Гра бразильська, реалізація – фіаско
Це був не матч – справжній акт насолоди. Навіть для стороннього вболівальника було на що подивитися. Насамперед заворожувала розумна гра Маліновського, який в Аталанті б вже хет-трик гольових пасів оформив, а у збірній партнери поки підводять. Просто фізично боляче було дивитися на Руслана, який вже ледь не плакав, коли черговий його шедевр запороли. Найкращий асистент чемпіонату Італії прибрав зайві амбіції та майже не стріляв сам. Однак разом з втраченими нагодами росте напруга. Маліновський уже готовий розривати за збірну серіями гольових пасів, але і йому не вистачає того драйву, який з'являється у моменти, коли йде.
Яремчук і Ярмоленко. Зубков і Судаков. Караваєв і Миколенко. Боже, та навіть у Матвієнка вселився Лусіо – яким же прекрасним був його прохід і пас. Усі діяли дуже гостро, творчо, агресивно. Північна Ірландія спробувала задавити фірмовою британською нахабністю та моментами відвертим хамством, але нічого не вийшло. Наші блискуче прийняли бій, відповіли конструктивом і заслужили навіть розгромну перемогу. Хочеться сподіватися, що фантастичний брак у 5 метрах від воріт суперника – тимчасова річ, і наших прорве вже на Євро. Бо інакше так і залишимося королями глядацьких симпатій з результатом, який не відповідатиме статистиці.
Заміни послабили гру, але Судаков вразив
Марлос і Бєсєдін дуже знизили темп атак. Зубков був визначальним гравцем до перерви. Переможний гол – зовсім не випадковість. Його ривки за спини стали справжнім шоком для оборони «зелено-білої армії». При цьому Сашко ще й встигав класно комбінувати у дотик, стаючи частиною таких трикутників, яким і Гасперіні би поаплодував. З таким темпом руху гравців і м'яча гості відверто не давали ради. Дивовижно, але саме Зубков виростає на нового лідера збірної, який може закрити проблемну позицію лівого вінгера. Нарешті він показав себе тим безстрашним володарем флангів, яким виглядає у команді Реброва, хоча у збірній грає не на своїй рідній позиції.
Марлос і Бєсєдін ожили після виходу Судакова, хоча й так не дуже схоже, що здатні підтримувати настільки високий темп та інтенсивність атак, який ми побачили до перерви. Багато було іронії і сарказму щодо потрапляння у фінальну заявку 18-річного вихованця Шахтаря. Тепер, очевидно, поменшає. Георгій готовий відпрацьовувати свої хвилини з першої і до останньої. Створив мінімум 2 вбивчі моменти, активно діяв і ліворуч, і в центрі, і праворуч. Проблема знову в ключових рішеннях.
Завівся, обіграв, загострив – так бий, ставай героєм. Ні, ми краще будемо заводити м'яч у ворота, далі шукати пас. У збірній дуже багато креативних гравців, а зовсім не вистачає сміливців і «кілерів». Ярмоленко, Марлос і Яремчук брали гру на себе, але тринькали численні моменти. Бєсєдін двічі не забив з кількох метрів через поганий прийом м'яча. А інші переважно шукали партнерів. Навіть тоді, коли могли вирішувати епізоди самі.
Місць у стартовому складі збірної України майже не залишилося
Бущан довів, що він починатиме Євро-2020 у статусі №1. Ефектний сейв після єдиного влучання британців у площину воріт. Божественний пас на хід Зубкову, який цілком міг би завершитися навіть асистом. Надійна гра ногами, управління обороною. Без таких видимих помилок, як сталася із Трубіним. Пара Матвієнко/Забарний довела свою життєздатність. Ілля, до слова, віддав передгольовий пас на Караваєва. Не вимкнувся, а дограв на фланзі в атаці і відпасував на вільного партнера.
Так, були певні проблеми з другим поверхом, але у грі в пас, читанні епізодів, підстраховці – дуже добротно. Зрештою, у першій половині другого тайму просіла вся команда. І тут не вина центрбеків – це настільки важко далася нам заміна Зубкова, який нагнітав і не давав Далласа та компанії бушувати біля наших воріт. До Миколенка і Караваєва уже давно немає питань. Гольові паси, постійна гострота і ключові передачі, без особливих проблем ззаду. Оборонна лінія, схоже, так і складатиметься в більшості матчів з 4 динамівців та Матвієнка.
Яремчук і Ярмоленко зіграли неймовірно продуктивно у створенні гучних шансів, розгоні атак. А ось реалізація відверто підвела. Тим не менше вони розуміються з пів слова, а особливої альтернативи нашому центрфорварду та правому вінгеру немає. Приємно, що Андрій потроху повертається таким, яким ми його знали. Є пас, є сміливі рішення, проглядається навіть темп. Він феєрив за Вест Хем лише у Кубках Англії та ліги. Там же отримав травму, а потім за понад 3 місяці провів лише 17 хвилин в АПЛ та парочку матчів за дубль серед команд U-23. У Яремчука теж не все ідеально зі здоров'ям, тому зараз піде своєрідна боротьба з часом – потрібно відновити форму якнайшвидше.
Про Маліновського даремно щось говорити. Вожак і один з небагатьох взагалі незамінних виконавців. Людина створює моменти там, де інші шукають простих рішень. Коли йому брутально наступили на ногу, стало дуже страшно. Адже Руслан також не до кінця залікував усі болячки – саможертовність і любов до країни змушують відкладати операцію. Зінченко також має повернутися в основу, відтак 9 місць у стартовому складі неважко спрогнозувати.
А ось цікавіше, що далі. Зубков відверто претендує на місце лівого вінгера, якщо продовжить у тому ж дусі. Відтак хавбек Ман Сіті, який також міг би там зіграти, потіснить у запас Шапаренка? Микола тримав марку одного з двох центральних хавбеків від своїх до чужих воріт. Зіграв не дуже яскраво, але й не провально. Можливо, певна нервозність і викликана нестабільною позицією у збірній. Шапаренко з тих, кому потрібна залізна довіра тренера. Схоже, він відчуває, що позиція Зіни, нового капітана команди, надійніша.
Інший сумнів може стосуватися Сидорчука. Сергій набрав форму життя, але тренерський штаб Шевченка завжди відчував більшу симпатію до Степаненка. Тарас після виходу на заміну ледь не привіз момент – вчасно виправився, віддав на Матвієнка, і з цього почався гострий контрвипад. Сидорчук провів черговий натхненний матч у відборі, схибив хіба що в одному моменті наприкінці 2 тайму, коли не встиг накрити удар суперника з меж штрафного – класніша команда могла би покарати.
Загалом тішимося довгоочікуваною перемогою, але в ейфорію не впадаємо. Витиснути лише 4 удари у площину воріт з таких моментів – безжально мало, цьому немає виправдання. Крім того, Іан Баркалаф виграв лише 1 зі своїх 13 матчів на чолі Північної Ірландії. Це вже 8 поразка британців і 5 поєдинок без забитих голів. Ми потрапили на суперника, стан якого викликає дуже багато питань. Далеко не факт, що подібним чином дадуть себе розривати Австрія чи навіть та ж Північна Македонія у групі. Та й на Євро-2020 не буде такої магічної підтримки своїх вболівальників.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
