«Кожна гра – наче життя прожити». Шовковський – про власні важливі правила щодо гри у футбол

Він став першим воротарем, який на чемпіонатах світу з футболу не пропустив жодного м’яча в серії післяматчевих пенальті. Але його шлях до успіху був непростим, про що Олександр і розповів в своєму інтерв’ю.

У 17 років я почав грати за Динамо-2. А в 18 років — виступав за Динамо. Коли потрапив у великий спорт, зловив себе на думці Я не ходжу на роботу. Я продовжую займатись тим, що мені подобається найбільше у житті. З кожним відіграним матчем, з кожним новим досвідом я радів від усвідомлення, що моє хобі переросло в професію. Можна було піддатись спокусам і взяти від життя все. Але я вибрав інший, більш прагматичний шлях. Сконцентрувався на покликанні, аби раціонально розпорядитись власним спортивним ресурсом. Цей підхід дозволив в 19 років фінансово допомогти батькам і моїй власній родині почуватись комфортно.

А потім настав 1999 рік. Доленосний матч зі Словенією, в якому наша збірна боролась за вихід до Чемпіонату Європи з футболу 2000 року. Боролась, але програла з рахунком 2:1. Зокрема, через допущену мною помилку. Помилку, яка буквально включила ефект доміно в моєму житті, негативно вплинувши на моє спортивне й особисте життя. Здатися? Тоді в історію я б ввійшов як голкіпер, якого запам’ятають за цією прикрою поразкою. Тож, я почав усе з початку. І зрозумів — допоки я стоятиму обличчям до свого минулого, то стоятиму спиною й до власного майбутнього. Треба прийняти цей поворотний момент і працювати далі.

За 23-річну кар’єру я вивів для себе кілька важливих правил щодо гри у футбол. Перше, кожна гра – наче життя прожити. Ти маєш грати, як востаннє. Друге, в тебе не буде іншої можливості прожити той самий матч двічі. Тут і зараз ти маєш проявити себе. Третє, ти мусиш готуватися до кожного матчу. Так, до кожного. На полі неможливо відповідати за свого партнера, але треба відповідати за рівень власної готовності до поєдинку.