Три думки після матчу «Динамо» – «Вільярреал»

Динамо Київ 12 Березня, 00:23 2950
Три думки після матчу «Динамо» – «Вільярреал»
«Динамо» поступилося «Вільярреалу» (0:2) у першій зустрічі 1/8 фіналу Ліги Європи.

Матч на 3 результати – від нічиєї до розгрому

Якби фарт Луческу був вічним, могли зачепитися за нічийний підсумок. Потрібно було використовувати свої шанси до перерви. Перший гол міг перевернути ситуацію на полі, домнул Мірча мав після гри рацію. Але для цього хоча б раз потрібно було влучити у площину воріт. Водночас перевага гостей було значною. Sofascore зарахував до 100-відсоткових лише 1 удар Циганкова. У Вільярреала таких моментів 6, змарнували аж 5. Команда Емері награла на 3 очікувані голи, тож може відчувати певний недосит. Бомбардували вже навіть не просто штрафний, а воротарський.


Коли 35-річний Альбіоль випереджає 18-річного Забарного, все дуже сумно

Тим не менше пропустили старі недобрі голи після подач. Дуже кумедним виглядало обурення Сидорчука, коли його запитали, в чому причина регулярних проблем на стандартах. Капітан киян вважає, що такі голи і моменти – рідкість. Серйозно? Весь єврокубковий шлях майже будь-яка команда, навіть скромна на другому поверсі Барселона, розривала динамівців після подач. Добре, що в Бущана вселився супергерой, а то Гент не пустив би навіть у груповий етап ліги чемпіонів. Цього разу Георгій ніби й не пропустив зайвого, але й особливо не виручив.


Клас команд на різних полюсах. Вільярреал показує, що навіть кризова у плані результату 7 команда Прімери спокійно переграє українського лідера. Проста до болючої банальності комбінація з замиканням дальньої стійки. Забарний дуже швидко забуває, з ким він грає на подачі. А коли згадує, Пау Торрес вже встигає відсвяткувати. Після перерви все той же Ілля дуже повільно реагує на різке добивання вдвічі старшого екс-захисника Реала. Так, йому лише 18, але скільки ще ми побачимо таких «корисних помилок, без яких не буде розвитку»? Забарний навідріз відмовляється читати ситуацію, тому вбивчі моменти, а з ними голи суперникам даються напрочуд легко.

Моментами це був один з найкращих єврокубкових матчів Динамо при Луческу...

... а відзначити особливо нікого. Не менш пасивно, немов на заповільненій зйомці, на стандартах діяв і Сидорчук, і крайні захисники, Сирота теж наварив. Динамо цього разу вбили не тільки свої захисники, а й чужі, які зіграли дуже навіть на рівні класних форвардів. Підстраховки господарям відчутно не вистачало. Іспанці, хоч і давали грати, в межах 11 метрів перед воротами діяли значно акуратніше. Ну, і повільність думки, ускладнена повільною на фоні такого опонента технікою роботи з м'ячем. Скільки перспективних переходів у контратаку змарнували! Їх було значно більше, ніж самих ударів. Просто замість швидкого розіграшу збивалися на дріботіння або гарячкові передачі в нікуди. Не вистачало впевненості, а ось погаслих очей аж занадто багато.


Психологічна нестійкість часто підводить головних українських зірок Динамо. А з іншого боку маємо самовпевненого егоїста Жерсона. Настільки ж блискуче Родрігес діє у відборі, силовій боротьбі, розгоні швидкісних атак, настільки ж легко губить моменти, де просто потрібно віддати останній чи передгольовий пас. Так, команда Луческу намагалася насолоджуватися, мабуть, своїми останніми в сезоні єврокубковими хвилинами. Так, подарувала нам тайм надії і драйву. Так, здивувала сміливим футболом з атаками. Але це і всі натягнуті позитиви проти суперника, який на відміну від знекровленого Брюгге готовий був погодитися лише на один результат – максимально впевнена, якщо не розгромна, перемога.