«У декого зброя була»: Єзерський захищав підступи до Києва і планував їхати на базу «Шахтаря», яку бомбили окупанти

«Мій будинок розташований в ЖК Чайка, що в районі Стоянки, неподалік тренувальної бази ФК Шахтар. Там і почалося моє, так би мовити, нове життя. Почну з того, що ще в 2014 році в нашій громаді була створена так звана ініціативна група, яка мала стежити за порядком на території. Тобто, деякі напрацювання щодо протидії мародерам у нас були. І коли з’явилось розуміння того, що ось-ось має щось статися, ми провели збори і почали потроху організовуватися.

У декого зброя була. Офіційно зареєстрована, мисливська. Плюс рації. Ми швидко згуртувались та проговорили всі наші дії на той випадок, якщо ворог прийде. З кожним днем він був все ближче і ближче. Від нас до Бучі та Ірпеня – напряму приблизно 10 кілометрів. На п’ятий чи шостий день пішли прориви і в наш бік. Одного дня активні бойові дії розпочалися в Стоянці – буквально за три кілометри від нас. Саме там був підірваний міст через річку Ірпінь. Так ми потрапили на лінію розмежування, в зону бойових дій. Перед нами, поруч з нами – збройні сили, спеціальні угрупування, а ми, як виявилося, прикривали їх з самого тилу.

Сформувався окремий добровольчий батальйон Чайка, який очолила дуже фахова та мужня людина – Іван Рудяк. З нашого комплексу туди увійшло приблизно 30 бійців тероборони, а всі інші приїхали з різних регіонів України. З одним з хлопців, як виявилося, ми жили у Львові в одному будинку, з іншим ходили в одну школу. Так нас об'єднала ця війна. Спочатку в нас, звісно, не було чіткої вертикалі. Певна офіційність з’явилася згодом, перед нами були поставлені чіткі завдання, і ми їх виконували. Перше – організація блок-постів в нашій місцевості, друге – протидія мародерству, третє – виявлення і знешкодження корегувальників та ДРГ. Якщо підсумувати – за нами було забезпечення певної надійності.

Під Києвом ворог розбитий, але в нас все ще вистачає роботи. Комбат поставив завдання налагодити організацію та взаємодію блокпостів у тих містах і селищах, де цього не встигли зробити. Передаємо деякий досвід на звільнених територіях. Також треба зачищати місцевість, але в цьому я точно не є фахівцем. Хотів навідатись на теперішню базу Шахтаря, але мене відмовили від цієї ідеї, бо там є замінування», – цитує Єзерського Команда 1.