«Я не зміг бути присутнім при народженні доньки, бо якби потрапив в Україну, то вже б не виїхав. Ми з дружиною живемо в Афінах, але хотіли, щоб дитина народилася в нашому місті Києві. Кілька тижнів тому Олена повернулася до батьків, ми підтримували зв’язок по телефону. Я продовжував тренуватись, але був готовий полетіти в Україну, коли вона мала народжувати.
Олена плакала, вона сказала, що напала росія. Для мене почався справжній жах. Вся моя родина була в небезпеці, я відчував себе безпорадним у цій ситуації. Ми з Оленою вирішили зустрітися на румунському кордоні. Моїй дружині та доньці довелося провести в машині п’ять днів. Два, щоб покинути Україну, ще три, щоб дістатися до Афін.
Їх доглядав мій брат, який їхав з Києва до кордону. Дорога дуже довга, тому що тут десятки блокпостів, постійний рух і, головне, дуже страшно. У будь-який момент може впасти бомба, ви повинні бути обережними з обраним маршрутом. Моєму батьку та брату довелося залишитися в місті. Мама не збирається залишати їх одних, я їм постійно телефоную, питаю чи все гаразд. Важко не бути поруч з ними, боятися гіршого, і не мати можливості втрутитися.
Я часто чую фейкові новини та бачу фейкові зображення. Ми з дружиною щодня отримуємо достовірні новини та страшні відео від рідних. Два з половиною мільйони людей втекли, шукаючи притулку. Цих даних має бути достатньо, щоб пояснити страх мого народу. Україна потребує допомоги. Ми не воюємо, ми захищаємо нашу землю та нашу свободу».
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
