«Це дитячий садок»: Шевченку пропонують революцію після казахів, капітанство – не для Зінченка, а Маліновський – герой

Збірна України 1 Квітня, 17:27 245
«Це дитячий садок»: Шевченку пропонують революцію після казахів, капітанство – не для Зінченка, а Маліновський – герой | 19-27
«Футбол 24» обговорює поєдинок 3-го туру кваліфікації на ЧС-2022 проти Казахстану з відвертим Іваном Гецком, автором першого гола в історії збірної України.

– Пролунав фінальний свисток, нічия 1:1. Що ви відчували? Якими були перші думки?

– Відчуття не найкращі. Ми розуміли значення гри, її відповідальність. Але вийшов курйоз. Таку збірну Казахстану ми мали обігрувати. Це навіть не обговорюється. Нам знову чогось не вистачило, хоча створювали моменти, мали удари. Завершальна стадія була не найкращою. Команда суперника один раз перейшла нашу половину поля. І забила гол! Це мене шокувало. Вони так тихо-тихо підходили, ніхто не зустрічав, прибігли у штрафний, зупинились, розіграли, викотили під удар. Людина з місця пробила, влучила, забила. І все. 1:1. Це насторожує.

Ми не такого чекали від збірної. З французами це не ми зіграли добре, це вони – погано. А ми вже почали говорити, що з першого місця вийдемо. Почекайте, ще рано. Гра це показала. Правильно сказав Олександр Заваров: «Може, вистачить експериментувати, а будемо награвати скад, який здобуватиме очки і виходитиме на чемпіонат світу». Це більш правильні слова, ніж щоразу інший склад: то в три оборонці, то в п'ять… Чи я щось не розумію у футболі, чи насправді все так погано?

– Хто винен у такому неприємному для України результаті?

– Ми зі складом не вгадали. Так, це третя гра, але це не виправдання. Всі наші виконавці, заграні у європейських чемпіонатах, знають, що таке грати кожні 2-3 дні. Вони якраз не розкрились. Зінченко з фінами зіграв жахливо, а вчора – взагалі була комедія. Що він робив на футбольному полі? Він не створює нічого і не відбирає. У Манчестер Сіті добре підігрувати, де є 2-3 виконавці, які вміють забивати. У збірній ти маєш все доводити ділом, а не лише розповідати.

Маліновського мені шкода, він бився, боровся. У кожній грі хоче довести, що він – гравець високого класу. У Мораєса ніби й моменти були, але скільки він запоров… Навіть нема слів на опис лінії атаки. Шапаренко непогано вийшов, роздавав паси, але не було завершення логічного. Не було того єдиного пасу. З голами у нас якась проблема. Я не бачив бажання хлопців, що їм кров з носа потрібна перемога: ні підкатів, ні агресії. Вони не бігли, не хотіли щось міняти. Нехай говорять, що хочуть, але з боку не було видно, що команда воліла перемогти.

– Маліновський, виходить, був героєм вчорашньої гри?

– Так, можу його виділити. Він хотів щось створити. А от Марлос не вміє виходити на заміну. Його треба ставити або з перших хвилин, або ж тримати на лавці. Про це вся Україна знає. Зубков непогано зіграв з фінами, він біжить, створює моменти, щось пробує. Але не виходить у стартовому складі. У мене дуже багато питань до стартового складу. Якісь нові вливання... Такі експерименти можна робити, якби ми були Францією. У нас є класні футболісти, а є – посередні. Варто залишити тих, кого ми вважаємо основними, і вимагати від них результату. Зараз будемо знову говорити, що у нас все добре, все під контролем. Ми мали вже вчора йти у відрив та сьогодні спокійно спати. Вболівальник мав би відпочивати. Після першої гри кричали, що маємо виходити з першого місця. І де те наше перше місце? Дай Боже, щоб вийшли у плей-офф.

– Про боротьбу за перше місце вже можна забути?

– Можна ще поборотись за друге. Але що хотіти. З Фінляндією у нас грали максимум два-три гравці. Всі інші – не знати звідки. У мене дуже багато питань. Щось точно не так. Я не бачу з такою грою майбутнього у нашої збірної, хоча футболісти – перспективні, молоді. Ці заяви: наймолодший капітан, 24 роки. Та навіщо він нам. Він ж у Ман сіті не грає. Прийняв, віддав і все. Це вся його гра. Це повинен тренер показувати, кому куди бігти, а не Зінченко. Доведи на ділі, пробий хоч раз. Здається, що якщо я зараз вийду, то у свої 50 прийму і віддам так само.

– Маліновський сказав, що збірній не вистачало Ярмоленка і Коноплянки. Вони справді такі незамінні?

– Коноплянка провів дуже хороші збори з Шахтарем взимку: грав з перших хвилин, забив 5 м'ячів. У Ярмоленка ніби якась мікротравма… Ми не знаємо, що у збірній відбувається. Але вони обоє – ключові гравці. Вони вміють реалізовувати моменти, створювати їх. Забивали ж у нас хто? Ярмоленко і Коноплянка. Зараз у нас немає гравців, які так грають у завершальній стадії атаки. Ми ж бачимо, що Мораєс у Шахтарі теж не забиває, Марлос, знову ж таки, не любить виходити на заміну. Треба робити правильні висновки, а ми починаємо грати у європейський футбол. Та не наше це ще. Варто «пахати» і викладатись на всі 100 відсотків. А що скажемо вболівальникам? Зіграли внічию, при всій повазі, з Казахстаном…

– Ви згадали про фанатів. Можливо, їхня присутність на трибунах могла б врятувати ситуацію?

– Та ні. Всі ж збірні зараз грають без вболівальників. Що ми зараз шукаємо… Варто об’єктивно поглянути на речі. Ми просто не готувались на казахів, думали, що вийдемо, заб’ємо три-чотири голи. Але ж не вдалось. Так не можна. Суперник раз перейшов нашу частину поля і забив. Я не знаходжу слів. Вся команда і тренерський штаб не допрацювали.

– Насправді мало хто розраховував на три пункти після 3 турів. Попри шквал критики, чи можете виділити якийсь позитив у грі нашої команди?

– Якби зіграли нормально після Франції, я б сказав, що у нас є прогрес, що ми знаємо, що робимо. Зараз я сумніваюсь, що ми на правильному шляху. Ми не можемо здобути той результат, який хочемо. Все добре – до пори до часу. Треба «потрусити» команду, сказати, вибачте, а де результат?

Хлопці, покажіть, що ви сильні, що вам під силу вигравати. Не треба потім говорити, мовляв, не пощастило. Це дитячий садок. Фіни за останні хвилини створили більше моментів, ніж ми за всю гру, адже їм треба було вигравати. Вони інше м’ясо їдять? Ні, вони «пахають». Вони не ходять із зіркою, що вони такі великі. Насправді, щиро хочеться, щоб щось було по-іншому. Душа болить. Хочеться, щоб ми були на тому місці, де маємо бути.

– Влітку зіграємо на Євро. У разі невдачі чи можливий варіант із відставкою Шевченка? Кого бачите на його місці?

– Думаю, всередині збірної видніше. Можу сказати лише, що ми поки не готові до футболу європейського масштабу. Ми повинні розуміти, де перебуваємо, на якому рівні, і вже звідти відштовхуватись. Здається, що ми ще не та збірна, яка може собі дозволити грати проти топів.