— Євгене, військова агресія росії проти України триває вже майже два місяці. Ви могли таке припустити на самому початку?
— Я взагалі не міг такого припустити. Гнав ці думки подалі від себе. Але коли почали бомбити Україну, я зрозумів, що це все серйозно й надовго. Для мене це був другий шок після 2014 року, коли наші географічні сусіди забирають у нас землі. Але я вірю, що цього разу Україна дасть відсіч ворогові, іншого шляху ми не маємо. Хотілося б, щоб військові дії закінчилися якнайшвидше. Вважаю, що ця війна дасть поштовх Україні стати кращим, стати прогресуючою країною без корупції.
— Чув і бачив, що Нідерланди, де ви мешкаєте, активно допомагають Україні. Конкретне щось можете сказати з цього приводу?
— Люди активно збирають гроші. За моєю інформацією, це вже близько 150 000 000 мільйонів євро. З Нідерландів до України надходить багато гуманітарної допомоги. Подібне можна говорити про багато країн, що особливо сусідять з Україною. А виділити треба, звичайно, Польщу. Поляки стали побратимами для українців, настільки вони допомагають. Проте чи все упирається у людський чинник. Адже є й політичні рішення. Так от із цим Європа сильно спізнюється щодо архіважливої допомоги для України.
— Ви неодноразово зверталися до російських спортсменів з приводу того, що вони мовчать. Через весь цей час віз і нині там?
— У цьому питанні без варіантів. Багато наших спортсменів кликали про допомогу до російських колег, щоб вони не мовчали, говорили про геноцид українського народу, але це був крик у нікуди, є кілька позитивних прикладів, але не більше. У моєму розумінні, під час війни не може бути людини, яка б дотримувалася нейтралітету. Ти або за війну чи проти. Якщо людина мовчить, значить, підтримує агресію, вона стає співучасником процесу.
— Якщо вже ми перейшли на спорт, то як, на вашу думку, бути збірною України, яку в червні зустрінеться з шотландцями в першому стиковому матчі плей-офф ЧС-2022?
— Дуже хочеться сподіватися, що головному тренеру Олександру Петракову вдасться за місяць підготовки привести команду до спільного знаменника, хоча це буде й непросто, оскільки багато футболістів перебувають не в найкращому стані, це я про хлопців, які виступають на внутрішній арені. Добре, що “Динамо” та “Шахтар” почали проводити хоча б благодійні матчі, це точно не завадить гравцям відчути процес змагання. Тим більше, що у футболістів збірної України має бути на найвищому рівні емоційна складова.
— Зараз у сильних європейських чемпіонатах, окрім головних кандидатів у національну команду, на доброму рахунку й багато інших наших хлопців. Чи варто на них звернути увагу до тренерського штабу “синьо-жовтих”?
— Гадаю, Олександр Петраков прораховує всі варіанти. Але вибір, напевно, буде зроблено на користь футболістів, які морально готові викладатися на 100%. Звичайно, треба подивитися на того ж таки Данила Ігнатенко з “Бордо”, Євгена Шахова з АЕКу, який знає, що таке збірна Україна. Та й багато інших наших хлопців, які добре виступають за кордоном, мають право бути затребуваними у головній команді країни. Нині на першому місці стоїть результат.
— Зважаючи на всі нинішні обставини, чи багато шансів у нашої збірної на перемогу в матчі з шотландцями?
— Цю збірну в жодному разі не можна недооцінювати. У грі з ними треба показати все найкраще, що ми вміємо, тільки тоді прийде результат. Вважаю, що у синьо-жовтих у будь-якому разі є добрі шанси на позитивний підсумок. Особисто я вірю у цю команду.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
