Не було сумнівів, що Сергій Ребров не буде працювати в чемпіонаті Угорщини все життя. Проте його прагнення залишити Ференцварош вже зараз викликає здивування.
Власник будапештського гранда Габор Кубатов розповів, що Ребров подав у відставку ще в лютому, й вони домовилися, що він допрацює до завершення чемпіонату, а клуб зможе підібрати заміну. Тут якраз несподіванки немає, адже Ребров організований тренер та виступає за системний підхід. Це дійсно схоже на звичного Реброва, який не приймає рішення в останній момент.
Свого часу організованість та системний підхід вартували Реброву місця на чолі Динамо. Він відмовився підписувати новий контракт з Динамо на умовах Ігоря Суркіса, тому що мав своє бачення щодо розвитку клуба та команди, зокрема.
Наприкінці травня 2017 року відбулася розмова Реброва та Суркіса, яка відкинула Динамо у розвитку на декілька років назад. Тренер, який і так багато чого змінив в клубі, запросивши в структуру іспанських тренерів для роботи з молоддю та організувавши процес, хотів отримати ще більше важелів. Він хотів перебудовувати першу команду та планував розставання з провідними гравцями. Суркіс ставиться до гравців до Динамо, немов до дітей, іноді до молодих, вітряних та дурних, але все ж дітей, він не міг собі цього дозволити.
Ребров настільки не любить працювати за несприятливих умов, що вирішив залишити клуб та ризикувати в пошуках роботи.
Варіант з саудівським Аль-Ахлі відразу здавався не підходящим. Там не вважають тренерів за щось більше, ніж спосіб досягнення результату. Ти водій з точки А в точку Б. Якщо доїхав, то просто виконав роботу, ні - буде інший. Ребров програв гонку за титул, й стало зрозумілим, що другого сезону в нього не буде. Та й сам він цього не хотів.
Ференцварош не був кроком вперед у порівнянні з Динамо, проте навряд чи на це міг розраховувати Ребров, залишаючи клуб. Так у нього були певні успіхи в Києві, й не лише титули в Україні, а й вихід до плей-офф Ліги чемпіонів, проте цього замало, аби отримати увагу європейських клубів високого рівня. До того ж після Динамо пройшов рік.
Реброву потрібно було просто повернутися до Європи. Окрім грошей, тут ще й слава, найкращі футболісти та Ліга чемпіонів.
Якщо гроші та слава за місцевими мірками у Ферецнвароша були, то про Лігу чемпіонів можна було тільки мріяти. До Реброва колись славний клуб виграв лише одне чемпіонство за 14 років, а з ним має 3 титули поспіль, виходи до групового етапу Ліги Європи та Ліги чемпіонів.
У Ференцвароші український тренер знайшов те, що шукав в плані системності в підході до роботи. Власник йому довіряв та виконував усі забаганки, хоча й в рамках досить скромного бюджету.
Клуб регулярно підписував нових футболістів, що стало запорукою успіху команди. Якщо раніше ніяких принципів та стратегії Ференцварош не мав, то Ребров її створив. Приходили гравці, для яких клуб був кроком вперед, можливістю зростати та проявити себе на новому рівні. Тренеру вдалося створити нову команду, налагодити гру та завоювавати довіру власника та вболівальників. Він став зіркою місцевого чемпіонату.
Ребров міг би навіки залишитися в цій комфортній зоні, проте йому було тісно та нудно в місцевому чемпіонаті, та й на міжнародному рівні клуб досягнув вершини можливостей. Ось нібито новий сезон, знову Ліга чемпіонів, але навряд чи вдасться досягти більшого, ніж минулого сезону, навряд чи знову вдасться зустрітися з Барселоною та Ювентусом.
Ребров відпрацював три роки, створив міцну команду та допоміг в розбудові клубу, проте навряд чи можуть називатися комфортними умови без можливостей зростання.
Він знову йде. І як тоді, чотири роки тому, коли він залишив Динамо, виникає запитання про напрямок.
Це вже точно має бути крок вперед. Хоча Реброва називають молодим тренером, проте йому насправді 47 років. Він лише трохи молодший за Зідана, Тухеля, Гвардьолу та ще багатьох сильних тренерів.
Звичайно, потрапити кудись до топ-5 чемпіонатів буде дуже складно. Там не особливо звертають увагу на чемпіонат Угорщини, й навряд чи когось вразив Ференцварош з його виходом до групового турніру Ліги чемпіонів. Які тільки фріки туди не виходили.
Ідеальним місцем для Реброва буде якийсь клуб з чемпіонатів другого ешелону, який в себе веде боротьбу за високі місця: Фенербахче, Базель, Селтік, в Східній частині Європи теж є цікаві клуби, які можуть бути потенційно цікавішими за Ференцварош. У Реброва є вміння створювати успішні команди, але з і так потенційних грандів. Він точно хоче боротися за високі місця, не бути тренером середняка.
Саме тому реалістичні варіанти лише за межами топ-чемпіонатів. Та й тут потрібна велика допомога агентів, адже у Реброва немає великого імені, потрібні люди, які покажуть резюме та розкажуть, чому його варто кликати. Ребров не може прийти та сказати, що його досягнення говорять самі за себе.
В Україні - говорять. Проте очікувати на повернення до України складно. Минулого року до призначення в Динамо Мірчі Луческу варіант з Ребровим виглядав ледь не найбільш ідеальним. Міг би Реброва зацікавити варіант з Шахтарем, але там свої методи добору тренерів.
Чутки про збірну України підступні через те, що навряд чи Реброву цікава робота з національною командою, яка підходить або ветеранам, або більше організаторам, ніж практикуючим тренерам, або тим, кому подобається працювати, ніби на півставки. Теперішній наставник національної команди Андрій Шевченко з останніх.
В Європі повно цікавих чемпіонатів та проєктів, які можуть сподобатися самому Реброву. Навряд чи він очолить топ-клуб в топ-чемпіонаті, проте може отримати новий цікавий виклик.
В чому немає сумнівів, так це в умінні Реброва працювати, розвивати клуб та досягати успіху. Проте важливо опинитися в клубі, де цінують системний підхід та будуть йому довіряти.
Ребров той, за чиєю кар'єрою цікаво спостерігати та той, хто ще не сказав свого останнього слова та не досягнув максимуму. І колись він може дійсно опинитися в топ-чемпіонаті, хоча й шлях туди для тренера довгий та важкий.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
