Чому Ребров може стати ідеальним варіантом для збірної, а для Павелка уже став

Динамо Київ 9 Серпня, 20:12 662
Чому Ребров може стати ідеальним варіантом для збірної, а для Павелка уже став
Коментатор телеканалу Сетанта Спорт Ігор Бойко пояснює, що Ребров це добре не тільки для президента УАФ Андрія Павелка, а й для збірної.

Сергій Ребров замінить Андрія Шевченка на чолі збірної України. Про це повідомив той, хто, мабуть, був єдиним реальним суперником Реброва в боротьбі за цю посаду, - Мирон Маркевич.

Хоча, якщо говорити направду, то Маркевич все одно був лише кандидатом номер 2 - незважаючи на те, що декілька років знаходився в структурі УАФ, а до того ФФУ. Він мав замінити або Шевченка, якщо не піде, або Реброва, якщо не вийде його запросити.

Проте мова не про Маркевича - він не такий важливий, якщо вийшло у Шевченка, і не про те, що вийшло у Шевченка та чи вийшло взагалі. Це все події минулого. Майбутнє – це Ребров.

Не було ніяких сумнівів, що це найперший та єдиний претендент Андрія Павелка – всі інші другорядні.

Сумніви були лише в тому, чи цікава ця робота самому Реброву. Він ще досить молодий тренер, який навряд чи наситився клубним футболом, а тому міг би й не погодитися очолити збірну, де потрібен зовсім інший ритм та навички.

Нещодавно Ребров знайшов нову роботу, очоливши після Ференцвароша Аль-Аїн, проте той контракт, схоже, не є жодною проблемою для нього. Ймовірно, після успішної роботи з Динамо, Ребров готовий до нових викликів, але опинився в Азії, не отримавши серйозних варіантів в Європі. А от коли після успішної роботи в Ференцвароші Ребров не отримав серйозних варіантів в Європі, це змусило зробити один не надто приємний висновок: в Європі Ребров не надто потрібен.

Збірна України може бути найбільшою командою, де він отримає роботу. Його найбільшим викликом в кар’єрі.

Є такий міф, що ніби тренер національної збірної – це вершина кар’єри, але насправді це та робота, на яку не кожен практикуючий тренер погоджується. Часто це нудний ритм життя. Ребров не постарів настільки, аби брати спокійну роботу, але ось ці кар’єрні моменти зробили вибір набагато легшим.

Зрозуміло, чому Ребров вирішив очолити збірну, але чому він був настільки великим фаворитом, що ніякої гонки, ніяких інших претендентів не було?

Він – успішний тренер, який здобував звитяги з Динамо, відремонтувавши команду після безладу імені Олега Блохіна. Титули в Україні, як люблять говорити недруги на чолі з теперішнім тренером Динамо Мірчею Луческу, були неспаведливими, мовляв, Шахтар тоді переживав тяжкі часи. Проте були у того Динамо й успіхи в Європі: вихід в плей-офф Ліги чемпіонів, здобутки в Лізі Європи.

Потім Ребров перебудував Ференцварош, повернувши цей клуб на футбольну карту Європи. Знову ж таки, чемпіонства вдома тут на другому місці, адже знову може бути повторення слів, що конкуренти заслабкі.

Призначення головним тренером Шевченка було справжнісіньким українським кумівством, який би історичний результат з цього не вийшов. На момент призначення Шевченко був легендарним гравцем без жодного дня роботи тренером, і Павелко точно б не довірив йому головну команду не те що України, а перш за все свою, якби не мав з ним дружніх стосунків. Ребров – це інша історія. Говорячи інколи зовсім дурними категоріями «заслужив/не заслужив», Ребров своєю попередньою роботою повністю заслуговує на це місце.

Стиль та малюнок гри команд Реброва говорить про те, що він буде ідеальним продовженням ідеології команди Шевченка. Ребров полюбляє контроль м’яча, але при цьому досить розважливий для того, аби розуміти, що з суперниками набагато більш високого рівня грати в контроль немає жодного сенсу.

Після періоду компактно-агресивного стилю Михайла Фоменка Шевченко хотів перезавантажити не тільки команду, а взагалі всю систему гри. І Ребров є найкращим варіантом для продовження цієї лінії.

Зважаючи на більший досвід Реброва та на те, що останнім часом збірна України трохи втратила орієнтацію в просторі, нехай і досягла історичного чвертьфіналу на Євро, тепер команда навіть може цілком рухатися вперед. Тобто це може бути не просто достойна заміна, яка не погіршить ситуацію, а, навпаки, все стане кращим.

Перш за все призначення Реброва вплине на національну збірну, проте усюди раніше він проявляв себе у якості системного менеджера та організатора. В Динамо та Ференцвароші Реброва турбувало не тільки те, що є тепер, не тільки безпосередньо його 11 чи 25 гравців, а всі процеси в клубах.

Багато молодих гравців часу перебування Реброва в Динамо, які вже зараз є зрілими виконавцям тепло згадують той період. «Ми тоді справжній футбол побачили», - так сказав Роман Яремчук, який перетинався з іспанськими тренерами в системі Динамо.

У Шевченка теж були плани вибудувати систему, проте запитань вистачало. Якщо Ребров отримає відповідні важелі управління, то зможе створити єдину систему збірних і контролювати ситуацію. Зрештою, саме цим і можна займатися в часи, коли не буде матчів. Адже безпосередньо тренерською роботою в збірній займаються не більше місяця на рік.

Якщо після призначення Шевченка Павелку довелося довго терпіти критику, то тепер його вибір є логічним, очевидним та мало хто буде говорити, що рішення якесь не таке. Ребров відповідає усім параметрам, аби отримати таку роботу: досвід, досвід успіхів, прагнення грати в гарний футбол, системний підхід, бажання прогресувати та досягати успіхів в своєму ремеслі.

Той же Маркевич, на відміну Реброва, не працював останні п’ять років, не покращував свої навички, а чекав. Багато інших імен називали - від Романа Григорчука до Олексія Михайличенка, але всі вони були в іншому списку: «хто, якщо не Ребров?»

Не довелося переходити до плану Б, адже план А спрацював.

За призначення Реброва Павелка не критикуватимуть настільки нещадно, а це означає, що він має повне право перекласти все на тренера. Перш за все мова про невдачі, адже успіхи, як і кожен нормальний політик, він припише собі.

У Реброва відразу багато викликів. Менше ніж через місяць - продовження відбору до чемпіонату світу та матч з Францією в його рамках. Звичайно, вимагати результату вже зараз буде не зовсім правильно, але його вимагатимуть обов’язково.

Але це вже зовсім інша історія, яка характеризує звичайного любителя футболу, особливо, коли мова заходить про збірну.

Головне, що Ребров може бути готовим вже зараз, розуміючи важливість цього результату.

Порівнюючи з емоціями після призначення Шевченка й тепер, то вони максимально різні. Тоді це були одні лише знаки запитання, а тепер впевненості та розуміння більше.