«Родина сказала мені їхати на захід України, але я відмовився. Сказав: «Я з Києва, не можу поїхати». Не думав, що це буде правильно, оскільки люди повинні захищатися, а я не можу тікати. Я вважав, якщо вони прийдуть до Києва, я візьму зброю і захищатиму своє місто. Мені 64 роки, але нічого, нормально. Думаю, що я міг би знищити двох-трьох ворогів.
Це ненависть, а не звичайна злість. Люди ненавидять тих, хто вдирається на їхню землю. Треба заспокоїтися, але зараз є лише ненависть. Вони розділили наші країни на роки. Росіяни нам не брати, це орда.
Хотів піти в тероборону. Мені сказали: «Вам потрібно підписати контракт, і хтось візьме командування над вами». Потім додали: «Я вас знаю, це буде дуже складно. Вам це не потрібно, ви не така людина». Мені ще й 64 роки, розумієте?
Матч між Україною і Росією? Я б не хотів, щоб це сталося, поки я живий. Не хочу тиснути руку цим хлопцям… Ми повинні побудувати велику стіну і зробити все, що можна зробити, щоб від них відокремитися.
Моя дружина не може витримати обстрілів і вибухів, тому о 8 вечора йде у сховище з собакою. Я залишаюсь у квартирі. Було б краще воювати з кимось, якби я міг», – розповів Олександр Васильович в інтерв'ю The Guardian.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
