Вистачає своїх. Україні не потрібна натуралізація Макса Кілмана

Футбол України 2 Березня, 12:06 706
Вистачає своїх. Україні не потрібна натуралізація Макса Кілмана
Обговорюємо головну новину вчорашнього дня.

До листопада 2020-го року мало хто в Україні знав про існування захисника Макса Кілмана. 23-річний центрбек не так давно дебютував за англійський «Вулверхемптон» і слава про нього могла і не дійти до вітчизняного вболівальника, якби він не заявив про готовність гри за національну збірну України, адже, як зізнався сам футболіст, у нього є українське коріння. Дійшло до того, що перед товариським матчем проти Польщі питання про Макса задали Андрію Шевченку. Наставник «синьо-жовтих» відповів дипломатично, не підтвердивши і не спростувавши можливість дебюту англійця за нашу збірну.

Галас навколо Кілмана стих приблизно так само швидко, як і почався. Ми стали забувати про його існування, а сам центрбек продовжував грати в «Вулверхемптоні», поки Ігор Циганик в своїй програмі знову не підняв цю тему, заявивши, що Макс готовий грати за «синьо-жовтих» і навіть мали місце бути переговори з УАФ. Спробуймо зрозуміти, чи потрібен Кілман зараз збірної України.

Почнемо з невеликого відступу. Ми, тобто автор, не володіє в повній мірі потрібними знаннями в галузі права, а тому не знає, чи може Кілман, маючи українське коріння, отримати громадянство в спрощеному вигляді і які в принципі існують процедури. Виходимо з того, що УАФ розуміє всю важливість ситуації і вивчить тонкощі в разі можливої натуралізації футболіста. Дуже не хотілося б повторення ситуації, яка була з Мораесом свого часу. Наше завдання - розглянути ігрові якості Макса і зрозуміти, чи потребують «синьо-жовті» в його натуралізації. Почнемо.

Шлях Макса Кілмана у великий футбол був досить тернистим. Починав кар'єру він в футзалі, паралельно з цим граючи в п'ятому англійському дивізіоні. На одному з матчів на нього звернули увагу скаути «Вулверхемптона», яких вразили фізичні дані футболіста. Не кожен день зустрінеш рухливого хлопця з ростом 1,94 метра. Через деякий час він остаточно кинув футзал і прямо з п'ятої ліги перейшов в «Вулверхемптон». Правда більшу частину часу спочатку проводив в молодіжній команді U23.

Нуну Ешпіріту Санту, хто не в курсі - наставник «Вулверхемптона», дуже неспішно підпускав Макса до основної команди, і хто знає, як би склалася його доля, не встань на шляху «вовків» кадрова криза. Зламалися відразу кілька основних оборонців і португальський тренер вирішив діяти сміливо і довірився 23-річному Кілману, випустивши того на місці лівого центрального захисника. Вчинивши подібно шахісту Михайлу Талю, який любив у відповідальний момент приймати ризиковані рішення, постійно жертвуючи фігурами, Ешпіріту Санту не прогадав. Макс відмінно вписався в португальський англійський колектив і, нехай на час, але застовпив за собою місце в основі. Після дебюту Кілман провів шість ігор поспіль від дзвінка до дзвінка, віддав гольову передачу, одного разу став найкращим гравцем матчу, а «вовки» з ним пропустили всього тричі. Погодьтеся, солідно. Всього ж на цю мить Кілман відіграв за «Вулвз» 15 матчів, в 12-ти з яких він з'являвся в основному складі.

Що готовий запропонувати на ділі можливий дебютант збірної? Головна перевага Кілмана - універсальність. У схемі з трьома центральними захисниками він закриває позицію лівого центрбека, але в класичній моделі готовий зіграти як в центрі оборони, так і на лівому крилі. Нікого не нагадує? Ви правильно підмітили, по ігровим характеристикам Макс схожий з Миколою Матвієнком - основним футболістом збірної України. І як їм двом уживатися на полі, запитаєте ви?

У Кілмана непогані статистичні показники в цьому сезоні. В середньому за гру у нього 1.3 перехоплення, 1 відбір, 1 зароблений на собі фол і 62 відсотки виграних єдиноборств. Він рідко вступає в дриблінг (0.3 рази за матч), але має високий відсоток точних передач (87 відсотків). Якщо дивитися по «Вулверхемптону» в цілому, то це добротні показники гравця основної обойми, що і доводить його кількість зіграних хвилин. Читаючи статистику важливо розуміти, що грає він в одній з найсильніших ліг світу нашого часу.

Новина про можливу натуралізацію Кілмана поділила уболівальників на два табори - «потрібно брати» і «навіщо він потрібен збірній». У кожної сторони є свої аргументи. Перша група впевнена, що гравець основної обойми середняка АПЛ («Вулверхемптон» йде 12-м) зайвим ніколи не буде. В цьому є логіка. Зараз у збірній чимало футболістів, які виступають за кордоном, але представників топ-чемпіонатів з ігровою практикою всього три - Зінченко, Маліновський та Ярмоленко. Також в своїх клубах числяться Лунін та Коваленко, який нещодавно переїхав до Італії. І Макс, який щотижня грає проти топових суперників в чемпіонаті, ймовірно, зміг би чудово доповнити наше тріо, перетворивши його в квартет. Та й в цілому, чи багато наших центральних захисників перебувають на радарі у англійських клубів? Питання, звичайно, риторичне. А тому, на думку багатьох, зараз важливо не втрачати час і швидко зайнятися його натуралізацією. Як то кажуть: «дають - бери».

Є й протилежна точка зору, яка нам набагато ближча. Зараз у збірній склався непоганий кістяк гравців, який на одному диханні пройшов відбір на Євро, випередивши чинних чемпіонів Європи, а в Лізі Націй дав гідний бій всім, за винятком COVID-19 і доктора швейцарського кантона Люцерн. Чи може Кілман серйозно підсилити збірну? Якщо і може, то точно не відразу. Не варто забувати, що 23-річний Макс інших гравців збірної бачив тільки на екрані монітора (і то не факт) і йому знадобиться чимало часу, щоб зігратися з усіма, зрозуміти вимоги Шевченка і решти тренерського штабу. Євро-2020 стартує вже в червні і навряд чи Кілман встигне налагодити контакти з усіма, провівши кілька підготовчих зборів.

Ще один важливий аспект - знання мови. Попри наявність українського коріння, навряд чи Макс Кілман, народившись і проживши все життя в Англії, володіє українською/російською мовою на рівні інтермедіат. Це тільки затягне його адаптацію і зашкодить його комунікації з партнерами по обороні і воротарем. А незлагодженість ззаду може привести до не найкращих наслідків.

Але відійдемо від персони Кілмана, давайте просто порахуємо кількість українських центральних захисників, які розглядаються тренерським штабом, як учасники Євро. Загинайте пальці разом з нами - Матвієнко, Забарний, Кривцов, Попов, Бондар, Чеберко, Шабанов, який виїхав до Польщі за практикою, та й про універсального Миколенка забувати не варто. Разом, сім чоловік на два місця. Що говорите? Макс може зіграти на позиції лівого захисника? У нас і там все добре - є той же Миколенко, вже досвідчений Соболь, Міхайличенко, який подає надії, стрімко прогресуючий Дубінчак, та й про універсального Матвієнка забувати не варто. Спроба втиснути в склад Кілмана, який поки жодного разу не перетинався з українськими гравцями і якому знадобиться час на адаптацію, закриє шлях до збірної чималій кількості своїх же футболістів.

Ніхто не говорить, що всі перераховані вище гравці сильніші за Макса Кілмана і відразу могли б виштовхнути його з основи «Вулверхемптона». Зараз ми не намагаємося нікого порівнювати, як мінімум тому, що вони грають в різних лігах і навряд чи будуть перетинатися найближчим часом. Мова про інше. Хіба не круто, коли в розпорядженні Шевченка є набір різнопланових українських молодих гравців, які вже в найближчі роки можуть стати основними в збірній. Але їм потрібно грати. Потрібно давати їм шанс заявити про себе, підпускати до основи, випускати на товариські матчі, пробувати награвати нові схеми. Ніхто не дає гарантій, що Кілман відразу почне давати результат в матчах за збірну і буде викладатися з належною самовіддачею в кожному матчі. А більшість українських центрбеків в той самий час готові землю рвати і поле орати заради запрошення в збірну. Хіба не за ними майбутнє?

Вистачає своїх. Україні не потрібна натуралізація Макса Кілмана - изображение 1

Підсумок. 23-річний Кілман - перспективний футболіст, який зумів скористатися своїм шансом і пробитися в основну обойму «Вулверхемптона». Зараз справи у нього пішли трохи гірше і три останні матчі він просидів в запасі, але це не означає, що в команді у нього немає майбутнього. При правильному відношенні він може стати зіркою свого клубу, який на довгий час закриє позицію в обороні. Але на відміну від «вовків», збірна України зараз не особливо потребує Макса. У Андрія Шевченка є свій арсенал гравців, який пробивав шлях на майбутнє Євро і заслужив зіграти в цьому турнірі. Щоб награвати Макса в збірній, знадобиться чимало часу, якого зараз не так і багато. До того ж, на позиції Кілмана в Україні вистачає гравців і вже немає того дефіциту, який був кілька років тому. Або хтось вважає, що Матвієнко, Забарний та інші якось підводили в цьому сезоні, що на їх місце варто кликати іноземця, нехай і з українським корінням? Питання, як нам здається, риторичне.

Георгій Грошев