Боснія та Герцеговина, Ісландія, Азербайджан, Узбекистан, Ізраїль, Люксембург. Це, звісно, не Португалія, Швейцарія чи Нідерланди, але теж прогрес. У порівнянні з тим, що було в перші роки після початку війни на Донбасі, український чемпіонат відштовхнувся від дна.
Нехай це лише Боснія, Азербайджан та Люксембург, але приємно, коли навіть у таких збірних погоду роблять ті, хто на клубному рівні представляє Україну. Вчорашній день ознаменувався цікавою подією – перемогою збірної Люксембургу. Першою за останніх п'ять поєдинків й однією з найвидатніших в історії цієї збірної. Адже Люксембург, що в рейтингу ФІФА розташовується наприкінці першої сотні, у гостях здолав збірну Ірландії – команду, що в рейтингу ФІФА входить до топ-35.
Ця перемога видалася зразковою в контексті гри другим номером. Люксембург тримав м'яча лише 37 відсотків ігрового часу, але по площині воріт влучав більше, аніж суперник. Два з чотирьох цих ударів завдав Жерсон Родрігес. Один з них став гольовим.
Цікаво, що інших двох влучних пострілів завдав Венсан Тілль – брат Олів'є Тілля, який віднедавна захищає кольори полтавської «Ворскли». Олів'є не був таким вправним в атаці, як його брат, але позиція гравця «Ворскли» передбачає інші функції. 44 дотики до м'яча, другий показник точності передач у команді, найбільша кількість ключових передач у команді (дві), найбільша кількість спроб відбору м'яча (п'ять, з яких три успішні), лише один фол і жодної невимушеної втрати м'яча. Олів'є Тілль, як і Жерсон Родрігеc, чимало зробив для цього успіху.
Цей матч може бути яскравим прикладом банальної та заїждженої фрази «у футбол навчилися грати усі». Адже коли андердог б'є яскравого фаворита… Чи все ж про Люксембург уже не варто говорити як про команду третьосортну? Адже до такого прориву Жерсон Родрігес та компанія йшли давно. Вони ще у 2019-у двічі дивували Україну, хоча команді Шевченка тоді пощастило не втратити очки.
А от Ірландії поталанило менше.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
