Три думки після матчу «Зоря» – «Динамо»

Динамо Київ 9 Серпня, 10:51 3789
Три думки після матчу «Зоря» – «Динамо»
В рамках поєдинку 3-го туру УПЛ «Зоря» зазнала домашньої поразки від «Динамо».

Прекрасний перший тайм Динамо з кількома «але»

Динамо вже у другому матчі УПЛ поспіль демонструє дві своїх кардинально різні версії. Як і в поєдинку проти Вереса, кияни шикарно стартували, відкривши рахунок у першій третині першого тайму. Як і в зустрічі з рівнянами, «біло-сині» провели майже всю другу половину тайму в режимі контролю – команда нічого не дозволяла супернику, домінувала в роботі з м'ячем, безпомилково працювала в позиційному плані й демонструвала цікаві рішення на чужій третині поля. Як і з Вересом, в цей період Динамо не вистачало лишень якісних моментів.

Надзвичайно ефективно киянам вдавалося розбивати агресивний пресинг Зорі. Луганці знали, що у динамівських центрбеків є деякі проблеми при роботі на м'ячі, але цей недолік виправляли Сидорчук та Шапаренко – вони глибоко опускалися, дозволяючи Забарному та Сироті обігруватись коротко. Захисники не жбурляли м'яч абикуди, а пасували на ближнього опорника – а ті вже просували атаку.

Фулбеки, своєю чергою, відкривалися високо, створюючи варіант для розвитку атаки в другій фазі. Навіть якщо нормально вийти з-під тиску не вдавалося, Зоря не отримувала більшостей на останній третині й не мала швидкості.

Втім, просування атаки із задньої лінії таки залишається вразливістю «біло-синіх». До перерви від центрбеків пройшло всього 1-2 лонгболи вперед, а в більшості випадків вони запускали передачі або на ближнього, або на фулбека. Зміщення опорників допомагали, але дуже часто кияни не використовували перспективні коридори для розвитку позиційного наступу. Не вистачало і індивідуальних проходів – центрбеки стали діяти сміливіше лишень перед перервою.

Саме перед перервою гра несподівано отримала нерв. Як і в матчах з Вересом, говорити про якісь системні помилки в грі «біло-синіх» не можна – вони допускали флангові прориви, але у команди працювала підстраховка, а контратаки господарів не мали особливої небезпеки. Динамо просто бракувало концентрації в окремих ігрових епізодах – десь Кендзьора програвав спринти, десь Гармаш йшов не невиправданий фол, а десь команда занадто агресивно лізла уперед, дозволяючи відрізати себе одним пасом. Аналогічна картина спостерігалася і тиждень тому.

Провал Динамо в другому таймі

Другий тайм і в матчі з Вересом, і в поєдинку проти Зорі кияни провели вже не так переконливо, як перший. Проблеми з концентрацією розвинулись у системні провали в опорній зоні, де Сидорчук і Шапаренко допускали помилки як позиційного характеру, так і індивідуального. Практично кожна контратака луганців починалася з проходу центру поля крізь цю парочку.

Шапаренко і Сидорчук змістились в одну точку, дозволивши відкритись Кочергіну й продовжити контрвипад передачею на Крістіана

Особливо багато браку давав Сидорчук, який часто допускав індивідуальні помилки – скидував м'яч головою на суперника, відкривав лінії передач і дозволяв відігрувати себе звичайним розворотом на місці (після такого простого руху метрів з 22-х пробив Шахаб). Частково ці проблеми можна пояснити перевантаженням опорної зони з боку Зорі. Таким чином луганці не тільки змушували центрхавів розриватись, а і створювали ізоляцію на правому фланзі атаки. За ним систематично не слідкував Жерсон Родрігес.

Момент з пенальті на Кочергіні виявився показовим. Динамо свідомо дало розіграти Зорі атаку від центрбеків з центру поля, дозволило перевести м'яч на фланг, а опорники тим часом проспали вривання Кочергіна у штрафний. Сидорчук же додав до позиційної помилки грубий індивідуальний промах.

Щонайгірше, в атаці у Динамо теж нічого цікавого не виходило. Киянам вдавалися лишень короткі перепасовки в центрі після виходу з оборону, але якісних передач на хід та вривань у штрафний не виникало до самого пенальті на 70-й хвилині. Киянам, великою мірою, пощастило, що Зоря виявилась вразливою до цих перепасовок, адже саме з них почався другий гол. Луганці в принципі легко розкривалися у цьому матчі – Динамо проти такого суперника зобов'язано було робити більше.

Схожа картина спостерігалася і в другому таймі поєдинку з Вересом. Такий же невиразний позиційний наступ, така ж гра на зустрічних курсах, така ж перемога на класі та вияв індивідуальної майстерності в гольовому епізоді. Кияни виглядали занадто пасивно, продовжуючи допускати різноманітні дрібні безсистемні помилки – зрештою, за них покарали.

Загалом, справедливість перемоги Динамо не підлягає сумніву, але нестабільність гри на старті сезону тривожить. Звісно, це лишень другий офіційний матч, але ж у киян ще й топ-спаринги посеред тижня тривають – от і після Зорі команда вирушить на «товарняк» з Інтером. Проблем з тонусом немає, однак кількість помарок та розконцентрація по ходу поєдинків занадто сильно впадає в очі. У Запоріжжі клас дозволив втримати перемогу, але у єврокубках подібне ставлення до роботи не вибачатимуть.

Зоря: все дуже погано

Про Динамо вийшло два розлогих пункти не через більший пієтет до гранда. Просто в грі Динамо є що розбирати – а от Зоря у першому топ-матчі сезону майже нічого цікавого й не продемонструвала. В перші півгодини команда навіть м'яча не бачила, а активність перед перервою була пов'язана лишень з розконцентрацією суперника – нормальних інструментів для розкриття зон «мужики» не показали. Вони тупо намагалися вискочити у контратаку або заробити якийсь стандарт.

В другому таймі підопічні Віктора Скрипника стали діяти цікавіше. Була перевантаження центру, були хороші розіграші на початку атаки, були хороші просування від центрбеків – робота з гравцями у роздягальні була проведена якісно. Втім, весь позитив розбивався об величезну кількість браку та загальну слабкість у розвитку позиційного наступу. Луганці вигадали, як можна розкрити центр поля, але перед штрафним команда фатально гальмувала.

За весь другий тайм у Зорі можна згадати лишень момент з падінням Крістіана (епізод з чистою індивідуальною майстерністю усіх учасників), два нескладних дальніх удари, пенальті (подарунок від Сидорчука) та гол Фрімпонга на останніх секундах зустрічі – 5 моментів за 49 хвилин. Теоретично, цього могло б вистачити для нічийного результату, але першопричиною такого успіху стала б розконцентрація киян. Реально складних завдань луганці перед Динамо не поставили. З таким футболом, як учора, цілком реально згоріти якомусь Маріуполю.

Зоря могла б створити більше гольових нагод, якби у неї працював пресинг. Луганці на початку нового сезону роблять ставку на короткі володіння з довгими передачами, після яких виграються підбирання, перехоплення та перехідні фази. Пасів уперед дуже багато, а боротьби ще більше – таким чином підопічні Віктора Скрипника добиваються швидкого перезавантаження атаки й збільшення кількості можливостей довести м'яч до штрафного. Динамо вимкнуло пресинг «мужикыв» в обох таймах – і Зоря одразу перетворилася на звичайного контратакувального простачка без родзинки, нічим не цікавішого за Верес.

Між тим, бронзовому призеру УПЛ вже через два тижні необхідно стартувати у кваліфікації Ліги Європи. Чи вистачить такого рівня футболу на прохід Рапіда чи Анартосіса? Існують великі сумніви. Втім, зараз лишень початок сезону, а за два тижні можна провести хорошу роботу над помилками.

Михайло Юхименко