Він не потребує жодних рекомендацій для уболівальників зі стажем. А от для молодого покоління все ж є резон нагадати. Сергій Балтача понад 10 років був зіркою основного складу Динамо: 4-разовий чемпіон СРСР, володар Кубка володарів кубків-1986, срібний призер Євро-1988. Згодом освоївся на Туманному Альбіоні, виступав за англійський Іпсвіч, шотландські Сент-Джонстон та Інвернес. У другій половині 90-х розпочав тренерську кар’єру і навіть засвітився в академії Челсі. Проте головним клубом у британському етапі життя Балтачі залишається лондонський Чарльтон, де він провів вже майже два десятки років і продовжує працювати досі.
Перед історичним поєдинком збірної України на Євро-2020 проти Англії Футбол 24 запросив Сергія Павловича обговорити останні події, враження від перемоги над Швецією, силу та слабкість команди Саутгейта. Балтача із задоволенням погодився. Легендарний футболіст випромінює оптимізм, якому важко не піддатися.
«Називаю це словом «братство». Воно у команди Шевченка є»
– Сергію Павловичу, яку гаму емоцій ви пережили, переглядаючи понад 121 хвилину матчу Швеція – Україна?
– Звичайно, що емоції позитивні. Які ще можуть бути? (Усміхається) Після цього половину ночі відповідав на дзвінки і текстові повідомлення своїх місцевих друзів.
– Це – хороший знак?
– Так, дуже хороший знак. Не спав, заспокоював їх. Казав: «Ми вас обіграємо лише з рахунком 1:0, з невеличким таким рахунком» (Сміється).
– Що вам сподобалося, а що не сподобалося у грі України?
– Сподобалося те, що перемогли. Це було дуже важливо. Ось на що в першу чергу потрібно звертати увагу. Це те, за чим поїхали наші хлопці, і заради чого ми дивимося футбол – перемога. Вони зробили це. Гра була непоганою, якісно діяла вся команда, індивідуальна майстерність – також хороша.
– Усі вісім днів, які передували матчу, збірна України вислуховувала докори за поразку від Австрії. Чи заслуженою була ця критика? Чому ми настільки слабко відіграли у третьому турі, як ви вважаєте?
– Знаєте, мені важко відповісти. Потрібно знати нюанси їхнього тренувального процесу. Так, я згідний із тим, що наявна втома. Відіграти цілий сезон, а потім приїхати сюди, підвести команду до матчів такого рівня – це непросто. Найголовніше, що це вже позаду. Критика – то така справа. Найголовніше: хлопці усім довели, що вони можуть зіграти по-іншому.
Швеція – дуже сильний суперник. Тож те, що збірна України досягнула позитивного результату – вкрай важливо. Довели усім критикам, що можемо досягати потрібної нам мети, коли це потрібно.
– Цей чемпіонат фантастично проводить Ярмоленко – невтомно працює, роздає, забиває. Проти Швеції нарешті прорвало Зінченка. Хто з українських збірників справив на вас найкраще враження за підсумками чотирьох матчів?
– Я ніколи не любив говорити про персоналії. Колектив для мене – понад усе. От чим відрізнялася гра зі шведами – якраз наявністю колективу. Я чітко та уважно стежив, як вони зібралися гуртом на екстратайм. Без тренерів – лише самі хлопці. Той колективний договір, який між вами, хлопцями, – це дуже важливо.
Звісно, важливо й те, що скаже тренер, але… Я сам пройшов через це. Те, що Лобановський сказав – це одна справа, окей. Але у нас, гравців, був свій код. Єдність, розумітися з півслова і боротися за кожного. У ті секунди перед екстратаймом я побачив таку рису і в збірній України. Називаю це словом «братство». Воно у команди Шевченка є. Ти граєш за друзів, віддаєшся на 100 відсотків, а коли заходиш у роздягальню – можеш упевнено подивитися їм в очі, бо віддав усе. Сподіваюся, ця єдність допоможе збірній України надалі.
– Ми не можемо зазирнути у кабінети босів Вест Хема, але, на вашу думку, такий успіх на Євро-2020 спроможний переконати їх змінити своє ставлення до Ярмоленка?
– Важко відповісти, я ж не менеджер клубу. Але іноді дивлюся матчі, коли Андрій грає за Вест Хем. Він – дуже хороший та цікавий футболіст. Коли виходить – відрізняється від усіх, хто перебуває з ним на полі. Техніка, мислення – все при ньому.
На чемпіонаті Європи Ярмоленко – один із найяскравіших гравців. Одразу помітно, що лідер збірної і вміє робити різницю. Сподіваюся, тренери Вест Хема побачать і зрозуміють. Можливо, вони цього не розуміли досі. Я не знаю, в чому полягала проблема. Але небагато гравців Вест Хема зараз виступають на чемпіонаті Європи, тим паче – демонструють такий якісний футбол. Маю надію, що клуб нарешті розплющить очі.
Гарі Лінекер
– Гарі Лінекер, легендарний бомбардир збірної Англії, а зараз – авторитетний експерт, шокував своєю оцінкою епізоду між Даніельссоном та Бєсєдіним. Він вважає, що вилучення шведа – несправедливе. Ви здивовані?
– Червона картка, Олеже! Червона картка – тут ніяких сумнівів бути не може. Так, швед спочатку зіграв у м’яч, але нога залишилась на тому ж рівні. Арбітр мав повне право продемонструвати червону. Спочатку Орсато перебував під таким кутом, що не побачив епізоду в найкращому ракурсі. Але, переглянувши відеоповтор, він прийняв абсолютно слушне рішення. Я дивився матч зі своїм сином (Сергій Балтача-молодший – професіональний футболіст, у минулому виступав за Сент-Міррен та Міллуол, – Футбол 24). Він з першої секунди сказав: «Це – червона. Потрібно вилучати».
Тож я не погоджуюсь із Гарі Лінекером. Він був хорошим футболістом. У наші часи такі підкати траплялися постійно і за них не роздавали червоних карток. Але минуло багато років, футбол змінився, вимоги стали зовсім іншими. Якби рефері не вилучив шведського захисника, це стало б його помилкою.
«Знаю Саутгейта особисто – дуже цікавий чоловік»
– Збірна Англії залишається єдиною командою Євро-2020, яка досі не пропускала. Ми зуміємо розмочити Пікфорда?
– Я у цьому впевнений. Найслабша ланка збірної Англії – захисники. Ми будемо першими, хто їх розмочить. Можливо, навіть двічі. А три голи – ще краще. Я дуже радітиму, якщо це станеться. Усім своїм англійським друзям так кажу – вони дуже побоюються (Усміхається).
– Як нам цього досягнути? У яку гру потрібно зіграти?
– Потрібно напружувати їхню слабку ланку – центральних захисників. У них невисока швидкість. Тож треба шукати простір за їхніми спинами під час контратаки. Слабкі англійські центрбеки – так було навіть у мій час. На Євро-1988 ми обіграли Англію – 3:1. Вони – високі, потужні, але у швидкості поступаються. Нашій групі атаки потрібно застосовувати швидкість, інтенсивність, щоб давати опонентам якомога менше часу. Забігати за їхні спини. При цьому необхідний, звісно, хороший пас.
– Хто повинен вийти проти них – Яремчук чи, можливо, голодного Довбика спробувати?
– Потрібно, щоб були швидкісні хлопці. Шанс на контратаці обов’язково з’явиться. Сильна сторона цих повільних, неповоротких оборонців – вони чудово почуваються у повітрі. Подачі з флангів ефекту не принесуть, англійці переграють наших центрфорвардів на другому поверсі завдяки досвіду і габаритам. Плюс – вони успішні при стандартах біля чужих воріт, з ними треба дуже уважно діяти, щоб не пропустити. Кажу ще раз: бачу наш шанс у незграбності оборони суперника.
– Стерлінг роззабивався – вже 4 голи на турнірі. Перервав тривалу мовчанку Кейн. Хто – головна загроза у цій команді?
– Кейн – дуже серйозний форвард. Але на Євро по-особливому розкрився Стерлінг. Лідер, який веде за собою і забиває. Зараз він – головна сила збірної Англії.
– Чи до вподоби вам футбол, у який грає команда Саутгейта? Тренеру закидають занудність, зайвий прагматизм.
– На мою думку, Саутгейт – хороший тренер. У минулому – професіональний гравець. Знаю його особисто, ми зустрічалися, розмовляли про футбол. Дуже цікавий чоловік. У футболі він, можливо, не так багато виграв, не пощастило з командами, за які виступав. Але Гарет чудово розуміється на справі і те, що робить, йому непогано вдається. Він обізнаний із молодим поколінням англійських футболістів, ввів у склад збірної талановитих гравців. Завжди уважно стежить за їхнім розвитком.
В історії англійської збірної траплялися такі яскраві гравці, як Газза, наприклад. Два-три роки тому їх якраз бракувало. Він їх взяв – із Ман Сіті, Ліверпуля. Гарет прекрасно розуміє, чим уболівальники незадоволені, і намагається їх задовольнити. Останні 5-6 років збірна Англії демонструвала непереконливі результати. Було багато критики. Зараз для них є шанс довести, що вони – на правильному шляху.
У принципі, коли вони перемогли в першому турі Хорватію, то зіграли непогано. Другий матч – проти Шотландії – провалили, за що отримали чимало критики. Всі очікували на гру з німцями. Скажу чесно: мало хто вірив, що вона закінчиться позитивним результатом. Але є перемога – це найголовніше. Її чекала вся країна. Тепер мені дуже цікаво переглянути матч проти України. Надіюся, що мої прогнози здійсняться, команда Шевченка виграє, а мої англійські друзі сильно на мене не образяться (Усміхається).
«Призначення Луческу в Динамо сприйняв спокійно»
– Чи часто, переглядаючи матчі Євро-2020, ви згадуєте свій чемпіонат Європи 1988 року?
– Так, я завжди порівнюю своє Євро із тими, які відбуваються тепер. Це цікаво та й спогади непересічні. Хочеться, щоб збірна України повторила наше досягнення. Я навіть не ображуся, якщо вона перевершить його і переможе у фіналі (Усміхається).
– Наскільки прискіпливо стежите за рідною командою – київським Динамо? Які очікування від нового сезону?
– Попередній сезон виявився дуже сильним у виконанні Динамо. Новий тренер відродив той рівень і той вболівальницький інтерес, які були колись. Я часто спілкуюся із Мішею Михайловим, тому знаю, що відбувається. Думаю, новий сезон також буде позитивним для клубу. Ті хлопці, які належать Динамо, непогано виступають і за збірну. Для нашої країни дуже важливо, щоб Динамо завжди перебувало на високому рівні.
– Прихід Луческу не всі легенди Динамо сприйняли позитивно. Особисто ви спокійно відреагували на призначення цього тренера?
– Знаєте, я більше переймаюся словами «Динамо Київ». Ось що для мене найважливіше. Хто буде головним тренером – мене не хвилює. Головне, щоб Динамо було найкращим за грою, за складом, за результатами. Тож призначення Луческу сприйняв спокійно. Це дуже досвідчений чоловік, який багато чого добився із Шахтарем. Мені хотілося, щоб тренер повернув наш клуб туди, де він повинен перебувати. Для мене Динамо – мій дім, моя команда, і так буде завжди.
– Чим ви живете і займаєтеся зараз? Два роки тому ви горіли ідеєю відкрити у Лондоні футбольну академію імені Валерія Лобановського. Що змінилося з того часу?
– Я – technical coach у клубі Чарльтон. Зараз відповідаю за всю академію – від 7-річного віку до 18-річних. Роботи дуже багато. Щодо академії імені Лобановського – так, це мрія всього мого життя. Тут надзвичайно багато талановитих хлопців, які заслуговують отримати свій шанс у футболі. Але все впирається у фінанси. Шукаю спонсорів. З тренерським складом проблем не виникне – є люди, які зі мною працювали, мають досвід та знання. Поживемо побачимо, надія є.
– Я дякую вам за інтерв’ю…
– Олеже, передайте всім уболівальникам збірної України, що я впевнений – хлопці знову віддадуться на 100 відсотків. Ні на секунду не сумніваюся у цьому. Англійських друзів запевняю, що перемога буде за збірною України. Відповідно, хочу попросити ще й гравців нашої команди, щоб вони підтримали мене і допомогли трішки засмутити англійців (Усміхається).
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
