього “Динамо” із Мірчею Луческу – його кар’єра могла скластися набагато яскравіше, і не тільки в Україні. А так маємо 88 матчів за київський клуб, в яких півзахисник набив 11+16 по системі гол+пас. У 2017-му році 31-річний хавбек остаточно залишив “Динамо” та перейшов до “Ґалатасараю” за ті ж самі 10 мільйонів євро. Що ж, хоча б у фінансовому плані вийшли в нуль. А Беланда став дійсно важливим гравцем у складі турецького клубу і досі таким залишається.

Джермейн Ленс, “Фатіх Караґюмрюк”

У Джермейна Ленса були перспективи стати топфутболістом, але, на жаль для нього, далі перспектив справа не дійшла. Два непогані сезони в “Динамо” (78 матчів, 16 голів, 19 передач) відкрили для нього шлях в АПЛ – “Сандерленд” заплатив киянам трохи більше 11-ти мільйонів євро. Однак після УПЛ різко в АПЛ – це, як казав класик, зовсім інший турнір.

Вже через сезон Ленса відправили підкорювати Туреччину: оренди спочатку до “Фенербахче”, а потім до “Бешикташу”, який й викупив його контракт у 2018-му за 4 мільйони євро. 33-річний півзахисник зміг стати основним гравцем у складі “чорних орлів”, проте в цьому сезоні рідко з’являвся на полі. Цієї зими він перебрався на правах оренди до клубу “Фатіх Караґюмрюк”, що займає 8-ме місце в турецькій Суперлізі.

Міґел Велозу, “Верона”

Міґел Велозу має у своїй дорослій кар’єрі всього 4 клуби – “Спортінґ”, “Дженоа”, “Верона” і київське “Динамо”. Португалець провів у столиці України 4 роки (з 2012-го по 2016-й), взявши участь у 127-ми матчах. І якщо перші декілька сезонів Велозу демонстрував себе з найкращої сторони, то з плином часу була помітна його поступова деградація. Чесно та добросовісно він відпрацював свій контракт з “біло-синіми” і повернувся до “Дженоа” вільним агентом у 2016-му. Зараз у 34-річного півзахисника справи йдуть непогано: він є капітаном симпатичної для пересічного італійського вболівальника “Верони”, що комфортно йде на 9-му місці в Серії А.

Домаґой Віда, “Бешикташ”

Віда справедливо вважається одним із кращих легіонерів, які в той чи інший час грали за “Динамо”. Рівно 160 матчів за “біло-синіх” – Домаґой не розчарував вимогливих київських вболівальників. Його шлях в Україні є протилежним історії Міґела Велозу. Якщо португалець яскраво почав і з кожним роком знижував до себе вимоги, то хорват навпаки спочатку виглядав на полі невпевнено і розгублено, але з часом став тим футболістом, без якого не можна було уявити собі центр захисту київського клубу. В січні 2018-го року шляхи Віди і “Динамо” розійшлися – Домаґой перейшов вільним агентом до “Бешикташу”. З того часу й понині 31-річний гравець є незамінним центральним захисником стамбульського клубу.

Александар Драґович, “Баєр”

Драґович – ще один чудовий приклад якісного легіонера в історії “Динамо”. Прийшов за 10 мільйонів євро з “Базеля”, став лідером оборони, провів 3 сильних сезони і перейшов до “Баєру” за 21 мільйон євро. Здається, що сценарій цієї казки писав особисто Ігор Михайлович. Австрієць, між іншим, знаходиться на третьому місці в списку найдорожчих продажів “Динамо” (після Шевченка та Ярмоленка).

Варто зазначити, що перший сезон Драґовича в Леверкузені не вразив керівництво клубу, тож наступного літа його відпустили в “Лестер” на правах оренди. На жаль, Александар не зміг закріпитися й там, повернувся до Німеччини і вирішив боротися за своє місце в складі “фармацевтів”. Як підсумок – 29-річний захисник є наразі важливим футболістом в обоймі головного тренера “Баєра” Петера Боша, за німців Драґович провів рівно 100 матчів. Хоча не так давно ходили чутки про його можливе повернення в “Динамо”, але до чогось серйозного справа не дійшла.

Марко Рубен, “Росаріо Сентраль”

На кожного Драґовича знайдеться свій Марко Рубен. Аргентинець приїхав до Києва влітку 2012-го за 8 мільйонів євро, які були відправлені на рахунок “Вільярреала”. Проте показати свій клас на полях УПЛ йому не вдалося – 15 матчів і 1 забитий м’яч. Потім були оренди до французького “Евіана” (1 гол), мексиканського “Тіґреса” (1 гол) і аргентинського “Росаріо Сентраль” (71 гол). Хто шукає (в цьому випадку свою команду) – той завжди знайде. “Росаріо” викупив контракт Рубена за 2.9 мільйони євро у 2016-му році і зараз 34-річний форвард продовжує грати саме там.

Тає Тайво, “Палм Біч Старс”

Колоритного нігерійського захисника занесло в Україну вітром оренди з самого “Мілану” на один сезон (2012/13). Тайво, який найбільше запам’ятався шанувальникам футболу своїми виступами за “Марсель”, у Києві встиг взяти участь в 31 матчі.

Однак це не переконало Ігоря Суркіса повноцінно викупити його контракт. І після цього Тає понесло: турецький “Бурсаспор”, фінський “ГІК”, швейцарська “Лозанна”, шведська “Ескільстуна”, фінський “РоПС”. Ох і помотало ж його по Європі. Зараз 35-річний Тайво насолоджується життям в США і грає за місцевий клуб “Палм Біч Старс”, що виступає в одній з нижчих американських ліг.

Лукас Перес, “Алавес”

“Лукас? А хто це такий? Я поки поняття не маю про нього. Людина два місяці не тренувалася, його взяли спробувати, зараз він працює з дублем”,

відповідав колись Блохін на питання журналіста про Лукаса Переса.

Успішний період в “Карпатах” подарував шанс іспанському форварду піти на підвищення в “Динамо”, але з Олегом Володимировичем вони так і не подружилися.

Після цього кар’єра футболіста поїхала-покотилася: 33 голи і 22 гольові передачі за іспанський “Депортіво”, трансфер за 20 мільйонів євро в лондонський “Арсенал”, тріумф у кубку Англії, сезон за “Вест Гем”…

Хто б що не говорив, та саме Блохін відкрив для Переса дорогу у великий футбол. Хоч і сам цього не підозрював. Зараз у Лукаса все добре: він згадує добрим словом Олега Володимировича в іспанському “Алавесі”, за який забив 4 голи в цьому сезоні Ла Ліги.

Ярік П'ятницький