У стилі Гюндогана, але тільки мить – Буяльський перевершує навіть Циганкова
Як же Динамо нагадувало середняків та аутсайдерів УПЛ аж до заміни Шапаренка. Розрахунок передусім на те, щоб не дати грати супернику. Безглузді дальні закидання та навіси, які проти височенних силових бійців Брюгге виглядали дуже примітивним ходом. Суперник легко, ніби на голому класі, перекушує всі потуги знайти свій момент. Але як часто киян карали слабші команди в чемпіонаті, так і цього разу пройшов укол у найбільш вразливий для фаворита момент. Бо якщо взяти ту ж метрику очікуваних голів, то бельгійці награли на прохід більше. У кожному матчі «чорно-сині» мали невелику перевагу за xG, яка в підсумку зупинилася на сумарних 1,9 проти 1,3. Так, навіть без 5 безапеляційних гравців основи саме Брюгге виглядав солідніше і більше заслуговував на звання фаворита. Це сумно.
Та єдиний переможний гол мав почерк вже іншого, європейського класу. Гарбуз перетворився на карету. Буяльський знову нагадав цьогорічного Гюндогана, який зірвався зі всіх захисних ланцюгів. Яка ж це смертельна зброя для суперників – вривання Ілкая у воротарський. Ніби всі про них знають, а впильнувати гравця Ман Сіті не можуть. Поєднує цих хавбеків і поставлений удар не лише з кількох метрів, згадайте київський гол Динамо. Віталій робив результативну дію в КОЖНОМУ єврокубковому матчі сезону системи на виліт: 3 голи, 2 асисти за 5 поєдинків. Ключовий внесок у вихід до Ліги чемпіонів, де підняли давно не бачених грошенят. Вирішальні удари з Брюгге – більше, ніж цій бідолашній команді, за всю кар'єру забивав лише Ворсклі та Олександрії.
Циганков, звісно, набрав більше за системою гол плюс пас, але саме Буяльський повинен бути головним претендентом на гравця сезону. Віктор основну частину своїх балів заробив у межах УПЛ. І часто це йшло в парі з 29 номером Динамо. Із серії травм і відчутного спаду ефективності Вербіча команда вийшла вибухом Віталія, який ще в минулому сезоні почав демонструвати аномальну для попередніх років ефективність попереду. Він завжди це вмів, але зараз поставив на стабільне постачання. Особливо тішить, що вдалося показати себе проти команди, яка дуже добре вивчала сильні сторони Динамо. Брюгге ж поставився до лідерів суперника з не меншими острахом і повагою, ніж кияни.
Тактика Луческу викликає питання, але захищає себе результатом – унікальний легіонер
Буяльський своєю вбивчістю дає румунському наставнику можливість ефективно грати в такий ризикований футбол, де все залежить від нуля ззаду. Саме герой матчу «спалив» після гри тактику домнула Мірчі: «Будь ласка, з мінімумом помилок, якнайменше ризику, щоб без пропущених, а свій гол ви знайдете». Те, що заважало команді у першій грі, стало переможним фактором сьогодні. Страх помилитися не лише сковував в атакувальних рішеннях, а й змушував грати дуже зібрано, зберігати концентрацію. Якби Динамо пішло на обмін ударами, існував великий ризик підставитися. Це був би ідеальний футбол Брюгге, який несеться, коли є вільні зони. Якщо ж проти нього грають закрито, а нападу бракує 3-4 ключових бойових одиниць, шанси суперника ростуть.
Майже весь матч Динамо виглядало так, ніби йому не залежить на перемозі або в нього відсутні будь-які ідеї, як вистраждати той заповітний голик. Це вимотувало і десь навіть присипало пильність суперника. Бо тактика «битися-боротися» впливала на всіх. Он Соболь зійшов з поля через судоми в ногах. Славетно набігався захисник збірної України, якого відрядили в атаку. Так, цілком могло б не спрацювати, як трапилося в Києві. Але в цей вечір всі зорі були за Луческу. Коли в суперника випадає ще й Дост, останній танк масового ураження, а в тебе на лаві залишається козир Шапаренка, чи можуть задані умови бути ще кращими? Ми побачили двох різних Микол. У київській зустрічі гравець основи, який не б'є у чудових моментах, а стає жертвою страху, що пожирає креативні іскорки. Нині він першим же пострілом задав тон фінальному обмінові ударами.
Після цієї заміни Циганков теж став зовсім іншою людиною. Жерсон почав не лише розкидати суперників у силових прийомах, а вмикати свій приспаний геній. Фірмовий динамівський черпачок, передгольовий пас, нагадав Реброва з передачею на Шевченка у легендарному матчі ЛЧ проти Реала. Хтозна, якби Шапаренко вийшов у стартовому складі, муки команди засипали б і його. А так звичний уже ультраобережний план Луческу на гру отримав яскраву, хоч і ризиковану прикрасу.
Фарт фартом, але посмішку фортуни ще наблизити треба і використати. Небанальні ходи вивели другу українську команду в наступний етап. Зрештою, залишити безбарвного Жерсона на полі теж треба мати витримку. Що подобається в цьому тренері Динамо, так це відсутність паніки. Луческу вміє терпіти, не кидатися в гарячкові варіанти. Він бачить, що Родрігес виконує добротні об'єми роботи, тиску на суперника. Набагато простіше було б випустити Де Пену під навіси та стандарти. А з Жерсоном ніколи не знаєш, чи не відродиться він прямо під час матчу. Як після провального першого тайму проти АЗ він завівся і повів команду за собою, так і сьогодні вчасно увімкнувся, побачив і втілив небанальний варіант.
Це проглядалося, до слова, ще на цих зборах. Приємно, коли моменти з товариських матчів дарма не минають. На початку 2021 року люксембуржець теж переходив на «чужий» фланг і запалював там комбінації з іншим вінгером Динамо. Єдиний легіонер, який відіграв від дзвінка до дзвінка у звітному матчі, показав найкращу точність передач у своїй команді (94%). Ніби й виконав у фінальній третині менше пасів (8), ніж Караваєв (9), який вийшов на хвилин 15. Але необхідну, збалансовану агресію на обох половинах полях дав. Був одним з тих небагатьох гравців, які розуміли: прості навіси з флангу нічого не принесуть. Набагато ефективніше розіграти низом, за спини, тонше.
Українська молодь перевершила бельгійську – плюси до карми тренерів юнацьких команд Динамо
Дебютант Сирота показав Луческу, що той дарма експериментував з Кендзьорою в центрі та боявся довіритися до останього. Якби не присутність Баса Доста і повна безпорадність проти нього Забарного, 20-річний центрбек міг би й не дочекатися єврокубкового дебюту в головній команді. Безумовний гравець матчу за перехопленнями (4), заблокованими ударами (6), другий після Забарного (7) у плані виносів (5). Та головне – виявляється, знайшлася в Динамо людина, з якою не кожен навіс і стандарт суперника дорівнює ледь не пенальті. Сирота фактично помилився лише одного разу, коли невдало постелився у підкаті, не перехопив м'яч і «допоміг» Баджі вийти на чисту ударну позицію з вбивчої відстані. Все решта – дуже гідно.
На фоні безпорадних, дуже нервових молодих талантів Брюгге, які отримали свій шанс завдяки коронавірусу, наші хлопці показали блискучу школу. Звісно, це бельгійців і далі купуватимуть у 2-3 рази дорожче, ніж українців. Але тут більше не завжди справедливої боротьби за великі європейські ринки, ніж реальної відстані в роботі академій. Той же Шапаренко (22 роки), Циганков (23). Їх також ще можна зараховувати до когорти молодих. База, задатки в них чудовів. Ще б тільки більше впевненості, ініціативності, взяття тягаря відповідальності. Отого позитивного заряду, який видали обоє після виходу Миколи на заміну. Адже далі в ЛЄ може бути значно важче, ніж проти суперника, знекровленого втратами незамінних лідерів, який втрачає вожаків і до, і під час гри.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
