Звісно, плей-офф за вихід до ЧС-2022 складається з двох різних матчів, але для українських вболівальників зустріч проти Шотландії затьмарила усе – це був найважливіший матч як у турнірному плані, так і в моральному. «Синьо-жовті» змогли привезти на Хемпден-Парк усіх лідерів, тож Олександр Петраков не став підлаштовуватись під «тартанову армію». Збірна України вийшла у звичній схемі 4-3-3 з очікуваним складом.
Інтрига крутилася лишень навколо позицій голкіпера (Бущан / Пятов), партнера Зінченка в центрі (Маліновський / Шапаренко) і лівого вінгера (Мудрик / Циганков). Наш тренерський штаб зробив вибір на користь Георгія, Руслана й Віктора відповідно. Острів'яни своїм складом теж не здивували. Хіба що поява лівші Хікі на правому фланзі дещо вибивалась з очікувань.
Україна блискуче підготувалась до стилю суперника
Перші 20 хвилин матчу змусили шотландських вболівальників скривити обличчя. Господарі одразу спробували накрити українців високим інтенсивним пресингом, однак підопічні Олександра Петракова виходили з-під нього через короткі передачі та зміну позицій – зокрема, в центрі й навіть зліва відкривався Ярмоленко. Крім того, «синьо-жовті» дуже активно вступали у відбирання після втрат, що вилилось у жовті картки для Яремчука й Маліновського в стартові 11 хвилин.
«Тартановій армії» не вдалося зірвати тактичний малюнок нашої гри. В атаці у неї теж нічого не виходило – Шотландія намагалася створювати моменти через відкривання Дайкса на останній третині, вривання латералей у зони на флангах та подальші подачі, однак захисники нашої збірної відіграли блискуче. Небезпеку від Робертсона нівелювали дисциплінованою підстраховкою Караваєва з боку Ярмоленка. Як наслідок, у підопічних Стіва Кларка можна згадати тільки два кволих моменти – Хенлі замикав подачу з кутового, а МакГінн бив з лінії штрафного після передачі Робертсона. В обох випадках м'яч полетів у небо.
Шикарна гра України на м'ячі у першому таймі трощила шотландців
Україна виходила з-під тиску шотландців без жодних проблем, одразу розвиваючи швидкі позиційні атаки. При цьому команда заплітала класні комбінації – і вже на 7-й хвилині такий футбол міг вилитись у красень-гол. Караваєв відкрився на правому фланзі й шикарно прострілив у карний майданчик, Маліновський скинув на Циганкова, а Віктор у дотик бахнув під поперечку. Гордон врятував Шотландію!
Ще кращу нагоду відкрити рахунок «синьо-жовті» отримали на 17-й хвилині, коли Ярмоленко отримав відскок у штрафному на межі офсайду й опинився у кількох метрах від Гордона в повній самотності. Андрій пробив низом, але Крейг встиг накрити постріл, а потім встиг зафіксувати м'яч перед порожніми воротами. Ще через три хвилини Яремчук замикав простріл Циганкова ударом з меж карного майданчика, але вийшло неточно.
В середині першого тайму Шотландія остаточно відійшла у середній блок. Гра стала нагадувати наш поєдинок проти Швеції, тільки тепер в ролі скандинавів були українці – вони вели гру, розкатували комбінації, вривались у штрафний після цікавих закидушок і вражали позиційною роботою. Скотти ж сиділи в обороні й чекали на шанси при ривках по флангу. Чекали марно, але певної оперативної паузи в матчі їм вдалося досягти.
Втім, відмова від активного пресингу дала про себе знати на 33-й хвилині. Маліновський з власної половини вирізав фантастичну довгу передачу за спину Хенлі на хід Ярмоленку, а наш нападник, прийнявши м'яч першим дотиком, перекинув Гордона другим – це був гол! Україна заслужено вийшла вперед, а Андрій забив за збірну в 45-й раз. До рекорду Шевченка залишилось три голи.
Шотландія так і не змогла гідно відповісти до перерви. Україна продовжила розривати шотландців через короткі розіграші з активною зміною позицій. На 44-й хвилині це могло вилитись у гол Маліновського – Руслан протягнув м'яч крізь центр поля й вийшов на ударну позицію. На жаль, м'яч у нього зрізався. Зрештою, свисток Дані Маккелі відправив команди відпочивати за мінімальної переваги «синьо-жовтих» в рахунку.
Вчасний стрибок Яремчука
У роздягальні Стів Кларк замінив інертного Дайкса на Крісті, однак цей хід не встиг переломити хід зустрічі. Всього за три хвилини по перерві Україна провела надзвичайно важливий другий гол. Забарний протягнув м'яч правим флангом та віддав пас на Ярмоленка, той обстукався з Караваєвим, після чого Олександр вирізав подачу на лівий край штрафного – там Яремчук перестрибнув усіх опонентів і пробив головою. Точно в дальній кут. 0:2!
Роман забив надзвичайно вчасно. «Синьо-жовті» точно збавили б в активності після 60-ї хвилини, віддавши ініціативу Шотландії, але тепер у нашої команди був розкішний гандикап. На 52-й хвилині він міг зросити до розгромного, однак щільний удар Ярмоленка після його вривання в штрафний на дриблінгу парирував Гордон.
«Тартанова армія» швидко перейшла на гру з чотирма захисниками й повернулась до високого пресингу, ледь не добивавшись свого на 56-й хвилині. Бущан отримав пас від Степаненка, Макгрегор побіг накривати Георгія, а той вибив м'яч прямо в нього. На щастя, відскок пройшов повз ворота. Україна відповіла атакою з класним прострілом, однак на нього ніхто не встиг.
Шотландія тисне, Україна терпить і огризається
В середині другого тайму малюнок зустрічі став вже конкретним і дуже неприємним. Господарі всіма силами пішли уперед, посиливши напад Армстронгом і Хендрі. Україна терпіла, але все одно пропускала небезпечні моменти. Зокрема, на 67-й хвилині Макгінн вибачив «синьо-жовтих», пробивши головою з кількох метрів – на щастя, м'яч пройшов повз праву стійку. На 73-й хвилині Армстронг вистрілив з-під кількох наших футболістів, але Бущан був на місці. На 76-й же у карний майданчик увірвався Адамс, який завдав потужного удару – Бущан врятував, а добивання заблокував Матвієнко!
Україна терпіла, але намагалася тікати в контратаки. Одна з них завершилась вриванням Циганкова в штрафний та непоганим ударом, який витягнув Гордон.
Олександр Петраков оперативно освіжив атаку, випустивши на 72-й хвилині Мудрика й Шапаренка замість Циганкова й Маліновського. На 78-й з поля пішли Яремчук і Ярмоленко, поступившись місцем Довбику й Зубкову. Втім, налякати шотландців не вдалося – вони вперто лізли вперед, а якість нашої контргри залишала бажати кращого. «Синьо-жовті» притиснулись.
Нервовий фінал і кровопивця Довбик
Зрештою, «тартанова армія» догризла оборону України. На 79-й хвилині наші гравці пропустили відкривання Макгрегора й дали йому потужно пробити – Бущан ніби й зачепив м'яч, однак той все одно полетів у ворота. Степаненко вибив його на самій лінії, але система відеофіксації голу швидко дала сигнал про перетин стрічки. Сфера залетіла у ворота. 1:2.
Окрилені шотландці пішли уперед і ледь не потрапили в полон. Всього через дві хвилини після пропущеного гола Мудрик фантастичним розрізним пасом виводив Довбика віч-на-віч з Гордоном, однак Артем перед карним майданчиком завозився з м'ячем і запоров момент. На 86-й хвилині Мудрик міг вдруге вивести Довбика на побачення з голкіпером – втім, цього разу Михайло помилився з передачею.
В такому режиму гойдалок матч тривав до останніх хвилин. Шотландія відчайдушно тиснула, але Україна впевнено тримала результат, нічого не дозволивши біля власних воріт. Ба більше – в компенсований час Зубков міг і третій гол у ворота скоттів забити, однак його постріл з центру штрафного пройшов повз ліву стійку.
Ще за кілька хвилин Довбик знову запоров потенційний вихід віч-на-віч, однак на останніх секундах Зінченко вивів його на ще одне на рандеву з Гордоном. Цього разу Артем не підвів, пробивши у ближній кут – 1:3! Україна виходить у фінал відбору до ЧС!
Молодці! Найкращий матч збірної
Перед матчем проти Шотландії велике занепокоєння викликала не тільки фізична форма й тактична підготовка збірної, а і психологічна складова. Накрут був надзвичайним як серед вболівальників, так і в збірній – а в таких умовах дуже легко перегоріти. Втім, вже на перших кадрах з підтрибунки стало зрозуміло, що команда зібрана й налаштована максимально правильно. Відчуття цієї правильної заведеності важко передати словами.
Ця заведеність неабияк допомогла на старті зустрічі, коли необхідно було виконати важливе тактичне завдання – розбити високий пресинг шотландців і виграти нічийні м'ячі. В першому аспекті «синьо-жовті» відпрацювали дуже виважено й спокійно, виходячи з-під тиску завдяки злагодженим переміщенням (зокрема, велику роль відігравали опускання Степаненка та широкі позиції фулбеків). У підбираннях же вмикалася максимальна агресія – українці на всій швидкості бігли звужувати зони з різних боків, створюючи чисельну більшість в зоні м'яча.
На цьому етапі стала помітною готовність «синьо-жовтих» виконувати шалений об'єм бігової роботи та дисципліновано заповнювати простір на полі. Разом з тим, команда спокійно й методично розкатувала м'яч, легко прориваючи лінії суперника й влітаючи на ударні позиції – вже у перші 20 хвилин Україна провела 5 ударів (4 з меж штрафного), з яких два точно мали завершуватись голами.
Такий потужний старт змусив Шотландію забути про високий пресинг і сісти в середній блок, однак і це не допомагало. Україна стала домінувати ще більш явно, забивши ефектний гол і не зупинившись навіть на початку другого тайму – від 46-ї до 60-ї хвилини у нас було 3:0 за ударами, 86,5% володіння м'ячем і 92% точності пасів (проти 60% у скоттів) при 130 передачах (vs 25 у господарів). Так, потім підопічні Олександра Петракова логічно підсіли, але вони витримали. У складних умовах «синьо-жовті» все одно тікали в контратаки й цілком могли закривати гру в основний час.
У підсумку, Україна здобула заслужену перемогу на Хемпден Парк. 58% володіння, 86-78 за відсотком точності передач, 15-14 за ударами (8-4 в площину, по 11 з меж штрафного), 6-1 за явними гольовими нагодами, 2,39 xG проти 1,32 у господарів. «Синьо-жовті», попри психологічний тиск, довели свою перевагу в класі й конвертували її в такі моменти й голи, які Шотландія не могла собі дозволити навіть уві сні. І це при тому, що нормальну ігрову практику в останні півроку мали лишень Маліновський, Зінченко, Яремчук і, меншою мірою, Ярмоленко.
Настільки потужного футболу в пост-ковідну епоху збірна ще не демонструвала.
Фантастичний перформанс українців
З урахуванням усіх проблем збірної, перемога була б неможливою без правильного налаштування футболістів. Вони ж завелися так, як ніколи – у складі України прямо таки важко знайти найкращого. Кожен видав блискучу статистику. Навіть Шапаренко, який зіграв 23 хвилини, завершив матч у лідерах за відбираннями (4), з чотирма звитягами в єдиноборствах (із шести) й з 10 точними пасами (із 11-ти). Розбирати перформанс усіх героїв за всіма показниками буде дуже довго й нудно – краще відкрийте Sofascore і самі переконайтесь, наскільки ж потужно виступили наші козаки. Хоча про кілька прізвищ все одно треба згадати.
Статистика, на жаль, не видасть повної картини. Вона не врахує шаленого об'єму позиційної роботи, який довелося виконувати гравцям – і якщо для Зінченка чи Маліновського висока інтенсивність є нормою, то для Степаненка та Ярмоленка вона вимагала колосальних зусиль. Ветерани впорались.
Андрій, наприклад, дисципліновано бігав по 60-70 метрів назад, допомагаючи Караваєву з Робертсоном, створюючи канали для передач в центрі при зміщеннях Зінченка й відкриваючись на лінії офсайду. Крім того, він величезну кількістю разів вступав у боротьбу – капітан став лідером за кількістю та ефективністю єдиноборств на землі (15 епізодів, 8 перемог). Також він виконав 3 відбирання (у шести моментах). Про свій прямий функціонал Ярмоленко також не забув, створивши різницю на полі – в його активі не тільки крутезний гол, а й 4 успішних обіграші один-в-один (з п'яти спроб).
Тарас блискуче допоміг при розбиванні пресингу шотландців (на карті передач помітно, як активно опорник обігрувався в глибині) й встигав підчищати нічийні м'ячі. Його тричі пройшли в дриблінгу і він частенько програвав боротьбу, але ж і навантаження на Степаненка було шаленим – 17 єдиноборств (6 успішних), 7 верхових дуелей (2 успішних), 3 зібраних на собі фоли й 4 виноси. Та і не завжди було важливо лишень відібрати м'яч – в багатьох епізодах вистачало нав'язати контакт, а партнери за умов чисельної більшості на вузькому просторі добивали справу.
Карта передач Степаненка
Було б несправедливо забути про нашу зіркову парочку в центрі. Від Зінченка й Маліновського наші вболівальники завжди вимагали чогось нереального, але вчора вони повністю виправдали очікування – Руслан став лідером за пасами на просування (8 передач, 6 точних), виконав шикарний асист і ще два рази пасував під удар. Так, один з таких пасів став наслідком не дуже вдалого прийому на 7-й хвилині (Циганков після цього бив під поперечку), але важливо було просто увірватись у зону на лінії штрафного й зачепитись за простріл. В Аталанті українець робить це регулярно, і в збірній Рус підтвердив рівень.
Зінченко прогнозовано став королем при відкриваннях, при створенні трикутників для обіграшів та при грі в комбінаціях. Саме на ньому трималася наша шалена перевага в роботі на м'ячі – вона була просто недосяжною для скоттів. Господарі банально не встигали. Олександр видав Манчестер Сіті на максималках, а в другому таймі ще й взяв на себе функції головного креативника (3 передачі під удар). Саме Сашко запустив Довбика у вирішальний прохід.
Втім, чорнової роботи він теж не цурався. Зінченко став одним із лідерів матчу за кількістю відбирань (4) і виграв 7 єдиноборств з 11-ти (і ще одне у повітрі). Олександр був і машиною пресингу України, і диспетчером, і помічником Миколенка.
Зрештою, вражаючий матч провів Забарний. Більшість вболівальників помітила центрбека тільки в другій гольовій атаці, хоча його ривок по флангу міг і випасти з пам'яті – а Ілля, між іншим, став лідером за кількістю виносів (6) та за перехопленнями (2), виграв 6 із семи єдиноборств на землі, виконав 3 вдалих відбирання з чотирьох спроб і при цьому видав найбільшу кількість передач (62 загалом, 52 точних).
Карта пасів Забарного
Центральний захисник більшість своїх пасів віддав на ближнього, однак на Хемпден Парк він видав аномальну активність попереду. В активі Забарного було дуже багато спроб загострити гру передачею чи ривком у вільну зону на чужій половині (про що його просили тренери). Зрештою, подібний футбол завершився організацією другого гола, хоча мало хто вірив у здатність Іллі виконувати подібні просування.
Дуже хочеться поговорити і про черговий сильний матч Матвієнка (класно починав білд-ап, кілька разів відверто врятував у штрафному), і про класного Яремчука (забив гол з-під двох опікунів), і про гідний матч Караваєва (2 передачі під удар при колосальному тиску), і про Циганкова (не був помітним, однак виконував купу чорнової роботи в обіграшах + якісно відкривався й міг забивати), і про результативність Довбика, про Миколенка, про Мудрика. Про всіх. Втім, крутих перформансів було занадто багато. Усі футболісти виклались так, як не викладались, мабуть, ніколи. Дякуємо, хлопці!
Збірна готова настільки, наскільки це було можливо
Варто поаплодувати тренерському штабу та аналітикам збірної України. Шотландію розібрали на кісточки – команда знала про неї усе й була готова до будь-якого сценарію. Про це розповів сам Олександр Петраков: «синьо-жовті» опустили м'яч вниз і не віддавали його шотландцям, що звело нанівець їхню перевагу на другому поверсі, та і зі стандартами стало простіше – за 95 хвилин «тартанова армія» заробила всього 5 кутових. Саме тому господарі й виглядали настільки безідейно в першу годину зустрічі.
До перестановок суперника в другому таймі Україна також була готова. »У перерві так і сказав хлопцям: зараз замість Дайкса вийде Крісті, і вони гратимуть за схемою 3-4-2-1. Так і сталося», – заявив Петраков. Пізніше шотландці перейшли на 4-4-1-1 і навіть притиснули «синьо-жовтих», однак поява Мудрика в фінальній частині зустрічі нівелювала їхні атаки активною контргрою. Цей хід читався ще до матчу. Циганков – для вузької гри, Мудрик – для розмінів на просторі.
Україна була готова як до футболу суперника, так і до власної втоми. В ранковому анонсі перед грою ми писали, що нашим козакам важливо реалізувати свій потенціал у першу годину зустрічі, допоки сили не почнуть покидати гравців – і агресивний старт другого тайму показав, що футболісти прекрасно це розуміли. Вони ганяли Шотландію стільки, скільки це було можливо.
На жаль, без відчутних проблем не обійшлося. Деякі з них були природними – Олександр Петраков при всьому бажанні не міг накачати команду так, щоб вона не просіла після 60-ї хвилини. Крім того, було лячно при верховій грі – шотландці таки зняли повітря (20-15 за перемогами у верхових дуелях) і таки знайшли свої 5 ударів головою. 4 з них пройшли після перемог у єдиноборствах на другому поверсі.
Втім, цей мінус є хронічним для українського футболу (захисники навчені грати виключно по м'ячу), а виправити його в дорослому віці дуже важко. Україна, допоки дозволяли сили, вирішувала цю проблему перпендикулярно, просто не віддаючи м'яч. Як наслідок, моментів після подач у скоттів було небагато, причому два з них були проведені у компенсований час на легкій істериці.
Треба уникати гри на зустрічних курсах
Більш серйозним недоліком стала наша гра в середині другого тайму. Команда відійшла від базового плану, переставши тримати м'яч у перепасовках і випустивши гравців під вертикальний футбол з контратаками. Хід тренерського штабу можна зрозуміти – Шотландія пішла рятуватись, а значить і розкриватись, а значить треба використовувати простір. Заковика полягала в тому, що Україна, сподіваючись на контри, збавляла в інтенсивності, віддавала контроль і вривалась у дуже небезпечний розмін при наростанні втоми.
«Тартанова армія» нарешті почала дихати, що вилилось у дуже нервові 30 хвилин. В даний період цілком можна було втратити свій розкішний гандикап. Це – типова проблема других таймів для збірної України під керівництвом Олександра Петракова. Навіть у топових кондиціях «синьо-жовті» потерпали від подібної зміни тактики – згадайте матчі проти Казахстану, Фінляндії, Франції. Так, наші створювали багато моментів, але ж і пропускали не менше, втрачаючи перемогу в абсолютно виграшних поєдинках.
Тенденція віддавати контроль на рівному місці є природною для України, тому що вона є природною для Олександра Петракова. Він не самодур – усі люблять грати по рахунку від контратак, а конкретно вчора могло не вистачати сил для продовження стартового плану. Все логічно, от тільки «синьо-жовті» в контратакувальному малюнку втрачають надійність. І це нормально – Барселона Хаві, наприклад, має аналогічні проблеми при футболі на зустрічних курсах. Такий режим вимагає особливих тактичних і кадрових умов.
Не хочеться вчити головного тренера, який футбол треба ставити. Він краще знає й сам з усім розбереться. Ми ж лише виразимо надію, що середина другого тайму на Хемпден Парк не повториться у Уельсі – там значно більше майстрів, здатних карати за дисбаланс. Та і сама ідея вертикального футболу для валлійців є привабливою. Дуже хочеться, щоб Україна поставила на свої козирі – як у перші 60 хвилин із шотландцями.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
