5 памятных для украинцев матчей на «Стадио Олимпико»

Світовий футбол 2 Липня, 15:20 551
5 памятных для украинцев матчей на «Стадио Олимпико»
Накануне исторического для Украины четвертьфинала на главном стадионе Италии блогер Sport.ua Алексей Рыжков припоминает украинские футбольные достижения на этой арене.

Главный тренер сборной Украины Андрей Шевченко выразил надежду, что итальянские болельщики поддержат «сине-желтых» в матче с Англией на римском «Стадио Олимпико». Действительно, итальянский акцент в игре сборной Украины в определенной мере прослеживается – для нашего тренерского штаба Италия уж никак не чужая страна. Да и в Италии нашей сборной симпатизируют, чего там, всячески подчеркивая определяющую роль главного тренера в ее успехах. Так, La Gazzetta dello Sport после нашей победы над шведами выдала заголовок: «Шева в четвертьфинале!» Пусть и не всегда на римском «Стадио Олимпико» болели за украинские команды и украинских футболистов, однако бывали на этом величественном сооружении матчи, отложившиеся в памяти украинских болельщиков.

Вспомним о наших самых значительных футбольных достижениях на крупнейшем стадионе Вечного города (о триумфе уроженца Сум Владимира Голубничего в ходьбе на 20 км и о «золоте» уроженки Харькова Ирины Пресс на дистанции 80 м с барьерами на Римской Олимпиаде-1960 поговорим как-нибудь в другой раз).

1. 16.02.2011. Лига чемпионов. 1/8 финала. 35 873 зрителя. «Рома» – «Шахтер» – 2:3 (1:3)

Горняки тогда выиграли свою группу в Лиге чемпионов, а римляне в своей заняли второе место. Поэтому первый матч 1/8 финала команды играли именно в Вечном городе. Подопечные Мирчи Луческу тогда уже набрали силу, хорошо подготовились к игре и сумели найти ключи к воротам оппонентов. В обороне (там главные роли играли украинцы: Пятов – Чигринский – Ракицкий), правда, дончане были небезупречными, но трех голов в ворота «романисти» вполне хватило для победы и создания прекрасного запаса перед ответным матчем в украинском Донецке. В конце концов, до четвертьфинала горняки добрались, как говорится, одним махом, то есть не тормозя и не останавливаясь по дороге.

2. 15.09.2004. Лига чемпионов. Групповая стадия. 38 000 зрителей. «Рома» – «Динамо» (Киев) – –:+ (0:1)

Пам’ятний вояж киян в гості до римлян. Перший тайм динамівці провели впевнено, а їх зусилля увінчав ювелірний удар зі штрафного Горана Гавранчіча, завдяки якому кияни повели в рахунку. А другий тайм… не відбувся: тифозі «Роми» обурилися необ’єктивним, на їхню думку, суддівством і закидали арбітра матчу шведа Андерса Фріска різним непотребом. Як наслідок, рефері дістав поранення і в крові покинув поле. Матч у 2-му таймі не поновився, а за кілька днів був винесений вердикт: зарахувати господарям технічну поразку. Хай у дещо своєрідний спосіб, але кияни таки виграли вперше на італійській землі в єврокубках.

3. 03.10.1999. Чемпіонат Італії. 56 135 глядачів. «Лаціо» – «Мілан» – 4:4 (3:2)

Феєрія ранньої доби перебування нинішнього головного тренера збірної України в Італії. Новий кумир міланських тифозі тричі відзначився на полі непростого «Лаціо». Відзначу, що двічі Андрію асистував його тодішній партнер по нападу «Мілана», а нині президент Ліберії Джордж Веа. Шкода лише, що всі намагання Андрія не вилилися в перемогу його команди того вечора. Однак говорити про себе компліментарно українець тоді змусив!

4. 06.01.2004. Чемпіонат Італії. 73 383 глядача. «Рома» – «Мілан» – 1:2 (1:1)

Початок найкращого року для Андрія Шевченка. Саме того січневого дня на «Стадіо Олімпіко» він зробив свій перший крок до «Золотого м’яча». Дубль Андрія допоміг «міланісті» подолати на виїзді непростого суперника. Прикметно, що «Мілан» того часу очолював Карло Анчелотті, а другим тренером там працював нинішній асистент Шевченка у збірній України Мауро Тассотті.

5. 08.03.2018. Ліга Європи. 1/8 фіналу. 25 000 глядачів. «Лаціо» – «Динамо» (Київ) – 2:2 (0:0)

За цим матчем запам’яталася непоступливість киян у грі з представником серії А, успішна гра Віктора Циганкова, а також надмірна емоційність Дениса Гармаша (його фірмова ознака!), який зрештою побачив перед собою червону картку вже в самому епілозі зустрічі. Словацький арбітр Іван Кружляк не оцінив жагу справедливості, притаманну Денису: киянин марно намагався довести Феміді, що римляни вкинули аут не з того місця. Менше з тим, опір господарям динамівці чинили гідний. Шкода лише, що плодами від римського матчу не скористалися в матчі-відповіді в Києві, однак то вже інша історія.

***

Отже, на нас чекає єдиний не домашній матч англійців на цьому Euro. Шанс для України? Ну, принаймні щодо глядацької складової перевага в нас має бути. А про наші вічні турботи – невміння грати кілька топ-матчів поспіль через 3–4 дні, огріхи в обороні, солідний уже список травмованих, недостатню функціоналку, снагу суперника, адже англійцям на цьому турнірі поки що не забив ніхто – нині твердити аж ніяк не хочеться. Просто зарядимо позитивною енергетикою наших хлопців. Для належного налаштування не зайве, до речі, їм буде почитати й британські медіа: на Туманному Альбіоні всі в захваті від такого «легкого» суперника на такій серйозній стадії Euro й не приховують пихи й зарозумілості. Доведемо протилежне?

Олексій РИЖКОВ