Як Україна пройшла Швецію і що робити з Англією? Розбираємося без зайвої ейфорії

Збірна України 1 Липня, 13:04 883
Як Україна пройшла Швецію і що робити з Англією? Розбираємося без зайвої ейфорії
Сергій Костенюк шукає відповіді між 1/8 та 1/4 фіналу Євро-2020.

В останньому матчі 1/8 фіналу Євро-2020 збірна України драматично перемогла національну команду Швеції. Проаналізуймо еволюцію гри та розберімо її основні тактичні нюанси.

Не дивлячись на те, що Швеція мала «паперовий» статус фаворита, передматчеві розклади працювали на збірну України. По-перше, команда Шевченка мала вісім діб на моральне та фізичне відновлення після стресового групового турніру. Це найбільший часовий відрізок між матчами серед усіх учасників чемпіонату Європи. По-друге, шведи найкраще підходили нам стилістично – з усіх можливих суперників по першому раунду плей-офф. Та й сам факт турнірного воскресіння, безперечно, додав енергії нашій команді.

Тактична схема та стартовий склад скандинавів були досить передбачуваними. Команда Янне Андерссона, як завжди, будувала свою гру за структурою 4-4-2. Питання було лише по одній позиції – хто зіграє поруч з Ісаком у нападі: досвідчений Берг чи талановитий Кулусевскі, який відбув карантин та вже набрав необхідну форму. Наставник північних «синьо-жовтих» обрав більш універсального гравця Ювентуса.

Шевченко був значно оригінальнішим та непередбачуванішим за свого колегу. Збірна України вперше на турнірі зіграла за схемою з трьома центральними захисниками – 3-5-2, або, виходячи з перебігу матчу та плану на гру, мабуть, нашу структуру правильніше буде ідентифікувати як 5-3-2. Все ж таки більшу частину матчу у рівних складах наші латералі тримали досить глибокі позиції.

Трійку центрбеків склали Забарний, Кривцов, який дебютував на Євро, та Матвієнко. Караваєв і Зінченко відповідали за фланги, трикутник у середині поля складали Степаненко, який повернувся у старт, та Сидорчук із Шапаренком. Попереду, у парі з Яремчуком, діяв Ярмоленко.

Швеція – Україна – 1:2 (осн. час 1:1)

Голи: Форсберг, 43 – Зінченко, 27, Довбик, 120+1

Швеція: Ольсен – Лустіг (Крафт, 83), Лінделеф, Даніельссон, Аугустінссон (Бенгтссон, 83) – Ларссон (Классон, 97), Ольссон (Хеландер, 101), Екдаль, Форсберг – Кулусевскі (Квайсон, 97), Ісак (Берг, 97)

Україна: Бущан – Караваєв, Кривцов, Матвієнко, Забарний, Зінченко – Степаненко (Макаренко, 95), Сидорчук (Безус, 118), Шапаренко (Маліновський, 61) – Ярмоленко (Довбик, 105), Яремчук (Бєсєдін, 90, Циганков, 101)

Попередження: Кулусевскі, 69, Форсберг, 85 – Ярмоленко, 79, Довбик, 120+2

Вилучення: Даніельссон, 99

Атаки – 52:57

Удари (у площину) – 13(3):15(4)

Удари з меж штрафного – 9:11

Володіння – 46%:54%

Точність передач – 84%:89%

Передачі у фінальну третину – 212:205

Відбори – 9:13

Дистанція (км) – 144,24:142,74

Фоли – 11:7

У теорії за подібними структурами ми мали б отримати чисельну перевагу у центрі поля. На практиці, системні зміщення Форсберга та Кулусевскі у глибину надавали перевагу шведам. До того ж їхня (Форсберга та Кулусевскі) мобільність та постійний пошук вільних зон у півпросторі створювали нашим хавбекам труднощі у деструктивній фазі гри.

Тим не менш, нова структура збірної України саме у протистоянні зі шведами мала більше переваг ніж недоліків. Головна перевага полягала у гарантованій чисельній більшості при розіграші м'яча у своїй третині поля – три центрбеки проти пари форвардів. До того ж номінальні гості діяли досить обережно. У початковій стадії позиційних атак латералі та хавбеки пропонували додаткові варіанти. Лише після просування м'яча у другу третину поля Зінченко та Караваєв підіймалися практично до лінії атаки, утворюючи ширину.

Загальна теплова мапа виглядає вражаюче, але великою мірою ці гарячи плями – наслідок додаткового часу та дещо рафінованого контролю м'яча. Показники зон активних дій підкреслюють, що обидві команди діяли достатньо збалансовано, не завалюючись на один із флангів. Хоча шведи трохи активніше взаємодіяли на своєму лівому фланзі. Відрізок гри у більшості, після цілком заслуженого вилучення Даніельссона, трохи покращив загальний показник активності України на третині поля суперника, але навіть кінцеві 22% – досить низький показник у протистоянні з приблизно рівною командою.

Перший тайм відбувся за рівною грою. Небезпека виникала біля воріт обох команд. Шведи дозволяли нам починати позиційні атаки, що сприяло ефективним розіграшам. Принаймні, вони були значно кращі, ніж у матчі з Австрією.У другому таймі поступовоо ми віддали ініціативу супернику. Швеція продемонструвала, як вона вміє демонтуавати «автобус». Добре, що після двох небезпечних ударів Форсберга м'яч потрапив у каркас воріт Бущана, який вчергове провів добрий матч. Ми відповідали швидкими атаками. Сидорчук з передачі Ярмоленка також перевірив на міцність стійку воріт. Один із гольових моментів мав завершувати сам капітан, але в Андрія не вийшов удар.

У цілому, на цьому відрізку Швеція душила нашу збірну і хтозна, як би надалі розвивалися події, якби скандинави вийшли вперед. Нам складно було виходити з-під тиску команди Андерссона. Україна протрималася до додаткового часу, у якому стався ключовий епізод матчу – вилучення шведського захисника. Було помітно, що шведи й без цього вже відверто втомились. За кілька хвилин до вилучення Андерссон поміняв пару форвардів.

Після червоної картки вони перейшли на структуру 4-4-1. Швидкий Квайсон залишився попереду, а Берг догравав матч у якості півзахисника. Номінальні господарі відмовилися від проактивних методів оборони і надали команді Шевченка можливості вільно будувати свої позиційні атаки. На щастя одна з них завершилася голом Довбика, якого, на мій погляд, тренерський штаб дещо недооцінює.

Хлопці – молодці, вони показали характер та билися до кінця. Шевченко зі своїм штабом підготували чудовий план на гру, проявили сміливість і здивували суперника. Відсутність Миколенка і Маліновського у старті – також рішучий крок. Але є деякі тактичні моменти, які неприємно дивують. Перш за все, дивно, чому тренери мовчки спостерігали за тим, як до трійки захисників опускалися партнери і повільно розігрували м'яч навколо Квайсона?

Невже то така збалансована структура позиційної гри в атаці, і невже вона відповідає принципам позиційної гри, про які протягом п'яти років так красиво розповідали Андрій Миколайович та його багаточисельні помічники? А згодом, на турнірі, який повинен був стати екзаменом діяльності штабу Шевченка, команда успішно вирішує свої турнірні завдання, повернувшись до принципів, основними з яких є зонна оборона, єдиноборства, гра на контратаках та дисбаланс на користь оборони. Збірна України на Євро-2020 нагадала команду Олександра Петракова, яка, всупереч системі Шевченка в усіх національних збірних, продовжувала грати у свій футбол і домоглася просто космічного результату.

Після матчу Андрій Шевченко привітав уболівальників збірної України з історичним досягненням, підтримав травмованого Бєсєдіна та поділився своїми враженнями від гри: «Хочу привітати всіх українських уболівальників із цим історичним моментом. Хлопці грали саме для них. Нам було дуже приємно, що хоча сюди й було важко дістатися, але нас підтримала українська діаспора. Ми вас чули, велике спасибі за таку чудову підтримку. Передаю привіт усій Україні, нашому президенту, який також підтримував нас. Ми знаємо, що вся країна дивилася матч і вболівала за нас.

Що стосується травми Артема Бєсєдіна, то лікар оглянув його. Сподіваємося, що колінні зв'язки не пошкоджені. Удар був дуже серйозним. Артем пройшов складні випробування останніми роками. У нього нещодавно народилися діти. Ми всі його підтримуємо, він із нами. Хлопці будуть грати проти Англії ще й за Бєсєдіна.

Матч був жорстким, непростим, багато зіткнень, особливо в кінці. Усі розуміли, що стоїть на кону. Жодна команда не хотіла поступатися, тому було стільки єдиноборств.

Швеція – добре організована команда з певним стилем. Ця збірна любить грати більше другим номером. Нашим завданням було насамперед убезпечити фланги й наситити ті зони, де шведи мали перевагу. Ми вибрали іншу систему гри й тактику. Я вдячний футболістам за те, що вони виконали все ідеально.

Зараз уже практично завершальна частина турніру. Дуже добре, що в нас було так багато часу на підготовку до гри. Тепер його буде вкрай мало. Будемо відновлювати футболістів перш за все фізично й психологічно. Сил віддали дуже багато».

Головний тренер збірної Швеції Янне Андерссон зізнався, що ця поразка – найгірший досвід у його кар'єрі: «Ми провели хороший матч. У другому таймі наша команда могла вирішувати його долю. Але потім гра перейшла в додатковий час, а там ми отримали вилучення і вже могли тільки оборонятися. У принципі, добре справлялися, але результат такий, що це, мабуть, мій найбільш гіркий досвід у футболі.

Всі засмучені, в роздягальні тихо. Просто тиша. А сказати і нічого, зараз ніщо не допоможе. Час вилікує. Але було жорстоко щодо нас.

Ми повинні вирушити додому цієї ночі. Добиратися будемо різними шляхами. Раптово все закінчилося, все прекрасне, що ми будували разом. Ми були близькі до того, щоб домогтися чогось великого».

З тренером збірної Швеції складно не погодитись. Його симпатична команда дійсно була близькою до виходу у чвертьфінал, але, за великим рахунком, скандинавам пощастило, що вони виграли групу Е. Об'єктивно іспанці сильніші за шведів і повинні були вигравати в очній зустрічі. У знаковому для нас протистоянні з поляками шведам також пощастило. Якщо футбол нагороджує результатом, який не зовсім відповідає якості гри, то згодом він забирає свої борги.

Мабуть, своєю ефективною підготовкою до матчу зі Швецією, своїми сміливими тактичними та кадровими змінами Україна заслуговувала на симпатії непередбачуваної фортуни. На відміну від шведів, збірна України вичавила з себе усе, що могла, і цілком заслужила на перемогу.

Після болючої поразки від Австрії я писав, що потрібно припинити істерику. У нашої збірної було достатньо часу на фізичне і моральне відновлення та підготовки до конкретного суперника. Саме матч зі Швецією міг перевернути все з ніг на голову. Так і сталося. Команда за дві години перетворилася з невдах на одних із героїв Євро-2020. Зараз ми вже маємо історичне досягнення, що, безумовно, додасть хлопцям енергії у матчі зі збірною Англії.

Родоначальники футболу впевнені у своїй перемозі на 100%. Можна у цьому не сумніватися. Нам же втрачати нічого. До того ж, добре, що ми зіграємо з Англією не на Вемблі, а на нейтральній території. Навіть не нейтральній. Для великої частини тренерського штабу збірної України Рим є столицею батьківщини. Шевченко та Маліновський також будуть почуватися, як удома. Німеччина, Нідерланди та Італія, які проводили матчі групового турніру у рідних стінах, у першому ж виїзді мали серйозні проблеми. Зміна локації ніяк не погіршила рівень гри Іспанії та Данії, але, все ж таки, я думаю, що самовпевнені англійці вже бачать свою збірну у фіналі.

Звичайно, вони професіонали і будуть відповідно налаштовуватися, але підсвідомість – справа тонка. Можна не сумніватися, що головним дискомфортом для них у протистоянні з нашою збірною буде вимушений, єдиний переліт на усьому турнірному шляху по сітці – з першого туру аж до фіналу.

Це шанс для команди Шевченка. Наша збірна має позитивний досвід у протистоянні з англійцями. Можна не сумніватися, що Україна у Римі зіграє за тією ж схемою, яка принесла успіх проти шведів. Для нас модель гри з трьома центрбеками виглядає найоптимальнішим варіантом у протистоянні з командою, яка володіє вищим ігровим потенціалом. У команди Шевченка вже є досвід перемог над Португалією, Іспанією та Швецією. При дисциплінованому виконанні плану на гру у збірної України будуть шанси на успіх. Але розуміти це – недостатньо. У це потрібно щиро вірити.