Збірна України стартувала у відборі до ЧС-2022 з найскладнішого випробування – виїзного матчу проти французів. Попередня зустріч з «ле бльо» завершилася болючим розгромом (7:1), але то був товариський матч, до якого Андрій Шевченко підходив з великими коронавірусними втратами. Сьогодні були надії на реванш проти чинних чемпіонів світу.
Наставник «синьо-жовтих» здивував схемою та прийняв низку сміливих рішень щодо стартового складу: п'ять захисників, без вінгерів, Шапаренко в центрі поля, Бущан на воротах. Очевидно, що Україна налаштовувалася на захисний футбол.
Шевченко остаточно став прагматиком
Андрій Миколайович приходив у збірну з гаслом про футбол, заснований на володінні м'ячем, від якого команда не відходитиме за жодних умов. Україна в рамках цього стилю обігрувала середняків, але в матчах з топами обпікалася. Кожна така невдача додавала в роботу Шевченка нотки прагматизму, а минула осінь з коронавірусними втратами та розгромами від Іспанії та Франції остаточно переконала тренера: головне – результат.
Потрібно весь матч сидіти біля свого штрафного, віддавши м'яч? Сидимо. Потрібно жертвувати креативними гравцями на користь більшої кількості трудяг? Жертвуємо. Потрібно зіграти простіше з м'ячем? Граємо.
Зараз вже й риторика змінилася. «Можливо, це був не такий красивий футбол, але він був компактний і лаконічний. Вважаю, ми провели хороший матч», – сказав сьогодні Шевченко, який 2-3 роки тому виправдовував поразки тим, що «зберегли свій стиль». Чи можна вважати, що він зрадив собі? Ні! Змінювати погляди під впливом досвіду – це нормально.
Люди здебільшого оцінюють команду та роботу тренера не стилем, а досягненнями. Особливо коли мова про збірну. Хто пам'ятає, що у двох матчах з Хорватами у відборі до ЧС-2018 ми не поступилися ні за володінням, ні за ударами? Ніхто. Шевченка оцінювали за тим, що він провалив кваліфікацію. Так само ніхто не згадає, що сьогодні Україна забила гол з нуля ударів у площину.
Мабуть, Шевченко також зрозумів, що збірна України не володіє таким підбором виконавців, щоб грати у свій футбол, не зважаючи на рівень суперника. Ми не можемо дозволити собі бути наївними та передбачуваними у матчах з Францією, Іспанією, Німеччиною. Ми мусимо дивувати кожного, як сьогодні Дідьє Дешама: «Передивилися близько 20 матчів збірної України, але вперше побачили її в такій манері гри». Ось це круто!
(Не)дивна схема, яка зробила Мбаппе невидимкою
Стартовий склад дуже здивував не лише французів, але й нас. 3-5-2 – щось нове для збірної України. Ніби дивний вибір, але якщо заглибитися, все виглядає логічно. З двох причин. Перша – вийшли футболісти, які зараз перебувають в найкращій формі.
І представники Динамо, і легіонери. Не треба заморочуватися з флангами атаки: ставити туди регресуючого Марлоса, слабкого Коноплянку, неготового Ярмоленка чи зміщувати Яремчука. А Маліновський взагалі мав би почуватися як вдома. Тренери дали йому ту ж роль правого напівнападника, яку він останнім часом виконує в Аталанті.
Друга причина – підлаштування під сильні сторони Франції. Мбаппе та Коману потрібен простір, щоб втекти, обіграти на швидкості, а наша лінія оборони, ущільнена додатковим гравцем, позбавляла їх такої розкоші. 5 вдалих обіграшів на двох з 14 спроб. Тут можна тільки аплодувати «синьо-жовтим».
Варан регулярно закидав у правий півфланг на вінгера Баварії, але замість спірної зони між крайнім і центральним захисниками (як при схемі з 4 оборонцями) там завжди був Матвієнко. Микола з допомогою Миколенка впорався з цими завданнями і загалом провів сильний матч в плані обсягу роботи: 3 вдалі відбори, 3 перехоплення, 4 заблоковані удари, 6 виносів, 70% виграної боротьби.
На протилежному фланзі загубився Мбаппе. Караваєв щільно його опікав, на підстраховці чатував Забарний, а Забарного страхував Кривцов. Кіліана просто з'їли. Не хтось один, як Федецький у 2013-му Рібері, а колективно. Сьогодні навіть подвигів не знадобилося, просто організована осмислена гра проти людей, які нещодавно виграли Мундіаль.
У французькій групі атаки не провалився тільки Грізманн. Він гуляв по всьому полю, тому був важкою мішенню для команди Шевченка. Жиру не дали розгулятися, але заради правди варто сказати, що якби він реалізував хоча б один з двох своїх моментів у першому таймі, то враження були б протилежні.
А от хто по-справжньому розчарував, то це Рабйо. Хавбек Ювентуса тільки те й робив, що пасував поперек. Мінімум загострення від нього. Обіграш Забарного на 12-й хвилині так і залишився єдиним яскравим моментом Адрієна. Через нього лівий фланг французів був значно пасивнішим за правий.
З карти видно, що Франція мало загострювала з 14-ї зони, за яку в нас був величезний страх через травму Степаненка. Але цю проблему також вдалося вирішити новою схемою. Функції Тараса в центрі поля розподілили між трьома гравцями. Зінченко грав не інсайда, а фактично третього опорника, зосередившись на роботі в захисті та пожертвувавши креативом.
Гра на 0:0 з чемпіонами світу і посмішка удачі
Ультраоборонний план Шевченка спрацював. Ми дуже слабко провели першу третину зустрічі. Мабуть, навіть провалили – за стартові 30 хвилин Франція створила моментів на 1xG. На цьому етапі господарі забили. Так, з офсайду та на чистій майстерності Грізманна (тут нам не пощастило), але це витікало з картини гри (пощастило в моментах Жиру).
Андрій Шевченко сам визнав, що його хлопці спершу розгубилися. Однак потім вони освоїлися і грали солідно – за наступні 60 хвилин Франція напрацювала лише на 0,4xG. Ви запитаєте: а яке там в України xG? Як ми збиралися забивати? Відповідь – ніяк. Але ми й не збиралися пропускати. Футбол суто на 0:0. Напроти ж чемпіони світу, найсильніша збірна планети.
Роки прищеплювання «свого стилю» не пройшли дарма. За винятком перших півгодини Україна непогано трималася під пресингом і виходила з оборони через пас. Проблема в тому, що це було так повільно, що французи після невдалого контрпресингу встигали всім складом повернутися за лінію м'яча.
Україна нічогісінько не показала в атаці. Абсолютно. Епізод з голом виглядав найнебезпечнішим, але удар Сидорчука й близько не був гольовим. Дуже-дуже пощастило! Хотіли 0:0, а Фортуна розміняла все на 1:1, підсобивши десь «синьо-жовтим». Втім, рідко яка сенсація можлива без удачі.
Гравець матчу за даними InStat – Караваєв. Гравець матчу за оцінками WhoScored – Матвієнко. Гравець матчу за версією вболівальників – Шапаренко. Французи взагалі хвалять Маліновського. Важко когось виділити у складі «синьо-жовтих». Це командний успіх без яскравих індивідуальних перфомансів. Трудовий і від того такий приємний.
Хлопці реалізували план і здобули позитивний результат. Шлях на чемпіонат світу розпочався. Далі – Фінляндія та Казахстан.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
