Як «Вільярреал» зіграє проти «Динамо». Аналіз суперника та прогноз на матч

Динамо Київ 11 Березня, 10:58 877
Як «Вільярреал» зіграє проти «Динамо». Аналіз суперника та прогноз на матч
Сьогодні ввечері київське «Динамо» проведе перший матч 1/8 Ліги Європи проти іспанського «Вільярреала».

Артур Киселевський спробував розібратися, що собою являє колектив Унаї Емері, переглянувши три нещодавніх поєдинки “Жовтої Субмарини” (два проти Зальцбурга у Лізі Європи та гру Ла Ліги проти Валенсії). Поїхали!

Шлях до 1/8 фіналу

До групового раунду Ліги Європи 2020/21 Вільярреал потрапив напряму, посівши п’яту сходинку турнірної таблиці Прімери минулого сезону. Суперниками іспанського колективу по групі ЛЄ стали Сівасспор, тель-авівський Маккабі та Карабах, а спротиву підопічні Емері майже не відчули: 5 перемог та 1 нічия. Більше за підсумками групового турніру — лише у лондонського Арсеналу, який виграв свою групу взагалі без очкових втрат.

На стадії 1/16 Вільярреал отримав доволі міцного та амбіційного суперника — Ред Булл Зальцбург. Австрійський клуб, так само як і Динамо, “спустився” до Ліги Європи після групового турніру Ліги чемпіонів та “на папері” вважався фаворитом протистояння. Реальність була іншою, і Вільярреал вийшов переможцем з двоматчевої дуелі, двічі обігравши суперника (2:0 на виїзді та 2:1 вдома). Сказати при цьому, що команда Емері переграла австрійців за всіма статтями, я не можу. Ред Булл більше пробивав по воротах суперника, але Вільярреал набагато ефективніше зіграв у завершальній фазі атак. Той випадок, коли якість була значно важливішою за кількість.

Читайте також: «Динамо» - «Вільярреал»: про трансляцію матчу

Нинішня форма

Недарма кажуть, що зараз один з найкращих моментів для того, щоб зустрітися з Вільярреалом. У Ла Лізі “Жовта субмарина” не виграє вже більше двох місяців, в той час, як конкуренти за єврокубкову зону (Реал Сосьєдад, Бетіс) демонструють більш стабільні результати та вже добряче відірвалися від підопічних Унаї Емері у турнірній таблиці. Чемпіонат чемпіонатом, а от у кубкових турнірах Вільярреал до певного моменту здобував потрібні результати. Щоправда, складалося враження, що кожного разу команда балансувала на межі успіху та провалу, мінімально перемагаючи своїх суперників по Кубку Короля (Тенеріфе, Жирона). Подібні думки знайшли своє підтвердження вже на стадії чвертьфіналу, коли на останніх секундах додаткового часу Вільярреал пропустив м’яч від Леванте (0:1) та безславно покинув турнір.

У Лізі Європи “жовто-сині” пройшли Зальцбург, проте, знову ж таки, зробили це не так вже й впевнено по грі. Наставник Вільярреала може скільки завгодно казати про те, що команда перебуває в абсолютно нормальному стані, але результати говорять самі за себе — поєдинок проти Валенсії “Жовта субмарина” програла за 5 хвилин, пропустивши голи на 86-й та 91-й хвилинах.

Але є й позитивні для Вільярреала моменти перед вильотом до Києва. По-перше, команда має більше часу на відновлення, адже гра проти Валенсії відбулася аж в п’ятницю. По-друге, надходять добрі новини з лазарету, де вже відновилися лівий захисник Альберто Морено і капітан команди (правий бек) Маріо Гаспар. Скоріше за все, у Києві Емері не ризикне кинути в бій гравців, які щойно повернулися до загальної групи, але у психологічному плані для команди це великий плюс. Ну і, по третє, Вільярреал — вже на стадії 1/8 ЛЄ, отже цей турнір стає у певному сенсі цього слова “віддушиною” для підопічних Емері цього сезону. І як же символічно, що Унаї, як знаному серфінгісту, знову вдається “ловити хвилю океану під назвою Ліга Європи”.

Головний тренер

Mr. Europa League”, не інакше. А на яке ще прізвисько заслуговує тренер, який тричі поспіль “брав” із Севільєю Лігу Європи? Унаї Емері безумовно важлива фігура. Тренер, який пройшов крізь чималу кількість подібних двоматчевих дуелей у Лізі Європи, більшість з яких виграв. Зустріч з Динамо для Емері буде не першою. В єврокампанії 2008/09, яка і понині є однією з найуспішніших для киян у новітній історії, Валенсія, якою керував Емері, натрапила на Динамо в 1/16 фіналу тоді ще Кубка УЄФА. І вилетіла за правилом виїзного голу. 1:1 у Києві та 2:2 на Местальї з неймовірним дублем юного Артема Кравця. Неймовірні спогади про той вечір!

Після цього Емері ще кілька разів перетинався у єврокубках з українськими клубами, в тому числі і на значно більш пізніх стадіях. У сезоні 2014/15 Севілья у фіналі тепер вже Ліги Європи здолала Дніпро (3:2), а роком пізніше “нервйоненсе” за крок до фіналу “зупинили” донецький Шахтар (2:2, 3:1), який на той час очолював не хто інший, як Мірча Луческу. Отже, нинішньому наставнику Динамо є, за що мститися своєму візаві, та й Унаї Емері напевно пам’ятає прикрий виліт його Валенсії від Динамо дванадцятирічної давнини. Також, слід згадати, що у 2018-му Арсенал під керівництвом Емері протистояв полтавській Ворсклі у групі ЛЄ. Тоді “каноніри” двічі перемогли українців (4:2 та 3:0), а свій домашній поєдинок Ворскла грала саме на НСК Олімпійський.

Після успішного періоду у Севільї Емері мав можливість піднятися на рівень вище та увійти до когорти елітних тренерів. Іспанський спеціаліст отримав запрошення від ПСЖ та, недовго думаючи, погодився. У Парижі Унаї провів два сезони, які вийшли не надто вдалими. Перший з них розпочався для Емері перемогою у Суперкубку Франції над Ліоном, а закінчився програним Монако титулом чемпіона країни та ганьбою на Камп Ноу в 1/8 Ліги чемпіонів, коли Барселона знищила ПСЖ 6:1 після розгромної поразки у Парижі (0:4) в першій грі. Наступний сезон, хоча й ознаменувався для Емері виграшем усіх національних трофеїв, у Європі вийшов знову невдалим. На цей раз Париж був зупинений мадридським Реалом на тій же стадії змагань (1/8), а Унаї по закінченні сезону був звільнений з посади головного тренера парижан.

Без роботи Емері залишався недовго, та вже за кілька днів прийняв пропозицію лондонського Арсенала. “Каноніри” у першому сезоні під керівництвом нового наставника посіли п’яте місце в АПЛ та вийшли до фіналу Ліги Європи (несподівано, правда ж? :), але на цей раз Mr. Europa League та його команда “дали збій” — розгромна поразка 1:4 від Челсі залишила Унаї та його Арсенал без трофею. Вже у наступному сезоні результати команди погіршилися та наприкінці листопада керівництво клубу відправило Емері у відставку. Добре відпочивши (з грудня по липень), перед початком сезону 2020/21 Унаї очолив Вільярреал та розпочав чергову сторінку іспанської кар’єри.

Голкіпер

Безапеляційно першим номером Вільярреала є Серхіо Асенхо, але в кубкових турнірах та Лізі Європи основним голкіпером “Жовтої субмарини” є Херонімо Рульї. Має непогану статистику: лише 8 пропущених у 12 поєдинках сезону. Сильною стороною Рульї є точність довгих передач, також Херонімо має славу людини, для якої пенальті — це зовсім не вирок. Кілька років тому, граючи у складі Реал Сосьєдада, Рульї “брав” ледь не кожен третій удар суперників з “точки”.

Слабкі сторони Рульї — це гра при флангових прострілах/подачах а також втрати концентрації, як це сталося у матчі-відповіді проти Зальцбурга, коли Херонімо “привіз” гол, віддавши занадто слабку передачу на Пау Торреса.

Оборона

Центр оборони — одне з найсильніших місць Вільярреала. Тут поєднані досвід та молодість — Рауль Альбіоль та Пау Торрес. Перший з них пограв у Валенсії, мадридському Реалі та Наполі, де виграв майже все, що тільки можливо, ставши до того ж, чемпіоном світу та двократним чемпіоном Європи у складі збірної Іспанії. Другий — основний центрбек нинішнього складу національної збірної, який вже “однією ногою” у мадридському Реалі.

Якщо хтось думає, що 35-річний Альбіоль у складі “Жовтої субмарини” “дограє”, то змушений розчарувати: вибір позиції, фізична міць, агресія, чіпкість, швидкість — усі ці компоненти все ще при ньому. Поряд з Раулем 24-річний Пау росте в професійному плані значно швидше. Обидва основних центрбеки добре працюють з м’ячем, що дозволяє їм як роздавати точні дальні передачі, так і успішно виходити з-під пресингу. За моїми спостереженнями, Альбіоля та Торреса значно важче підловити на помилці під час пресингу, ніж гравців центру поля “жовто-синіх”. Також додам, що обидва центральні захисники Вільярреала мають чималий зріст, а тому несуть небезпеку під час підключень до стандартів (хоча в цьому компоненті Альбіоль переважає свого більш молодого колегу).

Хто зіграє на флангах захисту, спрогнозувати дещо важче. Вищезазначені Гаспар та Альберто Морено близькі до повернення на поле, але допоки невідомо, чи зважиться Емері кинути їх в бій вже у київському поєдинку. Отже, на даний момент фаворитом на позиції лівого та оборонця виглядає молодий (23 роки) еквадорець Первіс Еступіньян, а от справа Емері так і не знайшов ідеальну заміну Гаспару. Тут можуть зіграти і досвідчені іспанці Коста та Пенья, і орендований у Тоттенхема аргентинець Фойт, для якого ця позиція зовсім не є рідною, але Унаї Емері час від часу продовжує експериментувати.

Важливо розуміти, що крайні захисники Вільярреала (хто б там не виступав) зазвичай грають доволі високо, що створює додатковий простір для суперника на фланзі у фазах переходу володіння м’ячем. Той самий Еступіньян полюбляє атакувати, але доволі часто не встигає повертатися назад задля виконання своїх прямих обов’язків. Також цікаво те, що в моменти позиційних атак суперника Вільярреал час від часу перебудовується на гру в п’ять захисників. У переглянутих мною поєдинках виникали ситуації, коли той самий Еступіньян грав вужче (ближче до Пау Торреса), а на позицію лівого бека опускався номінальний лівий вінгер/хав.

Середня лінія

Тут безумовно ключовою для “Жовтої субмарини” фігурою є досвідчений Дані Парехо. Прекрасне бачення поля, високоточні передачі та добре поставлений удар, який Дані, щоправда, не так вже часто й використовує у Вільярреалі, але це більше пов’язано зі специфікою гри команди, яка віддає перевагу створенню гострих моментів безпосередньо з меж штрафного майданчика суперника.

Парехо — це одночасно і сила і слабкість цього Вільярреала. Більшість атак “жовто-синіх” зазвичай будуються саме через нього, а отже команда є у певному сенсі “парехозалежною”. “Вимкнути” Дані з гри — і це вже буде зовсім інший Вільярреал. З того, що я побачив, Парехо чимало помиляється й в епізодах з активним пресингом суперника. Нерідко він працює з м’ячем на останньому рубежі перед центрбеками, а тому якісний тиск на нього під час виходів Вільярреала з оборони — доволі перспективна ідея.

В останніх поєдинках поряд з Парехо грав Етьєн Капу. Досвідчений (32 роки) французький опорник перебрався до лав “Жовтої субмарини” в січні цього року. Непогано працює у відборі, але є доволі габаритним та важким гравцем, який не завжди встигає за швидкісними переміщеннями суперників. Капу — типовий “руйнівник”, головним завданням якого є “вигризти” м’яч та віддати ближньому. Асисти тут роздають інші.

В залежності від схеми, яку використовує Емері, на різних позиціях у середній лінії може зіграти ще один важливий гравець центру поля — Ману Трігерос. Цей хлопець, на відміну від Дані Парехо, є більш рухливим гравцем, що полюбляє потримати м’яч. Якщо сильною стороною Парехо є передача “з точки в точку”, то Трігерос добре працює з м’ячем на швидкості та є кращим асистентом “жовто-синіх” — 4 гольові передачі в Ла Лізі та 1 асист у Лізі Європи.

Не буде перебільшенням сказати, що “перекривши кисень” Трігеросу та Морено, можна суттєво звузити можливості Вільярреала в плані конструкції атак.

Фланги півзахисту та атака

Вільярреал Унаї Емері нерідко перебудовується під час гри з 4-3-3 на 4-4-2 і навпаки. Прогнозую, що у Києві “жовто-сині” зіграють у більш захисному та прагматичному варіанті з чотирма хавбеками. Зліва Емері має дві опції: Альфонсо Педраса та Муї Гомес. Перший виглядає більш пріоритетним варіантом, адже номінально є лівим захисником, а отже якісніше допомагає Еступіньяну в захисті. Гомес — більш сміливий варіант у ситуаціях, коли команді необхідно активно йти в атаку.

У випадку зі схемою 4-4-2 на позиції правого півзахисника, скоріше за все, зіграє Трігерос, а в більш атакувальному варіанті та з розташуванням 4-3-3 можливим є вихід талановитого нігерійця Чуквуезе. Це доволі швидкісний та різкий гравець, стиль гри якого — це мікс між Циганковим та Цитаїшвілі. Лівоногий, полюбляє зміщення з флангу у центр з подальшим ударом по воротах суперника. Проте, враховуючи любов до дриблінгу в купі з браком досвіду (21 рік), нерідко втрачає м’яч.

Якщо ж говорити про нападників, то тут у “колоді” Емері є дві визначальні фігури: Жерар Морено та Пако Алькасер. Останній не потребує детального представлення. Вихованець Валенсії, колишній гравець Барселони та дортмундської Борусії, нападник з колосальним гольовим чуттям. Саме Алькасер є найрезультативнішим гравцем “Жовтої субмарини” у Лізі Європи, маючи у своєму активі 5 голів та 1 асист. Зіграв Пако при цьому у неповних 4 поєдинках турніру, а на те, щоб “відвантажити” по дублю у ворота Сівасспора та Карабаха восени, Алькасеру знадобилося 20 та 16 хвилин відповідно, які були в нього після виходу на заміну. У двох поєдинках проти Зальцбурга Пако відзначився голом та асистом, при чому в першій грі не реалізував пенальті.

У Дортмунді з Пако Алькасером сталася прикра історія: чудово розпочавши німецький етап кар’єри та “настрілявши” чимало голів, нападник отримав кілька прикрих пошкоджень, які вплинули на його подальшу результативність. Можливо причини криються у психології, але у Вільярреалі цього сезону сталося щось подібне: Пако класно розпочав, але отримав два поспіль пошкодження, які фактично залишили бомбардира без футболу на півтора місяці. Повернувшись до гри ще в січні, поки що Алькасер не демонструє той рівень результативності, на який так сподівається керівництво та вболівальники Вільярреала. Але навіть такий Пако Алькасер є вкрай небезпечним та “хижим” “звірем” у штрафному.

Жерар Морено є справжнім лідером атак “Жовтої субмарини” та проводить найкращий сезон у кар’єрі. На його рахунку 17 голів та 3 асисти в усіх турнірах, але в Лізі Європи Жерар має 2+1, які встиг оформити у двоматчевій дуелі проти Зальцбурга. Восени Емері здебільшого беріг сили Морено на Ла Лігу, за що “сімка” Вільярреала стабільно віддячував наставнику результативними діями. Відношення головного тренера до єврокубку змінилося на стадії плей-офф, де Емері почав задіювати найсильніших гравців. Саме тому безальтернативною зараз є пара центрбеків Альбіоль — Пау Торрес, з тієї ж причини в основі з’являються Пако Алькасер та Жерар Морено.

Морено — найкращий іспанський голеадор в Ла Лізі (15 голів у 19 зіграних поєдинках), вихованець Вільярреала, якого “Жовтій субмарині” довелося повертати з Еспаньйола за чимпалі гроші. Влітку 2015-го керівництво клубу відпустило Жерара за символічні 1.5 млн. євро, а за 3 роки “жовто-синім” довелося викласти 20 мільйонів. Результативність нападника росла з кожним сезоном.

Жерар Морено є сильним у багатьох компонентах гри. Має прекрасну ліву ногу, легко може обіграти один в один, класно працює корпусом. Проти такого нападника грати важко, особливо враховуючи той факт, що як правило, Морено баражує по всьому фронту атак Вільярреала, його появу можна очікувати будь де. Проте, більше Жерар тяжіє все ж до правого флангу, де залюбки обігрує опонентів та зміщується в центр задля подальших ударів по воротах.

Повертаючись до схем, за якими грають підопічні Емері, додам, що в атаці команда також легко перебудовується з двох нападників на три. Зазвичай у такому випадку Вільярреал грає з Пако Алькасером в якості центрфорварда, а “крилами атаки” стають Жерар Морено (справа) та хтось з пари Альфонсо Педраса — Муї Гомес зліва.

Також важливо, що Жерар Морено, не дивлячись на не особливо то й видатний зріст (180 см) прекрасно почуває себе в грі на “другому поверсі”, причому це стосується як ударів по воротах, так і скидок головою на партнерів. Зазвичай при стандартах Дані Парехо “шукає” у штрафному суперника або когось з пари центрбеків, або Жерара Морено.

В якості альтернативи Алькасеру та Морено, Емері має вибір з наддосвідченого (34 роки) Карлоса Бакки та юного (20 років) Фера Ніньйо. Обидва нападники отримують приблизно порівну ігрового часу впродовж сезону, але у Лізі Європи Емері більше використовує Бакку, за що колумбієць сповна віддячив тренеру під час групового турніру — 3 голи та 2 асисти (Фер Ніньйо має 2 голи, один з яких був забитий у першій грі проти Зальцбурга).

Цікавою особливістю атакувальної гри Вільярреала є також і той факт, що команда доволі рідко пробиває здалеку, натомість є дуже небезпечною у штрафному майданчику та полюбляє створювати моменти саме з його меж. Також додам, що “Жовта субмарина” заробляє чимало пенальті, тож Забарному, Сироті та іншим необхідно бути максимально сконцентрованими.

У якому стані підходить до гри Динамо

“Біло-сині” добре розпочали другу частину сезону та в плані психології перебувають у гарному стані. Більше того, деякі гравці Динамо зізнаються, що подібний графік з іграми двічі на тиждень тримає команду у хорошому тонусі. Відпочивали динамівці після чергового туру чемпіонату на два дні менше за Вільярреал, але й рівень опозиції був зовсім різним — некоректним буде порівняння Валенсії та Минаю. Перемога далася киянам без надзусиль, і це також важливо в розрізі сьогоднішнього поєдинку.

Щодо кадрового стану команди, тут головним є питання щодо Циганкова. Луческу на передматчевій прес-конференції сказав про те, що приймати рішення по Віктору він буде безпосередньо перед грою, але враховуючи те, що вчорашнє тренування було для Віктора лише другим у загальній групі, не думаю, що тренерський штаб кине Циганкова в бій з перших хвилин гри.

Наступні 7 днів стануть одними з найбільш визначальних для Динамо у сезоні, адже між поєдинками проти Вільярреала “біло-сині” зіграють на виїзді проти Зорі в рамках УПЛ. Отже, важливо грамотно розподілити сили та ресурси.

Прогнозований склад Динамо:

Бущан — Кендзьора, Забарний, Сирота, Миколенко — Сидорчук, Шапаренко, Буяльський — Де Пена, Караваєв, Бєсєдін

Прогноз на гру

Ми вже звикли, що Динамо у подібних поєдинках грає вкрай обережно та в першу чергу намагається не пропустити. Не думаю, що ризикуватиме й Вільярреал, тому прогнозую доволі в’язку гру, де основні події відбуватимуться у центрі поля. В плані індивідуальної майстерності та досвіду перевага на боці гостей, але важливим буде план Динамо на гру та те, чи зможуть кияни взяти середину поля під власний контроль та нейтралізувати дует Парехо — Трігерос.

Букмекери зменшили шанси «Динамо» на прохід до 1/4 фіналу Ліги Європи

Також, важливим буде й те, наскільки інтенсивно пресингуватиме Вільярреал. Впевнений, що Емері у минулих єврокубкових поєдинках Динамо цього сезону побачив, наскільки важко “біло-сині” виходять з оборони в атаку, коли суперники активно “перекривають повітря”. На жаль, у Динамо не так вже й багато гравців, які здатні виходити з під пресингу за рахунок індивідуальної майстерності, а тому кожного разу, коли кияни зустрічаються з суперником, який не дає грати, у нас виникають величезні проблеми в конструюванні атак. Переможцем сьогодні вийде той, хто візьме контроль над центром поля та краще реалізує свої моменти, а їх може бути не так вже й багато. Ну і багато залежатиме сьогодні від того, наскільки сконцентровано та організовано зіграє сьогодні наш юний центр оборони, адже дует Алькасер — Морено є небезпечнішим за Баса Доста.

Артур Киселевський

Долучайся до авторського каналу «Біло-синій» та отримуй цікаві інсайди, думки та аналітику!