«Мілан» тотально домінує, туринська сенсація, шикарні новачки і провінційний бомбардир: символічна збірна сезону Серії А

Світовий футбол 23 Травня, 22:27 444
«Мілан» тотально домінує, туринська сенсація, шикарні новачки і провінційний бомбардир: символічна збірна сезону Серії А
«Футбол 24» починає підбивати підсумки чемпіонату Італії 2021/22. «Мілан» став чемпіоном і делегував чимало представників у символічну збірну сезону.

Сезон Серії А завершився чемпіонством Мілана. Для когось – несподіваним, а для когось – довгоочікуваним. Минуло 11 років перш ніж «россонері» знову мають право нашити собі на форму «скудетто». Цілком можливо, що найкращу гру упродовж кампанії демонструвала зовсім інша команда зі столиці Ломбардії. Проте Мілан грав яскравіше, видовищніше, з характером. Це запам’ятовується більше.

Не поспішайте пояснювати засилля гравців «россонері» у символічній збірній тим, що ми буцімто просто взяли до уваги результат. Так було б надто просто. Кандидатів у цю віртуальну команду ми обрали ще за два тури до завершення чемпіонату. Сумніви залишалися лише щодо місця Рафаеля Леау. Підсумок боротьби за чемпіонство мав визначити, запам’ятається португалець позасистемним гравцем, який робить різницю, чи просто примхливою зіркою, яка зловживає дриблінгом. Сподіваємося, ви бачили останні матчі Мілана – там усе очевидно.

Якщо пригадувати минулий рік, то у символічній збірній зберіг лише Тео Ернандес. Відразу 6 виконавців із тієї команди вже виступають за межами Італії. Натомість маємо 2,5 новачки, адже Фікайо Томорі хоч і проводив перший повноцінний сезон у Серії А, але вже встиг зарекомендувати себе на Апеннінах. Погані новини для уболівальників Ювентуса – цьогоріч Турин представлений гравцем їхнього запеклого ворога. І це можна назвати головною сенсацією. Зрештою, досить анонсів – нумо знайомитися з головними героями сезону чемпіонату Італії.

Голкіпер – Майк Меньян (Мілан)

За іронією долі, саме вихованець ПСЖ замінив Джанлуїджі Доннарумму – найкращого голкіпера Серії А та найкращого гравця Євро-2020. Француз моментально змусив фанів Мілана відкинути будь-які страхи. Меньян чудово виконував свою безпосередню роботу – 17 «сухих» матчів у чемпіонаті та найкращий відсоток сейвів у топ-5 лігах Європи. У конструктивній фазі також давав команді більше, ніж попередник. Майк навіть віддав два асисти. Щоправда, один із них не можна рахувати, адже гол не відбувся через мінімальний офсайд у партнера.

Альтернатива – Давід Оспіна (Наполі). Колумбієць став одним із творців успіху партенопейців. За чутками, досвідчений голкіпер навіть може перейти у Реал на місце Андрія Луніна.

Правий захисник – Дензел Дюмфріс (Інтер)

Ще один новачок, якому належало замінити одну з головних зірок. Нідерландець чудово провів Євро-2020, але чомусь черги на його трансфер не було. Інтер фактично без конкуренції забрав гравця ПСВ за майже 14 млн євро. Стартував Дюмфріс не дуже переконливо, але згодом виборов місце в основі й став справжнім лідером Інтера та безапеляційно найкращим гравцем Серії А на своїй позиції. Підсумкові 5 голів і три асисти – це менше, ніж було у Хакімі. Однак нинішній Інтер вже не так залежить від результативності латералів.

Альтернатива – Давіде Калабрія (Мілан). Провів найкращий сезон у кар’єрі та був справжнім капітаном чемпіонів Італії на футбольному полі.

Центральний захисник – Фікайо Томорі (Мілан)

Ще за підсумками попереднього чемпіонату англієць міг би потрапити у таку команду, але провів на Апеннінах лише півроку. Звісно, «россонері» не втратили шанс викупити контракт вихованця Челсі. Томорі став ключовою фігурою найкращої оборони чемпіонату, що дозволило майже не відчути втрати Сімона К’яєра. Без Томорі Мілан лише двічі завершив матч без пропущених м’ячів (28%), з ним на полі таких поєдинків 16 (52%).

Альтернатива – Маттейс Де Лігт (Ювентус). Нідерландець вийшов на рівень гри, за який його купували. Тепер потрібен надійний напарник.

Центральний захисник – Глейсон Бремер (Торіно)

Челсі, Ліверпуль, Арсенал, Інтер, Мілан та Баварія – це неповний список клубів, які вже проявили інтерес до 25-річного бразильця. Після свого переїзду в Італію влітку 2018-го центрбек виключно прогресує, але під керівництвом Івана Юріча стався справжній стрибок. Ідеальний гравець для команд, які високо пресингують. Бремер став лідером чемпіонату за кількістю перехоплень і повернень володіння, а також підбирань на чужій половині. Не дивно, що навіть Серія А назвала його найкращим захисником сезону. Просто подивіться, як він буквально знищив Влаховіча в туринському дербі.

Альтернатива – Мілан Шкріняр (Інтер). Єдиний із центрбеків Інтера, хто не втратив у надійності після відходу з команди Антоніо Конте. З новим тренером почав більше давати команді під час побудови атак.

Лівий захисник – Тео Ернандес (Мілан)

Насправді француз легко міг би претендувати на місце в півзахисті чи навіть атаці, про оборону він часом може просто забути. Якщо без жартів, то Ернандес був одним із двигунів чемпіонського Мілана. Кілька разів виводив команду з капітанською пов’язкою. Але важливіше те, який внесок він робив у результати. Коли було геть скрутно, завжди можна було очікувати, що Тео увімкне «режим електрички». Швидкісні рейди принесли 5+5. Ернандес – єдиний захисник у Європі, хто має не менше п’яти голів та асистів у двох останніх сезонах.

Альтернатива – Іван Перішіч (Інтер). Хорват пережив другу молодість, але поки навіть такий блискучий сезон не переконав Інтер продовжити контракт.

Опорний півзахисник – Марцело Брозовіч (Інтер)

Найважливіший виконавець у системі Сімоне Індзагі. Проблема для Інтера, що вже у другій половині сезону про це знали всі. До хорвата почали відправляти персонального опікуна. Саме в таких матчах Інтер втратив кілька надважливих очок. Зрештою, це не провина Брозовіча, що команда не знаходила альтернативних варіантів. Свою частину роботи він виконував відмінно – рідко кому вдавалося виграти у «нерадзуррі» боротьбу за центр поля.

Альтернатива – Лоренцо Пеллегріні (Рома). Лідер та найкращий гравець «вовків». Його характер дає команді необхідний імпульс, коли справи йдуть не найкращим чином.

Центральний півзахисник – Сандро Тоналі (Мілан)

Перший сезон на Сан-Сіро вийшов не дуже вдалим. Мілану навіть вдалося виторгувати скидку на повноцінний трансфер і зменшити зарплату гравця. Подейкують, контракт Тоналі знову переглянуть. Тепер у бік збільшення суми виплат. Не дивно, адже Сандро взяв на себе відповідальність не лише за півзахист. Кілька надважливих голів наприкінці сезону зробили це чемпіонство можливим. Тоналі починає нагадувати того гравця, якому пророчили славу Андреа Пірло.

Альтернатива – Фабіан Руїс (Наполі). Двигун та мозковий центр у команді Лучано Спаллетті. Креатив іспанця врятував для Наполі кілька матчів і допоміг повернутися в Лігу чемпіонів.

Центральний півзахисник – Сергєй Мілінковіч-Савіч (Лаціо)

Президент Лаціо не один рік говорить, що трансферна вартість серба близько 100 мільйонів. Більше це не схоже просто на вихваляння одіозного Клаудіо Лотіто. Мілінковіч-Савіч – один із найкращих гравців Серії А загалом. У нинішньому сезоні взяв участь у 22-х голах (11+11), що на 5 більше, ніж його попередній персональний рекорд. Такі цифри дозволили «орлам» не помітити спад у грі Луїса Альберто.

Альтернатива – Хакан Чалханоглу (Інтер). Саме навколо таких гравців будує свої команди Сімоне Індзагі. Як наслідок, турок провів найрезультативніший сезон у кар’єрі (7+13).

Нападник – Доменіко Берарді (Сассуоло)

Улюблена італійська казка про провінційного бомбардира. До 27 років Берарді так і не вибрався із Сассуоло, але це не заважає йому бути одним із найкращих гравців Серії А. Минулий сезон став для Доменіко найуспішнішим. Найкращий асистент (17) додав у свій актив ще й 15 забитих м’ячів. Якщо порахувати передгольові, то виявиться, що 84% усіх голів Сассуоло були організовані за участі Берарді. Ніхто на континенті не може таким похизуватися.

Альтернатива – Лаутаро Мартінес (Інтер). Півсезону аргентинцю знадобилося, аби адаптуватися до гри без Лукаку. Поступово оговтався і настріляв 21 гол (особистий рекорд).

Нападник – Чіро Іммобіле (Лаціо)

Форвард збірної Італії повернув собі звання найкращого бомбардира Кальчо. Іммобіле забив 27 голів і вчетверте здобув титул капоканоньєре. Лише легендарний Гунар Нордаль вигравав «Золотий бутс» Серії А 5 разів. А ще Іммобіле вже став найкращим бомбардиром Лаціо за всю історію (зараз 182 м’ячі). У наступному сезоні Чіро має всі шанси заскочити у топ-10 голеодорів чемпіонату Італії всіх часів. Залишилося забити 5 м’ячів.

Альтернатива – Душан Влаховіч (Фіорентина/Ювентус). Натякав, що побореться за звання найкращого бомбардира, але після переходу в Ювентус результативність знизилася.

Нападник – Рафаель Леау (Мілан)

Людина, яка символізує чемпіонський титул Мілана. За інших обставин у Леау не було б шансів потрапити у символічну збірну з такими цифрами. Рафа забив лише 11 голів та віддав 10 асистів. Однак його забиті м’ячі завжди мали величезне значення. Зокрема, 10 із них змінювали підсумок матчу. Саме Леау на пару з Тоналі (меншою мірою) витягнули для «россонері» кінцівку сезону. Португалець змужнів і став справжньою зіркою. Найкращим гравцем сезону Серії А.

Альтернатива –Таммі Абрахам (Рома). Блискуче підписання Жозе Моурінью. Англієць два місяці взяв на адаптацію, а потім почав забивати, забивати багато.


Вадим Грищук