«Зоря» знову стартувала невдало: які причини і чому Скрипник заслужив на кращу команду

Світовий футбол 16 Вересня, 17:22 899
«Зоря» знову стартувала невдало: які причини і чому Скрипник заслужив на кращу команду
Минулого року «Зоря» вкрай невдало розпочала сезон як у національному чемпіонаті, так і в єврокубках.

Але потім команду Віктора Скрипника наче підмінили – змогли покращити своє становище в УПЛ, а у ЛЄ здобули дві перемоги. Щось схоже відбувається у поточному сезоні. У семи матчах Зоря перемогла лише тричі і не зуміла пройти кваліфікацію ЛЄ, програвши не найсильнішому супернику – Рапіду. Поєдинок в Австрії засвідчив, що шанси на груповий етап таки були. Але їх змарнували через власні проблеми.

Раніше всі трабли пов'язували із фінансовим становищем клубу. ЗМІ повідомляли про заборгованості зарплати, що впливало на мотивацію та кадрову політику клубу. Тепер, уже доволі тривалий час, нічого не чутно про якісь фінансові проблеми. Навпаки: луганський клуб навіть дозволяє собі не тільки підписувати вільних агентів, але й платити гроші за трансфери. Взимку підписали найкращого на той момент бомбардира УПЛ – Шахаба. Але старт сезону знову «змазаний». Є певні сумніви, що вдасться повторити минулорічний камбек. Тут, на мою думку, варто зазначити три головних аспекти.

1. Кадровий потенціал став меншим

Влітку у статусі вільних агентів втратили провідного півзахисника команди Владлена Юрченка, основного воротаря Ніколу Васіля, важливого гравця захисту Джоеля Абу Ханну та опорника Дмитра Іванісеню. Звичайно, можна обурюватися роботою менеджерів клубу, які дозволили піти чотирьом провідним виконавцям. Всі вони завдяки Зорі зробили собі репутацію та отримали шанс на кращі варіанти. Але то внутрішні питання клубу, які мене, як журналіста, не дуже цікавлять. Мене більше обурює, що заміни цим футболістам так і не знайшли.

Про проблеми Микити Шевченка зі здоров'ям було відомо не перший день. Проте клуб увійшов у сезон зі схильним до травм Шевченком і молодим, недосвідченим Дмитром Мацапурою. Тільки стартував чемпіонат, як у Микити знову виникли проблеми. Схоже, він перебуватиме поза грою тривалий термін. Уся відповідальність лягла на плечі Мацапури. При тому, що мені не дуже сподобався виступ Шевченка проти Рапіда. Напевно, він міг зіграти краще, враховуючи його досвід і клас. Скрипник потребував третього воротаря – і варіанти підсилення були. Наприклад, у СК Дніпро-1 відбулася кадрова революція у воротах. Існували інші шляхи. Та не було у цьому питанні позиції самої Зорі.

Минулого сезону Зоря відчувала проблеми в центрі захисту. Фактично, йшла у сезон із парою захисників Абу Ханна – Вернидуб. Кожен із них недосконалий, має свої проблеми. Тому Іванісеня, Цвек, Фаворов (хто там ще?) грали у центрі оборони. За літо втратили Абу Ханну, але взяли Імерекова (Десна) та Снурніцина (Олімпік). Перший – досвідчений хлопець, але не підходить під стиль Скрипника. Йому більш комфортно в силовому футболі, а виходити із захисту через пас, грати з високою лінією оборони поки важкувато. Натомість Снурніцина ще потрібно ліпити. Він лише на старті свого футбольного сходження, виступав тільки за однин клуб. Для чого ще минулоріч брали Руфаті – я поки не розумію.

На правому фланзі точно незайвою була б хоч якась альтернатива Фаворову. Якщо Денис не зможе грати, у Скрипника виникнуть проблеми.

В опорній зоні втратили Іванісеню. Він давав боротьбу, фізичну силу. На цю позицію взяли Алібекова з Динамо. Ахмед колись подавав великі надії в команді 1998/99, але так і не вистрелив. У Динамо за Хацкевича мав роль резервного центрбека, потім були оренди в Чехію та Росію (безуспішні). Алібеков – футболіст, кар’єру якого потрібно перезавантажувати, працювати з ним. Він не спроможний показати клас вже сьогодні. На старті сезону користі від нього зовсім небагато.

Ну і ключовий гравець – Юрченко. Він був мозковим центром команди, лідером, системотворчим футболістом. Поки із цією місією не зовсім справляється Назарина. Потенціал у хлопця величезний, але стабільності бракує. Більшого чекав і від Булеци, та Сергій ще звикає до футболу Скрипника.

Якщо підсумовувати, то відразу чотири позиції стали слабшими порівняно з минулим сезоном. Старі зв’язки та напрацювання вже не дають ефекту. Потрібно ліпити нове із нових гравців. Це процес, який вимагає терпіння і часу.

2. Контракт Скрипника

Угода тренера з клубом чинна до завершення сезону. Наскільки відомо мені (про це пишуть і в пресі), наставник не хоче продовжувати контракт. Своєю роботою в Зорі Скрипник продемонстрував потенціал та кваліфікацію. Не думаю, що він матиме проблеми із запрошеннями. Прикро, що УПЛ може втратити такого спеціаліста.

Мені також відомо, що Віктору Анатолійовичу надходили пропозиції протягом останніх двох років. Він повівся дуже порядно щодо Зорі, щодо гравців, яких запросив у клуб, і чесно виконує свою роботу.

У Запоріжжі Скрипник досягнув свого максимуму. Кожного сезону ліпити нову команду та боротися з організаційними проблемами йому немає сенсу. Цей тренер здатен не більше. Дайте йому хороші можливості – і побачите всю силу. Щось подібне можна сказати про попереднього наставника луганців Юрія Вернидуба, який щороку ліпив новий проект, відкривав нових гравців. Отримавши хороші умови в Молдові і порівняно кваліфікованих виконавців, видав результат, залишивши Црвену Звєзду та Динамо Загреб без ЛЧ. Скрипник у тактичних дуелях не програв ні Динамо, ні Шахтарю. Скоріше невдачі були пов’язані з індивідуальними помилками та класом гравців. Свій шанс на кращий клуб Віктор Анатолійович точно заслужив. Тренер, контракт якого діятиме вже менше року, навряд чи може серйозно розбудовувати команду. Сенсу запрошувати гравців під своє ім'я та подальшу співпрацю – немає.

Не менш важливим є питання комфортності роботи Скрипника у Зорі. Не секрет, що вплив на трансферну кампанію луганців має Вадим Шаблій. Їхнє бачення футболу не завжди співпадає апріорі. Тренер не має можливості запрошувати саме тих футболістів, яких хоче. Були гравці, дотичні до німецького футболу (можна припустити, що Скрипник їх знав), а потім трансферна політика стала менш системною. Така ситуація явно не йде на користь продовженню співпраці.

Футболісти добре відчувають зміну клімату. Пригадайте, як йшов із Зорі Юрій Вернидуб. Було зрозуміло заздалегідь, що він пакує валізи. Клуб займався пошуком нового спеціаліста. У таких умовах працювати вкрай складно. Тренер втрачає авторитет серед команди. Гравці розуміють, що зміна наставника – короткострокова перспектива. Все це відбивається як на тренувальному процесі, так і на результатах.

3. Забивний форвард

Зоря продовжує сповідувати цікавий та складний футбол. Скрипник хоче грати естетично, домінувати на полі. Є перевага у грі, але бракує забитих м’ячів. Просто немає форварда-забивали.

Олександр Гладкий показав, що попри вік ще може приносити користь. Минулого сезону він був важливим гравцем команди. Зараз же все виходить значно важче – роки беруть своє. Покладали великі сподівання на Шахаба – іранець взагалі їх не виправдовує. Він приходив у Зорю в статусі одного з найкращих бомбардирів першої частини сезону. Проте у новій команді кожен м’яч дається йому дуже важко.

Складається враження, що Шахаб максимально себе продавав у Олімпіку. А коли отримав хороший особистий контракт від Зорі, то відверто розслабився. Скоріше себе проявить молодий ганець Раймонд Овусу, який має потенціал та виглядає більш голодним до футболу. Але йому потрібен час.

Сергій Тищенко