На старті цього сезону кияни виграли Суперкубок України, тепер стали володарями золотих медалей УПЛ, а сьогодні Динамо перебуває за крок від того, щоб виграти третій внутрішньоукраїнський трофей у сезоні. Буде нелегко, адже Зоря є надзвичайно небезпечним, збалансованим, а головне — “голодним до перемог” суперником, і якщо для динамівців національний Кубок — це черговий трофей, який хотілося б підняти над головою, то для підопічних Віктора Скрипника перемога в Тернополі може стати найбільшим досягненням клубу за часів незалежної України. Луганський колектив — надзвичайно вмотивований, а тому — вдвічі небезпечніший.
Шлях Зорі до фіналу
Турнірний шлях луганського колективу до фіналу був нелегким. Стартувала команда Скрипника на стадії ⅛ фіналу, і вже там жереб звів Зорю із чернігівською Десною. Центральний матч цього етапу розіграшу Кубка завершився мінімальною перемогою луганців (1:0), а єдиний м’яч у ворота Десни з пенальті забив Владлен Юрченко.
Наступною “жертвою” “мужиків” на шляху до фіналу став лідер Першої ліги — Верес. І тут “легкої прогулянки” для підопічних Скрипника не вийшло: суперник відкрив рахунок після удару з одинадцятиметрової позначки, але Зоря переломила хід гри на свою користь та вирвала перемогу зусиллями Іванісені та Кочергіна.
Ну і, насамкінець, у півфіналі луганці також відправилися на непростий виїзд до Олександрії, де на них очікувала надмотивована однойменна команда. Розпочалося для Зорі все відносно непогано — Кочергін відкрив рахунок вже на 20-й хвилині гри, проте втримати мінімальну перевагу підопічні Віктора Скрипника не змогли, пропустивши на останніх секундах основного часу гри. Екстратайми також не виявили переможця дуелі, а у серії пенальті Зоря виявилася сильнішою за суперника.
Підсумок: три доволі натужних перемоги, кожна з яких була здобута на виїзді. Зоря в цьому розіграші Кубка України так і не зіграла жодної гри вдома, хоча й запорізьку “Славутич-Арену” важко назвати повноцінним домом для луганського клубу.
Шлях Динамо до фіналу
“Біло-сині”, на відміну від свого суперника по фіналу, розпочинали свій кубковий шлях з чвертьфіналу. Причиною цьому стало доволі дивне рішення УАФ, яка вирішила створити більш комфортні умови для двох найтитулованіших клубів країни. На цій стадії кияни отримали в суперники доволі непоступливий Колос, що закінчилося “нулями” за підсумками основного та додаткового часу. Доля путівки до півфіналу вирішувалася у серії післяматчевих пенальті, справжнім героєм якої став Денис Бойко.
У півфіналі конкуренцію Динамо мав скласти першоліговий Агробізнес, який до цього сенсаційно залишив “за бортом” турніру Шахтар, але кияни перемогли на класі (3:0), не залишивши жодних шансів супернику. Саме так, зробивши лише два “кроки”, Динамо опинилося у тернопільському фіналі, де спробує захистити свій титул діючого володаря Кубка України.
Приймаюче місто
До речі, щодо Тернополя. Півфінал проти Агробізнеса Динамо грало саме на тернопільському міському стадіоні ім. Романа Шухевича, і рівень організації того поєдинку викликав багато запитань. Мова йшла в першу чергу про значно більшу кількість вболівальників на трибунах за ту, що була затверджена до цього (25% місткості стадіону). Візуально трибуни на тій грі були заповненими на 70-80%, а про дотримання соціальної дистанції та маскового режиму годі й казати.
Після вищезазначеної гри була реальна вірогідність того, що місце, як і місто проведення фіналу, буде змінене УАФ, але у підсумку вирішальну битву все ж довірили “файному місту”. З однією ремаркою — стадіон має бути заповненим не більше, ніж на 20% від загальної місткості, що складає близько 3500 глядачів. Не густо, як для фіналу, але в такий час ми живемо. Залишається лише сподіватися, що на цей раз усі служби стадіону впораються зі своїми завданнями.
Досягнення команд за всю історію Кубка України
Динамо є дванадцятикратним володарем Кубка України, більше за киян цей трофей не вигравав ніхто. Зоря, своєю чергою, вдруге у своїй історії зіграє у фіналі. Минулого разу це трапилося п’ять років тому, але тоді суперником луганців по фіналу був донецький Шахтар. Цікаво також, що тоді “гірників” очолював нинішній наставник Динамо, а дублем, що й вирішив долю переможця у грі, відзначився тоді Олександр Гладкий. Тепер доля звела досвідченого тренера з досвідченим нападником по різні сторони барикад, але на кону стоїть все той же трофей.
Поєдинки Динамо проти Зорі в рамках УПЛ сезону 2020/21
Перша очна зустріч команд у сезоні 2020/21 відбулася на НСК Олімпійський в рамках 5 туру УПЛ. Тоді підопічні Скрипника відкрили рахунок після дальнього “пострілу” Кочергіна, але Динамо відновило паритет зусиллями Беньяміна Вербича — рахунок 1:1 став цілком справедливим підсумком тієї гри.
Вдруге команди зустрічалися майже два місяці тому (14 березня) і більшість з нас має пам’ятати той матч. Багато хто вже тоді казав, що саме підсумок гри у Запоріжжі мав відповісти на питання, чи готове це Динамо до чемпіонства, і “біло-сині” не підвели. Звісно, легкою гра проти Зорі бути просто не могла, але кияни, як висококласний боксер-чемпіон, вичекали своєї можливості, та завдали двох потужних “ударів” (Бєсєдін та Сидорчук) з різницею у якихось три хвилини. Ну а гол капітана напевно має бути визнаним найкрасивішим взяттям воріт за підсумками сезону.
Форма Зорі та кадрова ситуація
Зоря, перед вирішальною дуеллю за Кубок України, перебуває у повній бойовій готовності. Підопічні Скрипника не мають ні травмованих, ані дискваліфікованих. Цей сезон луганці однозначно можуть занести собі в актив: “бронза” чемпіонату, фінал Кубка — досягнення, які заслуговують на повагу. Ну а якщо б “мужики” раніше “прокинулися” у Лізі Європи, то цілком могли претендувати і на вихід з групи.
Ця Зоря безумовно вміє грати у футбол і готова “вкусити” будь-кого. Віктор Скрипник має непогану “глибину складу”, особливо в атакувальній лінії, що дає наставнику луганців більше варіантів кадрових рішень. Але, як це не дивно, чи не головна проблема Зорі перед одним з вирішальних поєдинків цього сезону пов’язана із сезоном наступним. Одразу для кількох основних гравців луганської команди гра проти Динамо у фіналі може стати останнім поєдинком за клуб. Голкіпер Васіль, центральний оборонець Абу Ханна, та хавбеки Іванісеня і Юрченко — усі ці хлопці дуже скоро можуть покинути Зорю абсолютно безкоштовно, адже їхні контракти з клубом закінчуються. Безжальні реалії українського футболу, які знову можуть змусити Скрипника будувати на половину оновлену команду. А може не Скрипника? Час покаже.
Ну а наразі можемо лише констатувати той факт, що кадрово Зоря перебуває у найоптимальнішому своєму стані, що не може не тішити головного тренера. А от щодо ментального стану та налаштування на гру — тут можуть бути питання. В першу чергу саме по тих гравцях, прізвища яких були вказані вище. Хоча, не слід забувати й про те, що для більшості гравців Зорі перемога у Тернополі може стати найбільшим досягненням у кар’єрі, а грають там не лише молоді та “необстріляні” хлопці. Тому Динамо слід очікувати на серйозну “рубку” сьогодні.
Кадрова ситуація та стан Динамо
Динамо, на відміну від суперника, має кадрові втрати. Мова в першу чергу про центр поля, де команді не зможуть допомогти травмовані Андрієвський та Шепелєв, що створює певні проблеми для Луческу в опорній зоні. Обидва вищевказані гравці могли б в разі чого підмінити Сидорчука або ж Шапаренка, вихід яких на поле сьогодні бачиться просто безальтернативним. Про Бурду та Вербича навіть і згадувати не варто: на жаль, травми обох гравців виявилися надто серйозними, що не дозволило їм повернутися на поле в цьому сезоні.
Стосовно ж інших позицій, тут у киян все гаразд, та й в принципі Динамо має змогу зіграти сьогодні у своєму оптимальному складі. Здається, що запитання можуть залишатися хіба на позиціях флангових атакувальних гравців, де тренерський штаб має по два варіанти зліва та справа (Де Пена — Жерсон Родрігес, Циганков — Караваєв). Найбільша інтрига стосується саме того факту, чи вийде у старті Циганков. Фізичний стан лідера Динамо не дозволив йому зіграти повні матчі проти Маріуполя та Колоса, а у Полтаві Циганков взагалі не виходив на поле. Хтозна, можливо Луческу готує Віктора в якості головної зброї на вирішальну кубкову гру? Але й Караваєва списувати з рахунків не слід. Заключний відтинок сезону Олександр проводить на дуже високому рівні, а тому також заслуговує на те, щоб зіграти у фіналі.
Щодо захисної лінії, то вона, вірогідно, буде максимально наближеною до тієї, яку в нас прийнято вважати основною. А от позиція голкіпера також не викликає сумнівів. Луческу ще після чвертьфінальної гри проти Колоса казав про те, що Кубок України — це турнір, в якому номером #1 буде Денис Бойко. Отже, досвідчений кіпер киян матиме сьогодні ще одну прекрасну можливість для того, аби проявити свої найкращі здібності.
Можна говорити про те, що виграш Кубка України — це щось з розряду “must” для Динамо, як клубу, але для багатьох нинішніх гравців тріумф у цьому турнірі може стати першим в кар’єрі. Вдумайтесь лишень: коли влітку минулого року Динамо виграло кубковий фінал у Ворскли, Забарний і мріяти не міг про основу Динамо, Лєднєв та Жерсон Родрігес все ще перебували в орендах, а Бєсєдін відбував дискваліфікацію. До речі, гра проти Зорі за трофей має серйозно мотивувати Богдана Лєднєва, для якого луганський колектив став “другим домом”.
Коментарі перед грою
Артем Громов:
“Ми приїхали і хочемо виграти. Фаворит? У Кубку немає фаворита. Шахтар програв, як там... Агробізнесу програв. Кубок – не чемпіонат, це зовсім інша гра. Сподіваюся, вболівальники будуть підтримувати нас. Фанати на стадіоні? Хоч Кубок на Кубок буде схожий, а не на двосторонку. Це додає емоцій”
Мірча Луческу:
«Я хлопцям сказав так: якщо виграєш чемпіонат, ти входиш в історію Динамо. А якщо виграєш Суперкубок, Чемпіонат і Кубок, ти входиш в історію України. Будемо грати проти дуже гарної команди, з чудовим тренером, який знає, як готувати команду. Буде складно, але ми будемо намагатися грати і вигравати»
Арбітраж
Головним
арбітром у полі буде Юрій Іванов. Той
самий рефері, який спровокував власника
Олімпіка на гнівний спіч після скандального
поєдинку проти Шахтаря. Той самий рефері,
що за тиждень після скандалу був
призначений головним арбітром гри Зоря
— Динамо, що викликало шквал емоцій від
українських вболівальників. Але, як не
дивно, відсудив він тоді цілком пристойно.
Як і два місяці тому, на сьогоднішній
грі працюватиме VAR, а відеоасистентом
Іванова по фіналу знову стане Катерина
Монзуль.
Прогнозовані
склади команд
Динамо: Бойко — Кендзьора, Забарний, Попов, Миколенко — Сидорчук, Шапаренко, Буяльський — Циганков, Жерсон Родрігес, Бєсєдін
Зоря: Васіль — Фаворов, Вернидуб, Іванісеня, Жуніньо — Юрченко, Назарина, Кочергін, Кабаєв — Гладкий, Аллах’яр
Артур Киселевський, спеціально для 1927.kiev.ua.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
