«Вест Хему» непросто буде витримати натиск «Челсі» та «Ліверпуля» на фінішній прямій АПЛ. Після 31-го матчу «молотобійці» випереджають «синіх» на одне очко, мерсисайдців – на три. Попереду ще очна дуель з командою Томаса Тухеля, також – матч з «Евертоном». Календар апріорі непростий, але «Вест Хем» розуміє ціну таких випробувань.
Лише вісім разів у своїй історії «Вест Хем» брав участь у єврокубках. А у Лізі чемпіонів – ніколи. «Молотобійці» у 1965-у виграли Кубок Кубків, згодом грали у півфіналі та фіналі цього турніру. У 1999-у через Кубок Інтертото пробилися до Кубка УЄФА, а зі свіжого можна пригадати виступи команди у Лізі Європи. Але навіть до групового етапу «Вест Хем» не пробивався, тому потенційна участь у групі Ліги чемпіонів може стати шаленим проривом для цієї команди.
Не так грандіозно, як перемога «Лестера» в АПЛ, але у своєму особистому просторі фініш в топ-4 може стати воістину історичною подією для «Вест Хема». Адже торік команда боролася за виживання, а сьогодні може опинитися серед представників Англії у Лізі чемпіонів. Шкода лише, що Ярмоленко до усього цього причетний лише формально.
Травми, конкуренція, тренерські рішення – комплекс причин, з яких Ярмоленко проводить найменш продуктивний свій сезон за кордоном. Вперше за останніх дванадцять років (!) він ризикує завершити сезон без жодного результативного удару у національному чемпіонаті (але тричі забивав у кубкових турнірах), і що найприкріше – кількість його ігрових хвилин в АПЛ. Це сльози – 345. Більше він грав навіть у першому своєму сезоні у «Вест Хемі».
Може й справді чутки про перехід до «Динамо» не є такими вже й безглуздими? Краще вже додому, аніж у Туреччину, хоча там, ймовірно, запропонують більше грошей. Але там Ярмоленко може розраховувати хіба що на статус збитого льотчика, а у «Динамо» він ще здатен боротися за статус лідера колективу.
Не порівнюйте його з Коноплянкою. Той переїздив до «Шахтаря», так і не навчившись боротися за себе, за своє ім'я, за свій статус. Тому й задовольняється лише роллю найкращого у кількох міжсезонних спарингах. Ярмоленко інший за характером. Він боєць, якого сентиментальні речі на кшталт повернення до рідних країв лише мотивують.
Пригадується, як він грав за збірну України проти Іспанії. Без ігрової практики, замучений черговою травмою, підкошений психологічними проблемами, моментами ледь пересувався полем. Але видав професорську результативну передачу на Циганкова, старанно відпрацював у захисті, а головне – був ментальним лідером своєї команди.
Та навіть такий Ярмоленко буде вагомим підсиленням для «Динамо». В останньому турі кияни здобули «стоячу» перемогу над міцним середняком УПЛ. І матчів в такому неінтенсивному стилі «Динамо» проводить за сезон чимало. Ярмоленко навіть у поганій формі може допомогти в такому футболі, а якщо набере кондиції, то здатен ще пофеєрити.
Віктор Циганков – не лідер. Занадто часто травмується, занадто сильно йому заважають думки про трансфер, занадто часто він розчиняється на полі у важливих матчах. Сергій Сидорчук лише при Мірчі Луческу почав проявляти лідерські задатки, а Віталій Буяльський своїм характером, схоже, не здатен завести команду. Вже сам факт приходу Ярмоленка міг би сколихнути «Динамо».
Зрештою, до цього усе йде. «Вест Хем» навряд чи буде утримувати футболіста, а Ярмоленкові варто абстрагуватися від думок, що повернення в УПЛ після АПЛ – вагомий крок назад. Перезавантажити кар'єру потрібно у будь-якому випадку, й київське «Динамо» – не найгірший для цієї місії майданчик.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
