10 друзів Шевченка. Одноклубники українця, які стали тренерами

Світовий футбол 23 Листопада, 18:58 253
10 друзів Шевченка. Одноклубники українця, які стали тренерами
Великий «Мілан» початку століття був унікальним насамперед через визначне сузір'я футболістів, серед яких одну з перших скрипок грав Андрій Шевченко.

Після закінчення кар'єри багато футболістів того «Мілана» перейшли на тренерську ниву. У тому числі й наш Андрій Миколайович, який повернувся до Серії А у якості наставника «Дженоа».

На жаль, колишній наставник Шеви у «Челсі» - Жозе Моуріньо зіпсував дебют українському наставнику генуезького клубу. Однак сьогодні є привід згадати його зіркових одноклубників по «Мілану», які обрали нелегку тренерську роботу.

Паоло МАЛЬДІНІ, 53 роки

Легендарний екс-капітан «Мілана» та друг Шеви тренером не став, але не згадати його у даному контексті ми просто не можемо. Протягом 25 сезонів знаменитий центрбек вірою та правдою служив «Мілану» – єдиному клубу у своїй кар'єрі. Як і його батько Чезаре, Паоло також став капітаном «россонері». І також виграв із командою Кубок/Лігу чемпіонів. Проте тренером, як батько, Паоло не став. Але став функціонером клубу. У 2018 році він повернувся до «Мілана» як один з директорів клубу. Наступного року він став технічним директором «Мілана». Але, незважаючи на статус незаперечної легенди, його позиції менеджера не такі міцні: постійні чвари в колись найсильнішому клубі Європи поставили Паоло на межу звільнення.

Яп СТАМ, 49 років

Потужний нідерландський центральний захисник, який одним своїм зовнішнім виглядом наводив жах на суперників, після закінчення кар'єри гравця вирішив стати тренером. Але досягти хоча б схожих результатів на ті, які досягнув гравцем, йому не вдалося. Починав у «Зволле» - своєму рідному клубі, як асистент головного тренера. Після двох сезонів пішов на підвищення – в «Аякс», де теж працював помічником головного тренера та наставником молодіжки. Перший самостійний тренерський досвід отримав в англійському «Редінгу». Але невдало: його було звільнено за незадовільні результати. Аналогічна причина звільнення з двох інших клубів – того ж «Зволле» і «Фейєноорда». Не пішли справи у Стама і в клубі МЛС – «Цинциннаті», звідки нідерландця звільнили восени.

Філіппо ІНДЗАГІ, 48 років

Знаменитий форвард «Мілана» початку-середини «нульових», партнер Андрія Шевченка по атаці, одразу після закінчення футбольної кар'єри пішов у тренери. «Суперпіппо» очолював юнацькі команди структури «Мілана», а через два роки очолив першу команду. Однак ноша виявилася непосильною для молодого алленаторе: він провалився. Хоча інакше тоді й бути не могло: тодішній «Мілан» був лише тінню тієї команди, в якій виблискував Філіппо.

Після «Мілана» Індзагі-старший пішов на пониження: очолив «Венецію», яку вивів у серію В. Потім знову був невдалий досвід у серії А – у «Болоньї». Влітку 2019 року він очолив «Беневенто», який вивів в еліту італійського футболу. На даний момент Філіппо тренує «Брешію», яка виступає у серії В.

Кларенс ЗЕЄДОРФ, 45 років

Нідерландський «Професор», який прийшов у «Мілан» із стану лютого ворога – «Інтера» – на довгі роки став найважливішим елементом у структурних побудовах «россонері». Зеєдорф, Гаттузо та Пірло – знаменита трійця «Мілана», яка робила різницю в центрі поля. Після завершення кар'єри футболіста Кларенс вирішив стати тренером. Не маючи жодного досвіду, Зеєдорфа було призначено одразу на посаду наставника першої команди «Мілана» - взимку 2014-го. Однак досягти бодай якихось успіхів першому нідерландському тренеру в історії серії А не вдалося. Під його керівництвом «Мілан» не потрапив навіть у зону єврокубків. Із Кларенсом було достроково розірвано контракт. Після «Мілана» очолив китайський «Шеньчжень». Але й там довго не затримався. Невдачею завершилися і спроби тренувати іспанський «Депортіво» та збірну Камеруну.

Дженнаро ГАТТУЗО, 43 роки

Важко було уявити під час кар’єри Гаттузо-футболіста, що ця шалена, нестримна та емоційна людина може стати тренером. Тим не менш, фактично відразу після закінчення кар'єри гравця Ріно взявся тренувати. Причому варіантами не перебирав: «Сьон», «Палермо», ОФІ, «Піза». Ніде довго не затримувався, бо результатів не давав. Не вийшло і на посаді наставника своєї головної команди у кар'єрі – «Мілана», який він очолив 2017-го. Під його керівництвом «червоно-чорні» посіли п'яте місце у чемпіонаті, що стало приводом для Ріно подати у відставку. Взимку 2019 року Гаттузо очолив «Наполі», змінивши на посаді тренера свого вчителя – Анчелотті. З «партенопеї» Дженнаро виграв свій поки що єдиний трофей як тренер – Кубок Італії. Наприкінці травня 2021-го залишив клуб із Неаполя. Але вже за кілька днів очолив «Фіорентину». Але й тут не склалося: через місяць подав у відставку через розбіжності з клубним керівництвом.

Андреа ПІРЛО, 42 роки

Неперевершений плеймейкер прийшов у «Мілан» у 2001 році. І виграв із командою практично все – і на внутрішній арені, і на міжнародній. Однак футбольну кар'єру завершив в іншому італійському гранді – «Ювентусі». Там і почав тренерську кар'єру: спочатку тренував молодіжку, потім після відставки Саррі, саме йому довірили головну команду «б'янконері». Однак перший млинець у Пірло вийшов глевким. Він не зміг за традицією своїх попередників зробити команду чемпіоном: під його керівництвом «Юве» фінішував лише на четвертому місці. Не вдалося пошуміти і в Лізі чемпіонів: виліт уже в першому раунді плей-оф. Тому після закінчення минулого сезону Андреа було звільнено. Нині тимчасово безробітний.

Алессандро НЕСТА, 45 років

Практично ідеальний центральний захисник, якого за манерою гри порівнювали з «капітаном на всі часи» «Мілана» кінця вісімдесятих - початку дев'яностих Барезі. За «россонері» відіграв десять сезонів. Тренерську кар'єру розпочав за океаном – у «Маямі». Але особливих успіхів не досяг і покинув команду після двох сезонів. Без роботи довго не залишався – на Батьківщині очолив «Перуджу», яка боролася за повернення до серії А. Не вирішивши завдання підвищення у класі, Неста був звільнений. Не найкращим чином Сандро вийшло і у «Фрозіноне»: команда під його керівництвом не зуміла пробитися в серію А, і його було звільнено.

Ернан КРЕСПО, 46 років

Знаменитий аргентинський бомбардир, який зіграв у шести італійських командах, за «Мілан» провів лише один сезон – 2004/2005. Та й той у оренді. Однак Ернану вдалося залишити помітний слід того сезону: він забив 18 голів у всіх турнірах. У тому числі два – у пам'ятному фіналі Ліги чемпіонів проти «Ліверпуля», які, втім, не допомогли команді виграти титул. Після завершення кар'єри гравця одразу розпочав кар'єру тренера. Починав в Італії, в команді серії В «Модені». Але довго там не протримався: був звільнений через незадовільні результати. Потім повернувся на Батьківщину, де очолив «Банфілд», але особливих досягнень там не здобув. А ось на чолі «Дефенси та Хустісії» Ернан виграв свій перший тренерський трофей – Копа Судамерикана – аналог нашої Ліги Європи. Взимку цього року очолив іменитий бразильський «Сан-Паулу», але через пів року контракт був розірваний «за обопільною згодою сторін».

Йон-Даль ТОМАССОН, 45 років

Данський бомбардир прийшов до «Мілану» 2002-го, у статусі володаря Кубка УЄФА. Цей титул він завоював у «Фейєноорді». З «Міланом» теж виграв євротрофей – Лігу чемпіонів – наступного ж сезону. За «россонері» провів три роки. Основним гравцем не був, але ігровою практикою не був обділений: постійно виходив на заміни. Відразу після того, як повісив бутси на цвях, перейшов на тренерські хліби. Був помічником головного тренера в нідерландському «Ексельсіорі», потім очолював цю команду. Але без особливих успіхів. У свій час працював асистентом наставника у збірній Данії. Пробував тренувати «Роду», але теж невдало. А ось у шведському «Мальме» у нього все вийшло. Очоливши цю команду на початку 2020-го, відразу привів її до чемпіонських нагород, паралельно отримавши титул найкращого тренера року у Швеції.

ДІДА, 48 років

Відомий бразильський кіпер, який завоював із «Міланом» два Кубки чемпіонів, грав до 43 років. Після закінчення кар'єри плавно перейшов на тренерську посаду: тренував голкіперів у маловідомих клубах Єгипту та Китаю. У 2019 році його покликали до «Мілана» - тренувати воротарів другої команди. І Діда одразу ж відгукнувся. Влітку 2020 року чемпіон світу 2002 року пішов на підвищення: Діда увійшов до тренерського складу головної команди «Мілана», в якому відповідає за підготовку голкіперів.